Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Безпека праці під час проведення підривних робіт




 

6.12.1 Під час проведення підривних робіт необхідно дотримуватися наступних загальних запобіжних заходів:

- під час проведення робіт необхідно дотримуватись суворого порядку;

- всі особи, призначені для проведення робіт, повинні знати вибухові речовини, засоби підривання, їх властивості й правила обігу з ними, а також правила й порядок виконання майбутніх робіт і необхідні запобіжні заходи ;

- на кожну окрему роботу в якості керівника (старшого) призначається офіцер, відповідальний за успіх вибуху й правильне ведення робіт;

- кожний підривник підрозділу (розрахунку), ведучого підривні роботи, повинен твердо знати, що йому потрібно робити й у якій послідовності;

- всі дії повинні виконуватись по командам і сигналам керівника робіт (старшого);

- сигнали повинні різко відрізнятися один від іншого, і весь особовий склад, що бере участь у підривних роботах, повинен добре їх знати;

- місце вибуху повинне бути оточене постами, які варто видаляти на безпечну відстань; оточення виставляється, і знімається спеціальним розводящим, підлеглим керівникові робіт (старшому);

- для відкрито розташованих людей безпечними є наступні відстані:

При вибуху зарядів до 10 кг без оболонок:

у повітрі 50 м

на ґрунті 100 м

При підриванні льоду підводними зарядами 100 м

При підриванні дерева 150 м

При підриванні цегли, каменю, бетону й залізобетону 350 м

При підриванні відкрито розташованих металевих конструкцій 500 м

 

- місця і відстані, на які потрібно відводити людей і виставляти оточення на час вибуху, вказуються керівником робіт (старшим);

- початок і припинення роботи визначаються відповідною усною командою або сигналом керівника робіт (старшого);

- сигнали подаються (за допомогою свистка, ріжка, сирени, ракет) в: наступному порядку:

а) перший сигнал "Приготуватися";

б) другий сигнал - "Вогонь";

в) третій сигнал - "Відходи";

г) четвертий сигнал "Відбій" (подається після огляду місць вибуху керівником робіт);

- особи не зайняті безпосередньо на даних роботах з вибуху, а також сторонні особи на місця робіт не допускаються.

- вибухові речовини, засоби підривання й готові заряди на місці проведення робіт охороняються вартовим;

- капсулі – детонатори, запальні трубки й електродетонатори зберігаються окремо від вибухових речовин і готових зарядів, осторонь від місця робіт;

- вибухові речовини й засоби підривання можуть видаватися з польового складу підривникам тільки за наказом керівника робіт (старшого);

- у зовнішні заряди капсулі-детонатори й електродетонатори вставляються після укріплення зарядів на підриваємих предметах і тільки безпосередньо перед проведенням вибуху;

- забороняється виконувати роботи із вибуховими речовинами і засобами підривання в житлових приміщеннях, курити, розводити вогонь і запалювати вогнища ближче 100 м від місця виконання робіт;

- при підриванні тих або інших предметів зовнішніми зарядами відходити на безпечні відстані в ту сторону, з якої розташовані заряди;

- під час проведення вибухів у тунелях, шахтах, котлованах тощо входити в них можна тільки після ретельного провітрювання або примусового продування;

- до зарядів, що відмовили (не вибухнули) підходити не більше ніж одній людині і тільки після закінчення певного проміжку часу, установленого пунктами 6.16.4-6.16.6;

- при уході з місця робіт всі невитрачені вибухові речовини і засоби підривання повинні бути здані на польовий склад; засоби, не придатні для подальшого використання знищуються на місці робіт.

6.12.2. При проведенні підривних робіт в умовах можливого застосування ядерної зброї повинні виконуватися наступні додаткові заходи обережності:

- польові склади вибухових речовин і засоби підривання повинні розташовуватися в лощинах, ярах, траншеях або щілинах;

- особовий склад підрозділів підривників повинен бути забезпечений укриттями та індивідуальними засобами захисту для робіт на радіоактивно зараженій місцевості;

- вибухові речовини і засоби підривання, ушкоджені або розкидані в результаті впливу ядерного вибуху, підлягають знищенню.

