Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Безпека праці під час проведення підривних робіт

Читайте также:
  1. VII. Тематика курсових робіт з аналізу фінансів підприємств
  2. Аналіз руху працівників на підприємстві
  3. Анотація, реферат, тези, наукова стаття, дисертація, монографія, підручник, посібник як основні жанри наукових робіт
  4. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
  5. Б) інтелектуалізація праці
  6. БАКАЛАВРСЬКИХ) РОБІТ З КУРСУ
  7. Безпека підприємницької діяльності.
  8. БЕЗПЕКА ПРАЦI ПIД ЧАС ВИКОНАННЯ МОНТАЖНО - ПРОФІЛАКТИЧНИХ РОБIТ З АНТЕННО-ФIДЕРНИМИ ПРИСТРОЯМИ НА ВИСОТI
  9. БЕЗПЕКА ПРАЦI ПРИ ДОСЛIДЖЕННI МІСЦЯ ПОЖЕЖ
  10. БЕЗПЕКА ПРАЦI ПРИ РОБОТI НА ПОЖЕЖНИХ СУДНАХ (КОРАБЛЯХ, КАТЕРАХ)

 

6.12.1 Під час проведення підривних робіт необхідно дотримуватися наступних загальних запобіжних заходів:

- під час проведення робіт необхідно дотримуватись суворого порядку;

- всі особи, призначені для проведення робіт, повинні знати вибухові речовини, засоби підривання, їх властивості й правила обігу з ними, а також правила й порядок виконання майбутніх робіт і необхідні запобіжні заходи ;

- на кожну окрему роботу в якості керівника (старшого) призначається офіцер, відповідальний за успіх вибуху й правильне ведення робіт;

- кожний підривник підрозділу (розрахунку), ведучого підривні роботи, повинен твердо знати, що йому потрібно робити й у якій послідовності;

- всі дії повинні виконуватись по командам і сигналам керівника робіт (старшого);

- сигнали повинні різко відрізнятися один від іншого, і весь особовий склад, що бере участь у підривних роботах, повинен добре їх знати;

- місце вибуху повинне бути оточене постами, які варто видаляти на безпечну відстань; оточення виставляється, і знімається спеціальним розводящим, підлеглим керівникові робіт (старшому);

- для відкрито розташованих людей безпечними є наступні відстані:

При вибуху зарядів до 10 кг без оболонок:

у повітрі 50 м

на ґрунті 100 м

При підриванні льоду підводними зарядами 100 м

При підриванні дерева 150 м

При підриванні цегли, каменю, бетону й залізобетону 350 м

При підриванні відкрито розташованих металевих конструкцій 500 м

 

- місця і відстані, на які потрібно відводити людей і виставляти оточення на час вибуху, вказуються керівником робіт (старшим);

- початок і припинення роботи визначаються відповідною усною командою або сигналом керівника робіт (старшого);

- сигнали подаються (за допомогою свистка, ріжка, сирени, ракет) в: наступному порядку:

а) перший сигнал "Приготуватися";

б) другий сигнал - "Вогонь";

в) третій сигнал - "Відходи";

г) четвертий сигнал "Відбій" (подається після огляду місць вибуху керівником робіт);

- особи не зайняті безпосередньо на даних роботах з вибуху, а також сторонні особи на місця робіт не допускаються.

- вибухові речовини, засоби підривання й готові заряди на місці проведення робіт охороняються вартовим;



- капсулі – детонатори, запальні трубки й електродетонатори зберігаються окремо від вибухових речовин і готових зарядів, осторонь від місця робіт;

- вибухові речовини й засоби підривання можуть видаватися з польового складу підривникам тільки за наказом керівника робіт (старшого);

- у зовнішні заряди капсулі-детонатори й електродетонатори вставляються після укріплення зарядів на підриваємих предметах і тільки безпосередньо перед проведенням вибуху;

- забороняється виконувати роботи із вибуховими речовинами і засобами підривання в житлових приміщеннях, курити, розводити вогонь і запалювати вогнища ближче 100 м від місця виконання робіт;

- при підриванні тих або інших предметів зовнішніми зарядами відходити на безпечні відстані в ту сторону, з якої розташовані заряди;

- під час проведення вибухів у тунелях, шахтах, котлованах тощо входити в них можна тільки після ретельного провітрювання або примусового продування;

- до зарядів, що відмовили (не вибухнули) підходити не більше ніж одній людині і тільки після закінчення певного проміжку часу, установленого пунктами 6.16.4-6.16.6;

- при уході з місця робіт всі невитрачені вибухові речовини і засоби підривання повинні бути здані на польовий склад; засоби, не придатні для подальшого використання знищуються на місці робіт.



