Поняття, суть і функції нормування праці

Нормування праці - це вид діяльності по управлінню підприємством, який направлено на встановлення оптимального співвідношення між витратами і результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп і кількістю одиниць устаткування.

Розрізняють нормативи і норми праці.

Нормативи праці - це регламентовані величини режимів роботи устаткування, витрат часу на виконання елементів (або комплексів) роботи, витрат праці на обслуговування одиниці устаткування (одного робітника, бригади, ділянки), а також необхідної кількості робітників під час виконання одиниці роботи (або функції).

Отже, розрізняють такі нормативи: режимів робіт устаткування, часу, чисельності обслуговування. Вони можуть бути елементні (на окремий елемент операції) і узагальнені (наприклад, на одиницю поверхні, що обробляється, на деталь).

Норма праці - це конкретне (абсолютне) значення міри праці на певному підприємстві або це норматив праці, який скореговано на місцеві умови праці. Вона визначає величину і структуру необхідних витрат робочого часу на виконання даної роботи і є еталоном, з яким порівнюються фактичні витрати часу в цілях встановлення їх раціональності. Оскільки загальним вимірником праці є робочий час, тому всі норми праці є похідними від норми часу.

Норма часу - це кількість робочого часу, яка необхідна для виконання певної роботи (операції) в найбільш раціональних для даного підприємства організаційних, технічних і господарських умовах з урахуванням передового виробничого досвіду. Склад норми часу можна представити такою формулою:

де: – час підготовчо-завершувальної роботи;

- оперативний (основний) час, що включає основний і допоміжний час;

- час на обслуговування робочого місця;

- час на відпочинок і особисті потреби;

- штучна норма часу.

Норма часу може бути:

· Штучна: визначає витрати робочого часу на одиницю продукції:

· Штучно-калькуляційна: використовується з метою визначення загальних витрат часу на виробництво продукції або операцій, тобто калькуляцію всіх витрат: ,

де: n – кількість одиниць продукції у партії (завданні).

· Норма часу на виготовлення всієї партії виробів або виконання всього завдання:

або .

Приклад: Основний час на виробництво деталі складає 26 хвилин; допоміжне – 12 хвилин; час на технічне обслуговування робочого місця - 2% від основного; час на організаційне обслуговування робочого місця і час на відпочинок - 3% від оперативного. Кількість виробів у партії – 35 шт., підготовчо-завершувальний час - 10 хвилин. Визначити штучну норму часу, штучно-калькуляційну норму часу, норму часу на виготовлення всієї партії виробів.