6.12.3 При виконанні підривних робіт на місцевості, зараженій радіоактивними або хімічними речовинами, необхідно:

- вести безперервну радіаційну розвідку і стежити за дозою опромінення особового складу підрозділів;

- всі роботи виконувати в індивідуальних засобах захисту;

- не сідати і не лягати на землю, не брати в руки сторонні предмети і не торкатися їх, не пити і не приймати їжу;

- не торкатися зараженими руками (захисними рукавичками) до оголених ділянок тіла;

- при відкопуванні колодязів (шурфів) спочатку знімати верхній заражений шар ґрунту і обережно, не розпилюючі, відкидати його в підвітряний бік; потім, за вказівкою керівника робіт, продовжувати відкопування звичайним порядком;

- склади вибухових речовин, засобів підривання та іншого майна по можливості розташовувати за межами зараженої зони.

6.12.4. При вогневому способі підривання необхідно:

- одержавши вогнепровідний шнур, переконатися в нормальній швидкості його горіння;

- час горіння запальних трубок заводського виготовлення (ЗТП) визначати по укріпленим на них муфточкам із цифрами;

- вести строгий облік запальних трубок і капсулів-детонаторів і видавати їх тільки перед установкою в заряди;

- вести облік зарядів, що вибухають, щоб перевірити, чи не було відмов;

- до зарядів, що відмовили, підходити не раніше чим через 15 хвилин з того моменту, коли за результатами розрахунку повинен був би відбутися вибух; при підході до зарядів, що відмовили, спостерігати, чи немає ознак горіння шнура або самих зарядів; При цьому мати на увазі: ЗТП-300, на відміну від ЗТП-50 і ЗТП-160, виготовляються з вогнепровідного шнура (блакитного або білого кольору) зі швидкістю горіння 0,33 см/сек.

- при підриванні зарядів запальними трубками кількість підривників для їхнього запалення визначати в залежності від відстаней між зарядами, дистанції відходу і часу горіння запальних трубок; одній людині запалювати більше п'яти трубок не дозволяється;

- перед запаленням запальних трубок подавати команду (сигнал) "Приготуватися", по якій підривники стають у зарядів і готуються до запалення;

- запалення робити по команді (сигналу) "Вогонь" або по особливих вказівках керівника робіт (старшого);

- відхід після запалення робити по команді (сигналу) "Відходи" (час горіння шнура повинен забезпечити відхід всіх підривників в укриття або на безпечну відстань); відходити по цій команді (сигналу) повинні всі підривники, у тому числі і ті, що не встигли запалити трубки;

- момент подачі команди (сигналу) "Відходи" керівник робіт визначає по годиннику або по закінченню горіння контрольного відрізка вогнепроводного шнура, який підпалюється ним одночасно з подачею команди (сигналу) "Вогонь"; контрольний відрізок вогнепроводного шнура робити коротше запальних трубок на стільки сантиметрів, скільки секунд потрібно для відходу підривників на безпечну відстань або в укриття;

- підривникам, які запалюють запальні трубки індивідуально (не в складі розрахунку), переконавшись, у горінні трубки, відходити самостійно; не очікуючи команди (сигналу);

- загасший (не догорівший до кінця) вогнепроводний шнур вдруге не підпалювати.

6.12.5 При роботі з детонуючим шнуром, повинні виконуватися наступні запобіжні заходи:

- під час підготовчих робіт шнур повинен перебувати в тіні;

- мережі детонуючого шнура, які піддаються тривалій дії сонячного випромінювання, не можуть використатися вдруге й підлягають знищенню;

- якщо заряди, з'єднані детонуючим шнуром, відмовили, підходити до них дозволяється тільки одній людині і не раніше чим через 15 хвилин; при підході до зарядів, що відмовили, необхідно перевіряти відсутність ознак горіння детонуючого шнура, і самих зарядів; при наявності таких ознак підходити до зарядів забороняється;

- при вибуханні груп зарядів, з'єднаних детонуючим шнуром, перевірку результатів вибуху робити тільки одній людині;

- прокладання мереж детонуючого шнура на об’єктах, що підривають, повинна виконуватись з урахуванням забезпечення захисту шнура від світлової дії ядерного вибуху.

6.12.6 При електричному способі підривання необхідно:

- електродетонатори у відкриті заряди вставляти тільки безпосередньо перед вибухом за наказом керівника робіт (старшого); при цьому осіб, не пов'язаних з виконанням зазначеної операції, від зарядів видаляти на безпечну відстань (в укриття);

- до закінчення робіт з установки електродетонаторів у заряди і відходу людей на безпечну відстань (в укриття) джерело струму до магістральних проводів не підключати;

- при влаштуванні електровибухових мереж передбачати міри захисту їх від дії грозових розрядів;

- перед грозою дільничні проводи від'єднувати від магістральних, кінці дільничних проводів розводити в сторони і ретельно ізолювати;

- не розташовувати проводи електровибухових мереж ближче 200 м від електричних станцій, підстанцій, високовольтних ліній електрифікованих залізниць і потужних радіостанцій;

- приводні ручки (ключі) від підривних машинок, а також джерела струму (підривні машинки, батареї тощо) утримувати під охороною вартового і видавати підривникам лише безпосередньо перед вибухом за наказом керівника робіт (старшого);

- перед підключенням омметра до мережі для перевірки останньої попередньо переконатися - у його справності;

- перевірку електровибухових мереж омметром робити тільки після видалення всіх людей від місць розташування зарядів;

- кінці магістральних проводів на станції тримати ізольованими з підв'язаними до них бирками, що означають, від якої групи зарядів ідуть ті або інші проводи;

- в умовах можливого застосування ядерної зброї магістральні проводи електровибухових мереж заривати в ґрунт на глибину не менше 15-20 см; дільничні проводи розташовувати за елементами споруджень, що підривають, і надійно кріпити їх до цих елементів;

- перед вибухом, після відводу всіх підривників на безпечну відстань або в укриття, подавати команду (сигнал) "Приготуватися"; по цій команді на підривній станції звільняються від ізоляції і приєднуються до підривної машинки (джерела струму) кінці магістральних проводів; підривна машинка заряджається (заводиться);

- після перевірки виконання попередньої команди подавати команду (сигнал) "Вогонь", по якій натисканням кнопки "Вибух" (поворотом ключа, замиканням контакту) здійснюється вмикання підривної машинки (джерела струму) в електровибухову мережу;

- при виконанні групових вибухів електричним способом перевірку результатів вибуху робити одній людині:

- при відмові відключити кінці магістральних проводів від підривної машинки (джерела струму), ізолювати їх і розвести в сторони, здати під охорону ручку (ключ) від машинки й після цього з'ясувати причини відмови; підходити до зарядів, що відмовили, дозволяється не раніше чим через 5 хвилин;

- при виконанні робіт з електродетонаторами вповільненої дії до зарядів, що відмовили, можна підходити не раніше чим через 15 хвилин з моменту, коли за розрахунком повинен був би відбутися вибух.

6.12.7. При підриванні мостів необхідно:

- підривні станції обладнувати в укриттях або на безпечних відстанях від мостів;

- до закінчення всіх підготовчих робіт і до припинення руху по мосту електродетонатори в заряди не вставляти, а підв'язувати їх на відстані не менше 0,5 м від зарядів укрито за елементами моста;

- вставляти електродетонатори в заряди тільки за особистим наказом командира, що керує підготовкою моста до підривання (керівника робіт);

- мережі детонуючого шнура прокладати таким чином, щоб у випадку артилерійського обстрілу або бомбардування з повітря вибух шнура не спричинив підриву моста; з цією метою капсулі-детонатори, натягнуті на кінці відрізків детонуючого шнура, в заряди завчасно не вставляти; детонуючий шнур підв'язувати не ближче 0,5 м від зарядів укрито за елементами моста;

- при підготовці мостів до підривання в умовах застосування ядерної зброї електродетонатори і капсулі-детонатори до того, як вставляти їх у заряди, поміщати в захисні дерев'яні колодочки із гніздами діаметром 10 мм.