6.12.2. При проведенні підривних робіт в умовах можливого застосування ядерної зброї повинні виконуватися наступні додаткові заходи обережності:

- польові склади вибухових речовин і засоби підривання повинні розташовуватися в лощинах, ярах, траншеях або щілинах;

- особовий склад підрозділів підривників повинен бути забезпечений укриттями та індивідуальними засобами захисту для робіт на радіоактивно зараженій місцевості;

- вибухові речовини і засоби підривання, ушкоджені або розкидані в результаті впливу ядерного вибуху, підлягають знищенню.

6.12.3 При виконанні підривних робіт на місцевості, зараженій радіоактивними або хімічними речовинами, необхідно:

- вести безперервну радіаційну розвідку і стежити за дозою опромінення особового складу підрозділів;

- всі роботи виконувати в індивідуальних засобах захисту;

- не сідати і не лягати на землю, не брати в руки сторонні предмети і не торкатися їх, не пити і не приймати їжу;

- не торкатися зараженими руками (захисними рукавичками) до оголених ділянок тіла;

- при відкопуванні колодязів (шурфів) спочатку знімати верхній заражений шар ґрунту і обережно, не розпилюючі, відкидати його в підвітряний бік; потім, за вказівкою керівника робіт, продовжувати відкопування звичайним порядком;

- склади вибухових речовин, засобів підривання та іншого майна по можливості розташовувати за межами зараженої зони.

6.12.4. При вогневому способі підривання необхідно:

- одержавши вогнепровідний шнур, переконатися в нормальній швидкості його горіння;

- час горіння запальних трубок заводського виготовлення (ЗТП) визначати по укріпленим на них муфточкам із цифрами;

- вести строгий облік запальних трубок і капсулів-детонаторів і видавати їх тільки перед установкою в заряди;

- вести облік зарядів, що вибухають, щоб перевірити, чи не було відмов;

- до зарядів, що відмовили, підходити не раніше чим через 15 хвилин з того моменту, коли за результатами розрахунку повинен був би відбутися вибух; при підході до зарядів, що відмовили, спостерігати, чи немає ознак горіння шнура або самих зарядів; При цьому мати на увазі: ЗТП-300, на відміну від ЗТП-50 і ЗТП-160, виготовляються з вогнепровідного шнура (блакитного або білого кольору) зі швидкістю горіння 0,33 см/сек.

- при підриванні зарядів запальними трубками кількість підривників для їхнього запалення визначати в залежності від відстаней між зарядами, дистанції відходу і часу горіння запальних трубок; одній людині запалювати більше п'яти трубок не дозволяється;

- перед запаленням запальних трубок подавати команду (сигнал) "Приготуватися", по якій підривники стають у зарядів і готуються до запалення;

- запалення робити по команді (сигналу) "Вогонь" або по особливих вказівках керівника робіт (старшого);

- відхід після запалення робити по команді (сигналу) "Відходи" (час горіння шнура повинен забезпечити відхід всіх підривників в укриття або на безпечну відстань); відходити по цій команді (сигналу) повинні всі підривники, у тому числі і ті, що не встигли запалити трубки;

- момент подачі команди (сигналу) "Відходи" керівник робіт визначає по годиннику або по закінченню горіння контрольного відрізка вогнепроводного шнура, який підпалюється ним одночасно з подачею команди (сигналу) "Вогонь"; контрольний відрізок вогнепроводного шнура робити коротше запальних трубок на стільки сантиметрів, скільки секунд потрібно для відходу підривників на безпечну відстань або в укриття;

- підривникам, які запалюють запальні трубки індивідуально (не в складі розрахунку), переконавшись, у горінні трубки, відходити самостійно; не очікуючи команди (сигналу);

- загасший (не догорівший до кінця) вогнепроводний шнур вдруге не підпалювати.

6.12.5 При роботі з детонуючим шнуром, повинні виконуватися наступні запобіжні заходи:

- під час підготовчих робіт шнур повинен перебувати в тіні;

- мережі детонуючого шнура, які піддаються тривалій дії сонячного випромінювання, не можуть використатися вдруге й підлягають знищенню;

- якщо заряди, з'єднані детонуючим шнуром, відмовили, підходити до них дозволяється тільки одній людині і не раніше чим через 15 хвилин; при підході до зарядів, що відмовили, необхідно перевіряти відсутність ознак горіння детонуючого шнура, і самих зарядів; при наявності таких ознак підходити до зарядів забороняється;

- при вибуханні груп зарядів, з'єднаних детонуючим шнуром, перевірку результатів вибуху робити тільки одній людині;

- прокладання мереж детонуючого шнура на об’єктах, що підривають, повинна виконуватись з урахуванням забезпечення захисту шнура від світлової дії ядерного вибуху.

