Мета і зміст паювання земель

У дореформений період у Радянському Союзі, зокрема в Україні, сільськогосподарське виробництво вели колгоспи і радгоспи на землі, закріпленій за ними державою в безстрокове безоплатне користування. Планове ведення господарства в умовах детального регламентування партійними і державними органами виробничих процесів привело до відсутності зацікав­леності працівників у кінцевих результатах, низької ефективності сільськогосподарського виробництва.

Для переходу до ринкових відносин, розвитку ініціативи і підприємливості сільськогосподарських товаровиробників з метою підвищення в кінцевому рахунку рентабельності виробництва, кількості виробленої продукції необхідно було створи­ти умови для формування нових сучасних форм комерційних організації! на селі І надати можливість розвитку фермерства.

З цією метою в Україні на початку 90-их років було вирішено провести аграрну реформу за наступними напрямками: реорганізація сільськогосподарських підприємств та приватизація займаної ними землі. При цьому реорганізація колгоспів і радгоспів включає як зміну їх організаційно-правової форми у відповідності з новим цивільним законодавством переліком видів юридичних осіб, так і поділ належного їм майна на паї, якими наділяються працівники (члени) даного підприємства.

Приватизація землі, якою користувались сільськогосподарські підприємства, здійснювалась шляхом передачі ЇЇ у власність колективів, які працюють на цих підприємствах, з визначенням індивідуальних земельних паїв.

У цілому в Україні власниками сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) стали понад 6 млн громадян, у тому числі, на приклад, у Київській області право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом, одержали 289 948 селян, а 278 652 селянина мають сертифікати.

Таблиця 15-1

Інформація про рух права на земельні/ частку (пай), посвідченого сертифікатом у Київській області

Питання перетворення сільськогосподарських підприємств і земельних відносин у них потім були відрегульовані Постановою Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 р., Декретом Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" від 26 гру/іня 1992 р., Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" від 22 червня 1993 р., Указом Президента України '"Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10 листопада 1994 р. №666, Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 р. тощо.

Паювання земель, переданих у колективну власність сільсько-господарським підприємствам і організаціям здійснюється на підставі методичних рекомендацій, затверджених наказом Держкомзему України від 20 лютого 1996 р. №11, розроблених у відповідності з Указом Президента України від 8 серпня 1995 р, №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільсько-господарським підприємствам і організаціям" та Постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 р. №187 "Про стан реформування земельних відносин".

Розмір земельної частки (паю) обчислюється комісіями, утвореними у підприємствах з числа їх працівників.

Склад комісії затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства. Організацію робіт щодо паювання земель, переданих у колективну власність, забезпечує районний (міський) відділ земельних ресурсів. Підготовчі робити щодо паювання земель виконують землевпорядні та інші організації за участю районних (міських) відділів земельних ресурсів.

Підготовчі роботи включають в себе аналіз документів по видачі державних актів на право колективної власності па землю та уточнення грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємств після 1.07.1995 р. Уточнення грошової оцінки сільськогосподарських угідь провадиться відповідно до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Держкоммістобудування та Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 р. №76/230/325/150.

Для розрахунку вартості земельної частки (паю) та визначення її розміру в умовних кадастрових гектарах береться площа сільськогосподарських угідь, переданих підприємству у колективну власність. Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), приймається за списком, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, який, у разі потреби, уточнюється і підписується головами відповідної Ради і підприємства.

Матеріали розрахунків вартості і розміру земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах перевіряються районним (міським) відділом земельних ресурсів.

Розрахунки вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах подаються на затвердження до рай­онної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради).

Районна державна адміністрація (виконавчий комітет міської Ради) розглядає подані матеріали і в 10-денний строк затверджує розміри земельної частки (паю), виходячи з того, що вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства рівні.

Оформлення сертифікатів на право на земельну частку (пай) здійснюється комісіями, утвореними у підприємствах, землі яких розпайовуються.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) підписуються головою районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради) та реєструються у Книзі реєстрації сертифікатів па право на земельну частку (пай), яка ведеться відповідним районним (міським) відділом земельних ресурсів.