6.12.8. При підриванні ґрунтів і скельних порід необхідно:

- магістральні проводи підводити до груп зарядів з необхідною слабиною щоб уникнути висмикування електродетонаторів при приєднанні дільничних проводів;

- при засипанні колодязів (шурфів) спочатку кидати м'який ґрунт на стінку колодязя, найбільш видалену від заряду, до тих пір, поки заряд не покриється природньо сповзаючим ґрунтом на 20-30 см; лише після цього робити утрамбовку ґрунту і подальше засипання колодязя за всім перерізом; при великій глибині колодязів початкове засипання зарядів м'яким ґрунтом виконується за допомогою воротів, журавлів тощо;

- місця покладених у ґрунт і засипаних зарядів позначати на місцевості якими-небудь знаками, значення, яких повинне бути відомо всьому особовому складу, що бере участь у підривних роботах;

- враховувати, що при сильному вітрі дальність розльоту комків ґрунту в напрямку вітру збільшується;

- не займати відразу після вибухів воронки, що утворилися, тому що в них протягом деякого часу звичайно втримуються отрутні гази;

- при заряджанні шпурів і скважин робити їхнє ретельне прочищення, до того як уводити в них заряди;

- заряди досилати в шпури і скважини дерев'яними прибойниками (на кінці прибойника допускається мідний або алюмінієвий насадок) або опускати їх за допомогою шпагату, дроту тощо; підвішувати заряди на вогнепровідному шнурі або на проводах електродетонаторів забороняється;

- заряджання котлових шпурів робити не раніше чим через 30 хвилин після їхнього прострілу; огляд котлових шпурів і шпурів, утворених вибухом кумулятивних зарядів, можна робити через 5 хвилин після вибуху (прострілу); при огляді застосовувати підсвічування шпурів відкритим вогнем забороняється.

6.12.9. При знищенні або при вилученні зарядів, що не вибухнули, закладених у шпурах, скважинах, колодязях, камерах, необхідно:

- заряди, розташовані в шпурах або скважинах, підривати зарядами, розташовуваними в інших шпурах, зроблених поруч, на відстані 20-30 см, або вимивати водою (при порошкоподібних вибухових речовинах, розміщених у шпури без оболонок); робити вибурювання або вилучення зарядів зі шпурів (скважин), витягати з них електродетонатори і запальні трубки забороняється;

- заряди, розташовані в камерах і колодязях, витягати шляхом підходу до них уздовж стінок, протилежних тим, по яких прокладені проводи електродетонаторів або детонуючий і вогнепровідний шнури; при видаленні забивання (ґрунту, кладки тощо) вибирати її обережно, тонкими шарами, стежачи за тим, щоб інструмент не міг ударити по заряду, і особливо по капсулю-детонатору або електродетонатору; при розбиранні виймати вибухові речовини окремими шашками, проводи електродетонаторів при цьому не натягувати.

6.12.10. При підриванні споруджень і устаткування електростанцій (підстанцій) необхідно дотримуватись наступних запобіжних заходів, що виключають можливість ураження підривників електричним струмом:

- все устаткування, яке готується до підривання відключати (якщо дозволяє обстановка) від живильної мережі;

- при виробленні зарядних пристроїв у будівельних конструкціях або в ґрунті, не допускати їхнього збігу з місцями розташування схованих кабельних ліній;

- весь особовий склад підрозділів повинен працювати в гумових чоботах і рукавичках;

- весь застосовуваний для виконання робіт інструмент повинен мати ізольовані рукоятки;

- у всіх випадках, коли це можливо, залучати для консультації і виконання окремих робіт фахівців з обслуговуючого персоналу.

6.12.11. При підриванні боєприпасів дотримуватись наступних запобіжних заходів:

- роботи зі знищення боєприпасів, що не вибухнули, робити в суворо встановлений час, сповіщаючи про це розташовані поблизу військові частини й місцеве населення;

- по закінченні робіт виконувати ретельний огляд місць підриву з метою виявлення боєприпасів або їх елементів, вміщуючих вибухові речовини, які не вибухнули (не повністю вибухнули);

- запалювати вибухові речовини у боєприпасах, що не повністю вибухнули або робити виплавку вибухових речовин з них забороняється.

6.12.12. При підриванні льоду необхідно:

- для запобігання вспливання зарядів з-під льоду прив'язувати до них вантажі (камені, мішки з піском, тощо);

- застосовувані для підривання льоду в заторах укорочені запальні трубки коротше 15 см не робити;

- враховувати, що при сильному вітрі дальність розльоту осколків льоду в напрямку вітра збільшується в порівнянні із зазначеної в пункті 6.16.1 на 40-50%.


Дата добавления: 2014-12-30; просмотров: 63; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты