Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Типологія культури.




Читайте также:
  1. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3.1. Виховання громадянської культури.
  2. Братський рух та його роль у розвитку української культури.
  3. Виховання екологічної культури.
  4. Виховання естетичної культури.
  5. Виховання основ моральної культури.
  6. Виховання розумової культури.
  7. Вплив глобальних процесів на розвиток культури.
  8. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
  9. Дайте характеристику народній формі культури.
  10. Еколого-правови культура як складова частина культури людини та цивілізаційної культури.

Сучасне культурологічне знання представлене різними типологіями. Культури класифікують за носі­єм (світова, національна), за поширеністю у суспільстві (домінуюча, субкультура, контркультура), за основним споживачем і рівнем культури (масова, елітарна, народна), за художнім стилем (ренесанс, бароко, класицизм, рококо, романтизм, реалізм, модернізм, постмо­дернізм), за домінантними формами (міфологічна, релігійна, науко­ва), за динамікою соціально-історичних утворень (первісне суспільс­тво, ранні цивілізації, традиційні цивілізації, індустріальне суспільст­во та макроцивілізації), ін. Залежно від носія виділяють світову та національну культури. Світова культура- це синтез кращих зразків національних культур різних народів, що стали загальнолюдським надбанням. Національ­на культурає синтезом цінностей, створених різними соціальними групами людей даного суспільства. Своєрідність національної куль­тури виявляється в духовній сфері - мові, літературі, музиці, живо­писі, філософії, традиціях, релігії. Матеріальну сферу національної культури складають лад економічного життя, традиції праці й виро­бництва.

Залежно від поширеності у суспільстві розрізняють домінуючу культуру та субкультуру. Сукупність цінностей, вірувань, традицій і звичаїв, котрими керується у житті більшість членів суспільства, називають домінуючою культурою.Домінуючою культурою є на­ціональна чи етнічна культура, залежно від того, наскільки організо­ваним є певне суспільство. Наприклад, в Україні домінуючою є на­ціональна українська культура. Водночас, кожне суспільство внутрішньо неоднорідне й розпа­дається на чисельні групи (професійні, конфесійні, соціальні, вікові, етнічні), де формується власна система цінностей і правил поведін­ки, що не протистоять домінуючій культурі. Такі малі культурні сві­ти називають субкультурами.

Контркультура- субкультура, яка не тільки відрізняється від домінуючої культури, але й протистоїть їй, знаходиться у конфлікті з домінуючими цінностями. Класичним зразком контркультури називають молодіжний рух «хіппі», «хули», «панки» та ін.. Його представники заперечують соціальні цінності, моральні норми споживацького суспільства, політичну ло­яльність, сексуальну стриманість і раціоналізм.



Залежно від того, хто створює культуру і який її рівень, розріз­няють три форми культури: елітарну, народну, масову.

Елітарна (висока)культура створюється привілейованою частиною суспільс­тва чи на її замовлення професійними творцями. Вона охоплює мис­тецтво, класичну музику і літературу. Висока культура (наприклад, живопис П.Пікассо чи С.Далі) складна для розуміння непідготовленій людині. Коло її споживачів - високоосвічена частина суспільст­ва: критики, художники, письменники, музиканти та шанувальники творчості останніх. Девізом елітарної культури є формула «Мистец­тво заради мистецтва». Коли рівень освіченості населення росте, ко­ло споживачів високої культури розширюється.

Народна культура,на відміну від елітарної, створена анонім­ними авторами, непрофесіоналами. Народну культуру називають колективною чи самодіяльною, її аудиторія - більшість членів сус­пільства. Вона охоплює легенди, казки, епос, міфи, пісні, танці, які створені в минулому, а сьогодні їх відносять до визначних здобутків народної культури.

Масова (загальнодоступна) культураяк правило, володіє меншою художньою цінністю, ніж елітарна чи народна культура. Однак у неї найширша аудиторія, оскільки ця культура призначена для кожного, орієнтована на серед­нього споживача й не вимагає від нього великих інтелектуальних зусиль.



Існує ще регіональна типологія культури,яка дає системне бачення людської культури взагалі, розкриває культурну самобутність регіону, показує взаємозв'язки культур різних народів. Виді­ляють такі культурні регіони: арабо-мусульманський, африканський, далекосхідний, індійський, латиноамериканський, північноамери­канський, європейський.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 44; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты