Програмне забезпечення

Комп'ютерна програма- це алгоритм вирішення певної задачі на мові, зрозумілій комп'ютеру. Програмне забезпечення складається з операційної системи, мов програмування та застосовуваних програм.

Операційна система(ОС) - це комплекс спеціальних програмних засобів, призначених для управління завантаженням, запуском і виконанням прикладних програм, вводом-виводом даних, а також для планування та управління обчислювальними ресурсами комп'ютера.

Файлова системазабезпечує взаємодію програм і фізичних пристроїв вводу-виводу. її основні функції можна поділити на дві групи: 1) для роботи з файлами (створення, видалення, зміна атрибутів), 2) для роботи з даними, що зберігаються у файлах (читання, запис, пошук тощо).

Мови програмування- це інструментальні засоби, призначені для створення програмного забезпечення. Програма розробляється на зрозумілій людині формалізованій мові, а потім за допомогою транслятора перетворюється в машинні коди.

Прикладне програмне забезпечення- це програми, призначені для розв'язання конкретних задач або класів задач у певній ПрО.

Найпоширеніші типи прикладних програм:

1) текстові процесори;

2) процесори електронних таблиць;

3) графічні редактори;

4) системи управління базами даних;

5) архіватори;

6) антивірусні програми;

10 Автоматизоване робоче місце фахівця, основні функції та компоненти

Автоматизоване робоче місце(АРМ) - це програмно-технічний комплекс, що забезпечує автоматизацію функцій його діяльності, поєднуючи комплекс технічних, програмних, інформаційних та інших засобів. АРМ об'єднує програмно-апаратні засоби, що забезпечують взаємодію фахівця з ПК, надає можливість введення інформації та її виведення на екран монітору, принтер або інші пристрої. Як правило, АРМ є частиною ІС.

Важливі задачі АРМ - підтримка функціонування ІС для роботи певного АРМ та взаємодії між іншими АРМ і зовнішніми БД. Так, для АРМ бухгалтера підприємства, економіста, керівника інформація надходить із різних облікових ділянок, проте БД, словники, таблиці є спільними для всіх фахівців, водночас один об'єкт (матеріал, товар, виріб) на різних АРМ може ідентифікуватися по-різному.

АРМ є професійно орієнтованою інформаційно-обчислювально системою, що працює як автономно, так і в мережі. Його традиційно організовують за функціональною ознакою. Воно забезпечує діалогову інформаційну взаємодію користувачів і оперативний доступ до централізованих баз даних.

Основними функціями АРМ можуть бути: введення, нагромадження та зберігання інформації; її пошук за заданими ознаками; виконання прикладних програм оброблення інформації; видача результатів у потрібному вигляді; контроль усіх етапів оброблення інформації; автоматичне протоколювання робочих процесів; відображення інформації та результатів її оброблення на екрані ПЕОМ тощо.

Для будь-якого АРМ характерні такі спільні ознаки:

─ доступність користувача до сукупності технічних, програмних, інформаційних засобів;

─ розміщення обчислювальної техніки безпосередньо на робочому столі користувача;

─ можливість створення та вдосконалення проектів автоматизованої обробки даних у конкретній сфері діяльності;

─ здійснення обробки даних самим користувачем.

Класифікація АРМ може бути розглянута щодо:

а) сфери використання (наукова діяльність, проектування, виробничо-технологічні процеси, менеджмент тощо);

б) типу ЕОМ (електронно-обчислювальної машини: мікро-, міні-, макроЕОМ);

в) режиму експлуатації (індивідуальний, груповий, мережевий);

г) кваліфікації користувачів (професійні і непрофесійні).

АРМ менеджерів, у свою чергу, поділяються на АРМ керівників організацій, підрозділів, планових працівників, бухгалтерів, консультантів тощо.

Типове АРМ містить:

─ транслятори (інтерпретатори) різних мов програмування;

─ засоби проектування й обробки даних (редактори текстової, графічної інформації, табличні процесори, генератори вихідних форм);

─ програми користувача (обробні, навчальні, СУБД тощо). Розв'язок задач за допомогою АРМ пов'язаний з пошуком необхідної інформації в БД, подальшою її обробкою за алгоритмами і видачею результатів на екран чи принтер.

Зручний інтерфейс користувача з ПЕОМ може реалізуватися за допомогою лінгвістичних процесорів, що здійснюють різні види аналізу вхідного повідомлення (синтаксичний, морфологічний, семантичний) та орієнтовані на роботу з конкретною ПрО. Лінгвістичний процесор відіграє роль посередника між користувачем і базою даних, в якій зберігається інформація, що цікавить його. Завданням цього процесора є перетворення тексту на певний набір семантичних структур, що є формальним представленням "змісту" вихідного тексту. Мета такого перетворення - забезпечення вихідних даних для роботи пошукових механізмів СУБД.