КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Основи зоологічної класифікації.Основна систематична категорія – вид (species). Видом називають сукупність особин, споріднених по своєму походженню, які якісно відрізняють-ся від тварин других видів. Вид - це основна структурна одиниця в системі живих організмів, якісний етап їх еволюції. Особини одного вида: 1) подібні одне з одним настільки, наскільки діти можуть бути схожі на своїх батьків (морфологічний критерій); 2) здібні схрещуватись між собою і давати плодовите потомство (фізіологічний критерій); 3) пристосовані до життя у визначених умовах (екологічний критерій), наслідок чого вид має визначений ареал розповсюдження (біогеографічний критерій). З 1758 року для позначення видів була прийнята міжнародна номенклатура, уведена в науку засновником систематики Карлом Лінеєм і названа ним бінарною номенклатурою (тобто подвійним позначенням). Вона основується на об’єднанні близьких видів в більш крупні систематичні групи – роди (genus). Згідно бінарної номенклатурі кожна тварина позначається двома латинськими словами. Перше слово – назва роду – пишеться спереду з великої букви, за ним слідує особисто видова назва, яка пишеться з малої букви. Так, наприклад, рід Ascaris (аскарида) включає види: Ascaris lumbricoides (аскарида людська ) і Ascaris suum (аскарида свиняча). У медичній паразитології даються назви хвороби, викликаних цими паразитами. При цьому до корня латинської родової назви паразита додається суфікс озта езчиаз. Наприклад: хвороба викликана аскаридами – аскаридоз, дизентерійною амебою – амебіаз і т.п. При класифікації використовуються інші систематичні категорії. Близькі роди об’еднуються в одну родину (familia), близькі родини – в ряди (ordo), останні в класи (classis), а класи - в типи (tipos). Типи найбільш великі групи тваринного світу. Кожний з них включає в собі дуже різноманітних тварин, об’єднаних за подібним планом будови. Так, наприклад, ракоподібні, павуки та комахи входять до типу членистоногих, володіють особливим планом будови. Вони мають зовнішній скелет. Центральна нервова система має вигляд ланцюжка, розміщена черевній стороні. Серце розміщене на спинній стороні. Ссавці, птиці, плазуни, земноводні та риби, недивлячись на значну відмінність між ними, мають подібний план будови тіла. У них внутрішній скелет тіла – хорда. Всі ці тварини входять в тип хордових. Таким чином, основи зоології ми будемо вивчати основні типи тварин – Найпростіші, Губки, Кишечнопорожнинні, Плоскі черви, Круглі черви, Кільчасті черви, Молюски, Членистоногі, Голкошкірі, Хордові
4. Сучасні методи зоологічних дослідженнь. На теперішній час в зоологічній науці використовують всі відомі методи біологічних дослідженнь: 1). Найбільш відомий описовий метод чи метод спостереження за об’єктами в живій природі, де вивчають умови існування, зв’язок їх з іншими представниками, вплив на них фізичних та біологічних факторів. Вивчається вплив біотичних та абіотичних факторів на умови розповсюдження тварин. Важливим метод спостереження є при визначенні масової появи корисних та шкідливих тварин, носіїв небезпечних хвороб людини та тварини. Дані метода є найголовнішими при визначенні виду тварини. Інші методи доповнюють та конкретизують попередні дані метода спостереження за об’єктами в природі. 2. Методи експериментальних досліджень: методи анатомічних дослідженнь – використовується при вивченні внутрішніх органів, їх топографію в організмі; методи вивчення макро та мікроструктури за допомогою збільшувальних приладів світлової та електронної мікроскопії; метод гістологічних дослідженнь – використовується при вивченні тканин тварини. Використовуються методи фарбування та ідентифікації тканин. Вивчається внутрішній склад тканин; метод цитологічних дослідженнь – вивчається будова клітин окремих тканин органів; метод каріологічного аналізу – вивчення будови хромосом, їх особливості; метод біохімічного аналізу – вивчення хімічного складу протоплазми клітин, продуктів гомеостазу; метод молекулярно-біологічного аналізу – вивчення структури хімічних елементів тварини (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти); використовуються радіобіологічні методи; методи комп’ютерної томографії. 3. Порівняльний метод – дає можливість знайти закономірності, загальні для різних явищ. 4. Статистичний метод – його ще називають біометрією , необхідний для здобуття вичерпної інформації про типові об’єкти, їх різноманіття, про системи біологічних взаємодій та взаємовідношень, вплив різних факторів на біологічні об’єкти. 5. Історичний метод – біологічні об’єкти та явища розглядаються в історичному аспекті: як виникли, розвивалися чи зникли в зв’язку з конкретними умовами.
|