Профілактичні та протиепідемічні заходи при парентеральних вірусних гепатитах та ВІЛ-інфекції

Основний принцип - заходів профілактики необхідно дотримуватись при обслуговуванні будь-якого пацієнта, оскільки пацієнт може приховувати захворювання або не знати про інфікування.

В цілях попередження інфікування збудниками гемоконтактних інфекцій під час медичних маніпуляцій необхідно виконувати наступні загальні умови:

- при здійсненні маніпуляцій надягати халат, шапочку, змінне взуття, виходити в яких за межі лабораторії, відділення забороняється;

- застосовувати засоби індивідуального захисту (окуляри, маски, щитки, рукавички і ін.);

- всі маніпуляції, при яких може відбутися забруднення рук кров'ю, сироваткою і іншими біологічними рідинами, проводити в рукавичках;

- гумові рукавички, одного разу зняті, повторно не використовуються. В процесі роботи рукавички обробляються 70% спиртом, 3% хлораміном, спиртним розчином хлоргексидіну і др.;

- маніпуляції з медичним інструментарієм, піпетками, лабораторним посудом, приладами, які стикалися з кров'ю або сироваткою, треба проводити тільки після їх попередньої дезинфекції;

- використаний медичний інструментарій відразу після закінчення маніпуляції або процедури занурювати в ємність з дезинфікуючим розчином;

- дотримуватися запобіжних засобів при виконанні маніпуляцій з ріжучими і колючими інструментами (голки, скальпелі, ножиці); відкриваючи пляшки, флакони, пробірки з кров'ю або сироваткою, слід уникати уколів і порізів рукавичок та рук;

- при пошкодженні шкірних покривів необхідно негайно обробити і зняти рукавички, видавити кров з ранки, потім під проточною водою ретельно вимити руки з милом, обробити їх 70% спиртом і змастити ранку 5% розчином йоду;

- при попаданні біологічної рідини пацієнта на слизову оболонку ротової порожнини негайно рот і горло прополоскати 70% спиртом або 0,05% розчином марганцевокислого калія, при попаданні біологічних рідин в очі промити їх розчином марганцевокислого калія у воді в співвідношенні 1:10000;

- медичні працівники, що мають рани на руках, ексудативні ураження шкіри або дерматит, на час захворювання відстороняються від догляду за пацієнтами і контакту з предметами для догляду;

- при необхідності виконання роботи всі мікротравми, подряпини, садна пошкодження повинні бути закриті напальчниками або лейкопластирем;

- для догляду за шкірою рук використовувати пом'якшувальні і захисні креми, забезпечуючі еластичність і міцність шкіри;

- бланки напрямів в клініко-діагностичну лабораторію категорично забороняється поміщати в пробірки з кров'ю;

- поверхня робочих столів в кінці робочого дня (у разі забруднення кров'ю - негайно) обробляються 3% розчином хлораміну або 6% розчином перекису водню з 0,5% миючого засобу. Причому, якщо поверхня забруднена кров'ю або сироваткою, процедури виконують двічі: негайно і з інтервалом 15 хвилин;

- заповнення облікової і звітної документації повинно вестися на чистому столі;

- забороняється приймати їжу, палити і користуватися косметикою на робочих столах;

- не варто проводити ніяких парентеральних і лікувально-діагностичних процедур в приміщеннях, які призначені для обслуговування хворих.

Гепатит В (ГВ) відноситься до інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, тому основним засобом захисту є імунізація. Медичні працівники, в першу чергу ті, хто має контакт з кров'ю хворих, повинні бути щеплені проти ГВ. Щепленню підлягають і студенти медичних інститутів, а також учні середніх медичних учбових закладів перед початком виробничої практики. При цьому важливо строго дотримуватися схеми вакцинації: 0-1-6 місяців (перші два щеплення з місячним інтервалом, третя - через 5 місяців після другої). Захисний рівень антитіл в крові 10 ME на мл і вище досягається після повного курсу імунізації у 85-95% вакцинованих. Після двох щеплень захисний рівень утворюється лише у 50-60% вакцинованих. Оскільки через п'ять років в крові у 25-30% імунізованих титр антитіл проти ГВ знижується нижче протективного, то після цього терміну рекомендується ревакцинація, бажано після попереднього скринінгу на напруженість імунітету. Абсолютних протипоказань вакцинації немає. Інші - по інструкції до препарату.

У ургентних випадках можливого зараження (при травмі неприщепленого раніше, отриманій в результаті проведення хірургічних втручань або інших парентеральних маніпуляцій) вводиться специфічний імуноглобулін і використовується екстрена схема вакцинації з місячним інтервалом: 0-1-2. Причому перше щеплення проводиться в перші 24 години після можливого зараження (якнайскоріше). Ревакцинація – через 12-14 місяців.

Вакцина вводиться внутрішньом'язового в дельтовидний м'яз плеча. При поєднанні з іншими вакцинами вона вводиться окремим шприцом в іншу ділянку тіла або з інтервалом в 1 місяць.

Оскільки гепатит D зв'язаний з інфікуванням вірусом гепатиту В, його можна ефективно запобігти вакцинацією проти гепатиту В.

Вакцини проти гепатиту С не існує.

Гепатит С (ГС). Застосування засобів індивідуального захисту (окуляри, маски, щитки, рукавички і ін.). При маніпуляціях у пацієнта зі встановленим діагнозом ГС працювати в подвійних рукавичках. Всі заходи попередження інфікування викладені вище.