6.12.6 При електричному способі підривання необхідно:

- електродетонатори у відкриті заряди вставляти тільки безпосередньо перед вибухом за наказом керівника робіт (старшого); при цьому осіб, не пов'язаних з виконанням зазначеної операції, від зарядів видаляти на безпечну відстань (в укриття);

- до закінчення робіт з установки електродетонаторів у заряди і відходу людей на безпечну відстань (в укриття) джерело струму до магістральних проводів не підключати;

- при влаштуванні електровибухових мереж передбачати міри захисту їх від дії грозових розрядів;

- перед грозою дільничні проводи від'єднувати від магістральних, кінці дільничних проводів розводити в сторони і ретельно ізолювати;

- не розташовувати проводи електровибухових мереж ближче 200 м від електричних станцій, підстанцій, високовольтних ліній електрифікованих залізниць і потужних радіостанцій;

- приводні ручки (ключі) від підривних машинок, а також джерела струму (підривні машинки, батареї тощо) утримувати під охороною вартового і видавати підривникам лише безпосередньо перед вибухом за наказом керівника робіт (старшого);

- перед підключенням омметра до мережі для перевірки останньої попередньо переконатися - у його справності;

- перевірку електровибухових мереж омметром робити тільки після видалення всіх людей від місць розташування зарядів;

- кінці магістральних проводів на станції тримати ізольованими з підв'язаними до них бирками, що означають, від якої групи зарядів ідуть ті або інші проводи;

- в умовах можливого застосування ядерної зброї магістральні проводи електровибухових мереж заривати в ґрунт на глибину не менше 15-20 см; дільничні проводи розташовувати за елементами споруджень, що підривають, і надійно кріпити їх до цих елементів;

- перед вибухом, після відводу всіх підривників на безпечну відстань або в укриття, подавати команду (сигнал) "Приготуватися"; по цій команді на підривній станції звільняються від ізоляції і приєднуються до підривної машинки (джерела струму) кінці магістральних проводів; підривна машинка заряджається (заводиться);

- після перевірки виконання попередньої команди подавати команду (сигнал) "Вогонь", по якій натисканням кнопки "Вибух" (поворотом ключа, замиканням контакту) здійснюється вмикання підривної машинки (джерела струму) в електровибухову мережу;

- при виконанні групових вибухів електричним способом перевірку результатів вибуху робити одній людині:

- при відмові відключити кінці магістральних проводів від підривної машинки (джерела струму), ізолювати їх і розвести в сторони, здати під охорону ручку (ключ) від машинки й після цього з'ясувати причини відмови; підходити до зарядів, що відмовили, дозволяється не раніше чим через 5 хвилин;

- при виконанні робіт з електродетонаторами вповільненої дії до зарядів, що відмовили, можна підходити не раніше чим через 15 хвилин з моменту, коли за розрахунком повинен був би відбутися вибух.

6.12.7. При підриванні мостів необхідно:

- підривні станції обладнувати в укриттях або на безпечних відстанях від мостів;

- до закінчення всіх підготовчих робіт і до припинення руху по мосту електродетонатори в заряди не вставляти, а підв'язувати їх на відстані не менше 0,5 м від зарядів укрито за елементами моста;

- вставляти електродетонатори в заряди тільки за особистим наказом командира, що керує підготовкою моста до підривання (керівника робіт);

- мережі детонуючого шнура прокладати таким чином, щоб у випадку артилерійського обстрілу або бомбардування з повітря вибух шнура не спричинив підриву моста; з цією метою капсулі-детонатори, натягнуті на кінці відрізків детонуючого шнура, в заряди завчасно не вставляти; детонуючий шнур підв'язувати не ближче 0,5 м від зарядів укрито за елементами моста;

- при підготовці мостів до підривання в умовах застосування ядерної зброї електродетонатори і капсулі-детонатори до того, як вставляти їх у заряди, поміщати в захисні дерев'яні колодочки із гніздами діаметром 10 мм.

6.12.8. При підриванні ґрунтів і скельних порід необхідно:

- магістральні проводи підводити до груп зарядів з необхідною слабиною щоб уникнути висмикування електродетонаторів при приєднанні дільничних проводів;

- при засипанні колодязів (шурфів) спочатку кидати м'який ґрунт на стінку колодязя, найбільш видалену від заряду, до тих пір, поки заряд не покриється природньо сповзаючим ґрунтом на 20-30 см; лише після цього робити утрамбовку ґрунту і подальше засипання колодязя за всім перерізом; при великій глибині колодязів початкове засипання зарядів м'яким ґрунтом виконується за допомогою воротів, журавлів тощо;

- місця покладених у ґрунт і засипаних зарядів позначати на місцевості якими-небудь знаками, значення, яких повинне бути відомо всьому особовому складу, що бере участь у підривних роботах;

- враховувати, що при сильному вітрі дальність розльоту комків ґрунту в напрямку вітру збільшується;

- не займати відразу після вибухів воронки, що утворилися, тому що в них протягом деякого часу звичайно втримуються отрутні гази;

- при заряджанні шпурів і скважин робити їхнє ретельне прочищення, до того як уводити в них заряди;

- заряди досилати в шпури і скважини дерев'яними прибойниками (на кінці прибойника допускається мідний або алюмінієвий насадок) або опускати їх за допомогою шпагату, дроту тощо; підвішувати заряди на вогнепровідному шнурі або на проводах електродетонаторів забороняється;

- заряджання котлових шпурів робити не раніше чим через 30 хвилин після їхнього прострілу; огляд котлових шпурів і шпурів, утворених вибухом кумулятивних зарядів, можна робити через 5 хвилин після вибуху (прострілу); при огляді застосовувати підсвічування шпурів відкритим вогнем забороняється.

6.12.9. При знищенні або при вилученні зарядів, що не вибухнули, закладених у шпурах, скважинах, колодязях, камерах, необхідно:

- заряди, розташовані в шпурах або скважинах, підривати зарядами, розташовуваними в інших шпурах, зроблених поруч, на відстані 20-30 см, або вимивати водою (при порошкоподібних вибухових речовинах, розміщених у шпури без оболонок); робити вибурювання або вилучення зарядів зі шпурів (скважин), витягати з них електродетонатори і запальні трубки забороняється;

- заряди, розташовані в камерах і колодязях, витягати шляхом підходу до них уздовж стінок, протилежних тим, по яких прокладені проводи електродетонаторів або детонуючий і вогнепровідний шнури; при видаленні забивання (ґрунту, кладки тощо) вибирати її обережно, тонкими шарами, стежачи за тим, щоб інструмент не міг ударити по заряду, і особливо по капсулю-детонатору або електродетонатору; при розбиранні виймати вибухові речовини окремими шашками, проводи електродетонаторів при цьому не натягувати.

6.12.10. При підриванні споруджень і устаткування електростанцій (підстанцій) необхідно дотримуватись наступних запобіжних заходів, що виключають можливість ураження підривників електричним струмом:

- все устаткування, яке готується до підривання відключати (якщо дозволяє обстановка) від живильної мережі;

- при виробленні зарядних пристроїв у будівельних конструкціях або в ґрунті, не допускати їхнього збігу з місцями розташування схованих кабельних ліній;

- весь особовий склад підрозділів повинен працювати в гумових чоботах і рукавичках;

- весь застосовуваний для виконання робіт інструмент повинен мати ізольовані рукоятки;

- у всіх випадках, коли це можливо, залучати для консультації і виконання окремих робіт фахівців з обслуговуючого персоналу.

6.12.11. При підриванні боєприпасів дотримуватись наступних запобіжних заходів:

- роботи зі знищення боєприпасів, що не вибухнули, робити в суворо встановлений час, сповіщаючи про це розташовані поблизу військові частини й місцеве населення;

- по закінченні робіт виконувати ретельний огляд місць підриву з метою виявлення боєприпасів або їх елементів, вміщуючих вибухові речовини, які не вибухнули (не повністю вибухнули);

- запалювати вибухові речовини у боєприпасах, що не повністю вибухнули або робити виплавку вибухових речовин з них забороняється.

6.12.12. При підриванні льоду необхідно:

- для запобігання вспливання зарядів з-під льоду прив'язувати до них вантажі (камені, мішки з піском, тощо);

- застосовувані для підривання льоду в заторах укорочені запальні трубки коротше 15 см не робити;

- враховувати, що при сильному вітрі дальність розльоту осколків льоду в напрямку вітра збільшується в порівнянні із зазначеної в пункті 6.16.1 на 40-50%.


Дата добавления: 2014-12-30; просмотров: 63; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Безпека праці під час виконання задач з очистки місцевості від вибухових речовин, матеріалів, боєприпасів | БЕЗПЕКА ПРАЦI ПРИ ДОСЛIДЖЕННI МІСЦЯ ПОЖЕЖ
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.019 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты