ІНСТРУКЦІЯ

Інструкція (від лат. instructio — настанова, упорядкування, зведення) — правовий акт, який створюється органом державного управління або утверджується його керівником та визначає правила організаційної, фінансової, науково-технічної діяльності підприємств, установ, організацій і певних підрозділів та служб, посадових осіб, окремих громадян чи поведінку працівників (посадові інструкції) під час виконання службових обов'язків.

Це приписи керівного органу або керівної особи організаціям чи службовцям, які є обов'язковими для виконання. Інструкція розрахована на тривалий строк дії або одноразове виконання.

Розрізняють інструкції організаційні, посадові, технологічні, фінансові, відомчі й міжвідомчі. Інструкції відомчі поширюються в системі одного відомства (міністерства) і є додатком до наказу. Міжвідомчі інструкції видаються спільно кількома організаціями різних систем, тому обов'язкові для їхніх організацій і систем.

Різновиди інструкцій — методичні рекомендації, рекомендації, правила. Інструкція містить спеціальні розділи за групами певних операцій. Відступи від дій, передбачених пунктами інструкцій, не дозволяються й кваліфікуються як порушення дисципліни.

Посадові інструкції визначають організаційно-правове становище працівника у структурному підрозділі й забезпечують умови його ефективної праці. Посадова інструкція призначена для службовців, інженерно-технічних працівників і має такі розділи: загальна частина, визначення функцій (перелік видів робіт), прав, взаємовідносин, відповідальності працівника; порядок обіймання посади, професійні вимоги до нього; його підпорядкування; основні документи, якими треба керуватися в роботі. Інструкція набуває юридичної сили з часу затвердження вищою інстанцією або підписання керівником установи.

Інструкції найчастіше викладають від третьої особи чи в безособовій формі. Викладаючи зміст, добирають розпорядчі слова: зобов'язаний, повинен, має право, забороняється, не дозволяється, слід.

Реквізити інструкції: назва, заголовок, текст; посада, підпис і прізвище службової особи, яка склала інструкцію; підпис особи, для якої складена інструкція, ініціали і прізвище, дата ознайомлення; вгорі праворуч — позначка про затвердження — гриф, місце і дата, підпис відповідної особи. Рубрикація для інструкції обов'язкова: у ній нумеруються розділи (римськими чи арабськими цифрами), яким іноді дають підзаголовки, і параграфи (позначають арабськими цифрами).

Текст документа має бути точним, зрозумілим і коротким.

Зразок

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держбуду України

19 лютого 2002 р. № 37

ЗАРЕЄСТРОВАНО

в Міністерстві юстиції України

26 квітня 2002 р. за № 402/6690

ІНСТРУКЦІЯ

Про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів

1. Загальні положення

2. Нормативи плати за скид стічних вод Підприємств у системи каналізації населених пунктів

3. Порядок обчислення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів

4. Порядок стягнення плати за скид стічних вод Підприємств у системи каналізації населених пунктів

5. Визначення величини плати за розміщення осадів

Начальник Управління

реформування та розвитку

водопровідно-каналізаційного

господарства _______________________

(ініціали, прізвище)

(Офіційний вісник України. 2002. N° 10.)

Примітка. В інструкції подано назви розділів без розкриття їхнього змісту.

Зразок

ЗАТВЕРДЖЕНО

Проректор Національного

педагогічного університету

ім. М. П. Драгоманова

________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

«15» січня 2002 р.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ЛАБОРАНТА КАФЕДРИ