Вимоги безпеки під час виконання роботи

6.8.12. Командир аварійно-рятувального підрозділу зобов’язаний:

- організувати облік часу праці особового складу;

- при виконанні робіт забезпечити постійний контроль виконання вимог безпеки;

- вживати заходи з попередження виникнення небезпечних ситуацій у випадках порушення вимог безпеки рятувальниками або різкої зміни умов ведення робіт;

- забезпечувати постійний зв’язок із плавзасобами та спостереження за водним простором;

- періодично перевіряти у особового складу стан спецодягу, рятувальних та спеціальних засобів, засобів індивідуального захисту.

6.8.13. Рятувальники зобов’язані:

- починати аварійно-рятувальні роботи тільки з дозволу керівника робіт;

- точно і беззаперечно виконувати усі вказівки командира;

- під час роботи бути уважним, не відвертати увагу, суворо виконувати вимоги охорони праці для даного виду робіт;

- під час роботи на воді знаходитися в застебнутому рятувальному жилеті;

- користуватися страхувальними пристроями;

- в разі отримання завдання на виконання визначеного виду робіт, якщо недостатньо відомі й зрозумілі способи його безпечного виконання, вимагати відповідного додаткового інструктажу;

- бути уважним до сигналів та команд, що подаються;

- при виконанні робіт на плавзасобах та з використанням гелікоптера – постійно підтримувати зв’язок із командним пунктом (командиром);

- не працювати з несправними рятувальними засобами та пристроями.

6.8.14. Рятувальникам забороняється:

- входити до зони повені без наказу та відмітки про час входу у командира;

- запливати за межі визначеної ділянки робіт;

- виконувати роботи без індивідуальних засобів рятування;

- запливати на плавзасобах, без явної необхідності рятування людей, на мілководдя та стромовину, а також у місця, що обмежують маневр плавзасобів;

- застосовувати не передбаченні способи рятування, крім як для відвернення прямої загрози життю людей;

- перевищувати безпечний час знаходження у воді при рятуванні вплав, а також порушувати встановлені нормативи експлуатації рятувальних засобів.

6.8.15. При проведенні робіт при низьких температурах необхідно влаштовувати міс­ця обігрівання.

6.8.16. Якщо швидкість потоку перевищує 1,5 м/с якір повинен кріпитися до плавучого засобу канатом, який в разі необхідності можна швидко перерубати.

6.8.17. Усі роботи повинні виконуватися групами рятувальників у складі не менше двох чоловік, один із них призначається старшим, відповідальним за безпечне ведення робіт, розпорядження якого для усіх членів групи є обов’язковими.

6.8.18. При роботі на стрімчастих та крутих (більше 30°) схилах необхідно страхуватися запобіжним поясом, який повинен кріпитися до надійної опори, за умови її відсутності слід організувати взаємострахування.

6.8.19. При переносі важких предметів граничною є норма – 50 кг. По похилим трапам і сходам допускається підйом вантажу на висоту не більше 3 м по вертикалі. Для підйому і переміщення вантажів вагою понад 50 кг, а також довгомірних вантажів (рейки, балки, швелера тощо) необхідно застосовувати спеціальні механізми й пристосування.

6.8.20. Для евакуації людей з затоплених будівель, споруд, дерев з використанням плавзасобів необхідно:

- підійти до споруди (дерева) на малій швидкості проти течії, з безпечної сторони (за умови неможливості підходу до споруди упритул для посадки людей використовувати плотики і канати);

- заміряти глибину води на підході та безпосередньо у будови;

- переконатися у відсутності підводних перешкод;

- надійно закріпити плавзасіб;

- закріпити трос для страховки при посадці осіб, яких рятують;

- постраждалих піднімати на борт плавзасобу

- роз’яснити врятованим вимоги безпеки і підтримувати серед них дисципліну;

- вести пильне спостереження з метою попередження зіткнення із затопленими об’єктами, крижинами, деревами та недопущення пошкодження або перевертання плав­засобу.

6.8.21. Забороняється перевантажувати плавзасіб понад встановлену вантажопідйомність, сідати на борт, ходити та мінятися місцями під час руху. Розміщення врятованих здійснюється у суворій відповідності до вказівок старшого

6.8.22. Для усунення крижаних заторів, які є причиною виникнення повені, можуть застосовуватися вибухові роботи. Кожне підприємство (організація), що здійснює вибухові роботи, повинне мати дозвіл на право їх проведення, а підприємство, що зберігає вибухові матеріали (далі – ВМ), зобов’язане мати дозвіл органу внутрішніх справ на право їх зберігання на складах, на площадках, в сейфах, або в інших сховищах.

6.8.23. До проведення вибухових робіт допускаються особи, які здали екзамени кваліфікаційній комісії та мають “Єдину книжку підривника”. Усі особи, зайняті на вибухових роботах, повинні бути проінструктовані керівником цих робіт про властивості та особливості ВМ, що застосовуються, заходи безпеки при поводженні з ними.

6.8.24. В період проведення вибухових робіт на встановлених проектом або паспортом межах небезпечної зони командиром виставляються на місцевості пости охорони. Охорона організується так, щоб усі шляхи (дороги, стежки, підходи) знаходилися під постійним наглядом. На земній поверхні кожен пост повинен бути позначений умовним знаком і знаходитися в полі зору суміжних з ним постів. Постові повинні знати та суворо дотримуватися встановлених вимог з охорони небезпечних зон та перепускного режиму.

6.8.25. При веденні аварійно-рятувальних робіт за допомогою гелікоптера розроблений конкретний план польоту повинен оформлятися у вигляді польотного завдання командира аварійно-рятувального підрозділу командиру екіпажу за установленою формою.

6.8.26. Від моменту запуску двигунів гелікоптера перед вильотом і до повної зупинки гвинтів після приземлення, включаючи час перебування в проміжних точках, усі особи, які беруть участь у польоті, підпорядковуються командиру повітряного судна, негайно і точно виконують усі його вказівки.

6.8.27. Під час зльоту і посадки :

- усі особи, які беруть участь у польоті, повинні знаходитися на відведених місцях, які вони не можуть залишати без вказівок командира повітряного судна;

- забороняється відволікати увагу екіпажу питаннями, що не стосуються зльоту (посадки).