Право на земельну частку (пай) громадянина посвідчується сертифікатом за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. № 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)".

Сертифікати па право па земельну частку (пай) громадянам України видаються відповідною районною державною адміністрацією (виконавчим комітетом міської Ради).

Відновлення втрачених сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадиться тими районними державними адмін­істраціями (виконавчими комітетами міських Рад), які здійсню­вали їх видачу.

Втрачені сертифікати (у разі, коли їх знайдено) або зіпсовані бланки сертифікатів анулюються в установленому порядку. Спори з приводу паювання земель колективної власності вирішуються у судовому порядку. Перелік документів щодо паювання земель колективної власності включає:

* Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів колективного сільськогосподарського підприємства про затвердження складу комісії щодо проведення паювання земель колективної власності.

* Список членів колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до абзацу третього пункту 5 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, пере­даних у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

* Матеріали грошової оцінки сільськогосподарських угідь колективного сільськогосподарського підприємства.

* Розрахунок вартості та розміру в умовних кадастрових гектарах земельної частки (паю), затверджений рішенням районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради). Документи оформляються у справу і зберігаються у районному (міському) відділі земельних ресурсів постійно.

3.2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)

Передача в натурі земельної частки (паю) провадиться громадянину, який має сертифікат на право на земельну частку (пай), згідно з його заявою. Передача в натурі земельної частки (паю) громадянину здійснюється після складання "Схеми поділу земель колектив­ної власності на земельці частки (паї)" (далі - Схеми). Складання Схем проводиться землевпорядними та іншими організаціями, що мають на це дозвіл (ліцензію).

Схеми складаються за участю керівників і спеціалістів колективних сільськогосподарських підприємств (організацій), сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (далі підприємств), затверджуються загальними зборами (зборами уповноважених) членів цих підприємств і організацій та погоджуються районними (міськими) державними адміністраціями (виконавчими комітетами міських Рад).

Схеми в залежності від забезпеченості необхідною землевпорядною документацією розробляються за повною або скороченою програмою. При складанні Схем визначається черговість поділу земель колективної власності з урахуванням обмежень, обумовлених технологічними і екологічними особливостями їх використання.

Місце розташування та першочерговість виділення земель­них ділянок визначаються з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій та іншої технічної документації.

Складанню Схеми передують підготовчі роботи, які включають в себе аналіз земельно-кадастрових, статистичних і планово-картографічних матеріалів, результатів польових вишукувань і обстежень земельного фонду з метою встановлення фактичного стану використання земель підприємства, розрахунків проведеного паювання земель, виходячи з інтересів окремих співвласників, їх об'єднань та інтересів суспільства в досягненні екологоекономічної стабілізації землекористування, раціонального використання земель та їх охорони.

У процесі підготовчих робіт збираються, систематизуються і вивчаються такі матеріали:

* плани землеволодінь і землекористувань підприємств в масштабах 1:10000 або 1:25000;

* матеріали проектів землеустрою, розроблених на територію господарств до передачі земель у колективну власність, проектів встановлення меж сільських та селищ­них Рад і меж населених пунктів, проектів роздержавлення і приватизації земель;

* технічна документація по видачі державних актів на право колективної власності на землю;

* матеріали передпроектних і прогнозних розробок по підприємству, а також тих регіональних розробок, виконання заходів яких може вплинути на рішення щодо організації передачі громадянам у власність сільськогосподарських угідь у розмірі земельної частки (паю);

* матеріали фунтових обстежень та їх коригувань, радіологічних зйомок та зйомок іншого техногенного забруднення території;

* шкали бонітування грунтів орних земель, багаторічних насаджень природних кормових угідь (1993);

* дані про кількість громадян, які мають право на земельну частку (пай) в розрізі населених пунктів, відомості про розміщення та потужність виробничих центрів господарства.

В порядку підготовчих робіт вивчається громадська думка щодо черговості паювання сільськогосподарських угідь з урахуванням регіональних особливостей їх використання, особливо тих, де виділення окремих земельних часток (паїв) неминуче призведе до зниження ефективності їх використання (меліоровані землі, масиви багаторічних насаджень, спеціалізовані сівозміни тощо), та визначаються площі угідь, які не підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі у зв'язку з можливим при цьому надмірним подрібненням.

Схема складається, як правило, в масштабі 1:10000 або 1:25000. За планову основу Схеми приймаються копії планів землеволодінь і землекористувань.

На Схемі виділяються земельні масиви, що можуть бути поділені па земельні частки (паї) без обмежень в часі, в тому числі ділянки першочергової приватизації, а також земельні масиви, які поділяються па земельні частки (паї) після закінчення певного технологічного сільськогосподарського циклу.

Крім того, визначаються:

* земельні ділянки, що поділяються одночасно без подрібнення в натурі на окремі паї (зрошувані угіддя, сади, виноградники, хмільники, ягідники тощо);

* земельні ділянки, що не підлягають поділу і повинні використовуватись сумісно (угіддя, законсервовані, виходячи з екологічних умов; невеликі площі сільськогосподарських угідь, в результаті поділу яких на окремі земельні ділянки, стає неможливим механізований обробіток фунту).

З метою уточнення площі сільськогосподарських угідь підприємства, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, визначаються площі, які необхідні для створення системи полезахисних лісових смуг І захисних лісових насаджень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд, створення системи природних територій в агроландшафтах, мережі польових доріг та площі деградовапих і забруднених земель, що підлягають консервації.

Із земель, що можуть приватизуватися без обмежень у їх подальшому використанні, виділяються ділянки першочергово­го поділу па земельні частки (паї). Кількість і розмір ділянок першочергового поділу встановлюються в залежності від наявності бажаючих одержати земельні частки (паї) в натурі, кількості і розміщення населених пунктів, конфігурації масивів земель колективної власності, співвідношення і розміщення сільськогосподарських угідь, напрямів господарської діяльності, яка визначається з урахуванням ландшафтних умов, особливо­стей поселенської мережі тощо.

На ділянки першочергового поділу розробляється проект організації території земельних часток (паїв) з використанням планового матеріалу в масштабі 1:2000.

Розрахунок площі земельної частки (паю) у фізичних гектарах здійснюється з точністю до 0,01 га і виконується в такій послідовності.

При зменшенні площі сільськогосподарських угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, проводиться уточнення розрахунку площі земельної частки (паю) відповідно до Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затвердженим наказом Держкомзему від 20.02.96р. №11,

Площа земельної частки (паю) у фізичних гектарах визначається методом проектного розрахунку шкал грошової оцінки агровиробничих груп фунтів згідно з Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Держкомзему, Держ-коммістобудування, Мінсільгосппроду, Української академії афарних наук від 27.11.95р. №76/230/325/150.

Земельні ділянки різної черговості паювання ілюмінуються. Креслення Схеми супроводжується відповідними умовними знаками, табличною і текстовою інформацією. Схема складається в 3 примірниках, один з яких передається підприємству для практичної роботи, другий ~ районному (міському) відділу земельних ресурсів для здійснення контролю та заходів щодо ведення земельного кадастру і моніторингу земель, третій - землевпорядній та іншій організації. Під час розроблення Схеми за повною програмою проводиться коригування сівозмін підприємства та складається проект організації території земельних часток (паїв) на ділянки першочергового поділу.

Коригування сівозмін проводиться з метою забезпечення збалансованої діяльності підприємства, створення умов для ефективного використання земель, а також здійснення при необхідності реорганізації існуючих виробничих структур. Сівозміни доцільно передбачати, як правило, з короткою ротацією, з урахуванням розміщення виробничих центрів, мережі населених пунктів, наявних трудових ресурсів і виробничих потужностей. При цьому польові сівозміни, де концентрується вирощування основних товарних сільськогосподарських культур, бажано розміщувати повністю на землях однієї форми власності. Під час розроблення Схеми за скороченою програмою не розробляється проект організації території земельних часток (паїв) на ділянки першочергового поділу та не проводиться коригування сівозмін на землях колективної власності.