ЛЕКЦІЯ 8. ТИП МОЛЮСКИ

Питання:

1. Основні властивості м’якунів

2. Будова черепашки її значення.

3. Прогресивний розвиток внутрішніх органів.

4. Головоногі м’якуни – як вища ступінь еволюційного розвитку.

Тип включає понад 130 тис. видів, згрупованих у класи: Черевоногі, Двостулкові, Головоногі. Багато даних указує на спорідненість
молюсків із стародавніми кільчастими або плоскими червами. Еволюційні особливості будови: поява дихальної системи; поява серця.

Тіло молюсків складається з голови, тулуба та ноги. Нога являє
собою виріст черевної стінки тулуба і служить для пересування,
ловлі здобичі, прикріплення, закопування в ґрунт. Характерна особливість молюсків — наявність черепашки. Із внутрішнього боку
до черепашки прилягає шкірна складка — мантія. Простір між
мантією і тілом називається мантійною порожниною. У порожнині
знаходяться зябра, в неї відкриваються отвори органів виділення
та анальний отвір.

Вторинна порожнина (целом) у більшості молюсків редукується
і зберігається, у дорослих форм лише у двох ділянках — перикардїі
та порожнині. статевої залози.

Нервова система складається із сукупності нервових вузлів, розташованих в ділянці голови, у нозі та деяких ділянках тіла. Вузли
зв'язані між собою нервовими стовбурами. Органи чуттів розвинені
неоднаково у різних видів. Деякі молюски мають очі (наприклад,
виноградний слимак), в інших основну роль виконують органи хімічного чуття, рівноваги.

Органи дихання у морських видів представлені зябрами, а у наземних і прісноводних — легенями (виноградний слимак, ставковик). Легені розташовані в мантійній порожнині й оповиті густою
мережею капілярів.

Травна система починається ротовим отвором, який веде до
м'язистої глотки. Для ротового апарату характерна на'явність особливого органу — тертки (радули), забезпеченої хітиновими зубчиками. З її допомогою молюски зіскоблюють водорості з каміння,
захоплюють здобич. У ротову порожнину відкриваються слинні
залози. Далі йде стравохід, шлунок, у який відкривається протока
травної залози («печінки»). Із шлунка бере початок кишечник, часто звитий. Анальний отвір відкривається в мантійну порожнину.

Кровоносна система незамкнена. У деяких ділянках тіла кров
тече не по кровоносних судинах, а по порожнинах між внутрішніми
органами. Серце складається зі шлуночка й одного або декількох
передсердь. Серце розташоване в навколосерцевій сумці — перикардії, заповненій рідиною. У багатьох видів кров безбарвна, оскільки
не має дихальних пігментів. У цьому випадку її називають гемолімфою. Гемолімфа виконує в основному транспортну функцію — переносить кисень і поживні речовини.

Видільна система представлена однією, рідше декількома нирками. Нирка — це канал, який одним кінцем сполучається з порожниною перикарду, а іншим відкривається в мантійну порожнину.

Багато молюсків — гермафродити, хоча деякі примітивні види
роздільностатеві. У своєму розвитку молюски часто проходять стадію личинки, яка дуже схожа на таку у багатощетинкових червів.
Ця стадія рухома і служить для розселення виду.

Клас Черевоногі, або Слимаки. Клас включає близько 85 тис.
видів, розміром від декількох міліметрів до 7—15 см. У більшості видів видів черепашка закручена в спіраль і вкриває все тіло (рис.18). У слимаків вона маленька і частково або повністю накрита виступаючою мантією. У деяких видів черепашка повністю редукується.

Нога, як правило, розвинена добре і служить органом пересування. У багатьох слимаків задня частина ноги має рогову кришечку, яка щільно закриває устя, коли молюск ховається в черепашку.

Серед черевоногих є як роздільностатеві, так і види гермафродитів. Запліднення в більшості випадків внутрішнє. Розвиток може
проходити з утворенням личинки або без неї.

Черевоногі пристосувалися до надзвичайно різноманітних умов
існування. Вони заселили прибережні зони океанів, морів та їхні
глибини (рапани), прісноводні водоймища (ставковики), частина
видів пристосувалася до життя на суші (виноградний слимак, слимаки), заселивши навіть пустелі та вершини гір. У наземних форм
захистом від несприятливих умов середовища (посухи, холоду) служить затягування отвору черепашки плівкою слизу, який твердне
на повітрі. Органами дихання прісноводних і наземних видів є легені.

Наземні молюски мають на голові дві пари щупалець (органи
дотику); на кінцях однієї з них розташовані очі (Садовий слимак) (рис.19). У прісноводних форм очі знаходяться біля основи єдиної пари
щупалець, їжа черевоногих надзвичайно різноманітна: планктон,
водні та наземні рослини, черви, ракоподібні, інші молюски.