Методологія проведення дослідження. В основу емпіричного дослідження рівня сформованості професійно важливих якостей майбутніх психологів до впровадження тренерської діяльності нами покладені:

В основу емпіричного дослідження рівня сформованості професійно важливих якостей майбутніх психологів до впровадження тренерської діяльності нами покладені:

1) Принцип суб’єкт-суб’єктного підходу, а саме: створення ситуації здобуття знань; постановка і прийняття учбової задачі; включеність в учбову діяльність викладачів як її суб’єктів; створення новітніх форм навчання, зовсім відмінних від традиційних; розробка нової концепції вищої освіти, метою якої є формування компетентності майбутнього фахівця, його динамізму, здатності до зміни і розвитку, вирішення і постановки нових завдань; організація підготовки фахівців, яка повністю відповідає запитам ринку праці та здатна прогнозувати його розвиток; підготовка до життя активних громадян демократичного суспільства, їх особистісний розвиток, виокремлення таких наукових та освітніх пріоритетів, що забезпечать якісну підготовку фахівців [336, c. 6].

Основна увага надається всебічному загальному розвитку особистості, її культурологічній та комунікативній підготовці, здатності самостійно здобувати і розвивати знання, формувати важливі для професійної діяльності якості.

Учень тільки тоді може ефективно включитися у систему освіти, коли він сам стає активним суб’єктом побудови і розвитку самої системи освіти [189, с. 315].

Формування сучасного професіонала, що володіє певним набором знань, умінь, навичок та компетенцій, здатного до життєдіяльності та творчості у широкому та

мобільному колі різноманітних контекстів;усвідомлюючого соціальну відповідальність й етичну складову професійної діяль ності, має стати провідним

напрямком реформування вищої професійної освіти, оскільки змінюється парадигма результатів навчання, акцентується увага не на сумі знань, а на здатності застосовувати їх на практиці, що дозволяє досягти нової якості освіти [184, с. 308].

2) Принцип системності, котрий розглядає як єдність теорії, експерименту та практики. Теоретичні розробки виводять на експеримент.

3) Принципи неперервної освіти професійної підготовки (Р. Дейв), ґрунтується на таких постулатах: неперервна освіта відповідає на запити соціуму; неперервна освіта характеризується гнучкістю й розмаїттям змісту, засобів, методів та часу навчання; неперервна освіта створює широкі можливості для її варіативності; неперервна освіта реалізує адаптивні та інноваційні функції суб’єкта та суспільства; неперервна освіта є організаційним принципом освітнього простору; неперервна освіта триває усе життя людини [304].

Програма константувального етапу експерименту розроблена відповідно до мети та завдань дослідження: дослідити рівень сформованості ПВЯ у студентів різних курсів, в умовах вишу, на базі психологічної служби,створити необхідні умови для розвитку професійно важливих якостей на основі отриманих емпіричних даних побудувати емпіричну модель ПВЯ психолога, що займається тренінговою діяльністю.

Дослідження проводилося на базі Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського. У досліджені взяли участь 125 студентів інституту психології та соціального забезпечення, майбутні психологи, студенти денної форми навчання спеціальності «Психологія».

Схема емпіричного дослідження включає 3 етапи:

- 1-й етап підбір психодіагностичного інструментарію здійснювався на основі

розробленої теоретичної моделі професійно важиливих якостей психолога, що

займається тренінговою діяльністю, що включає в себе шість блоків, а саме:

1) рефлексивні якості

2) комунікативні якості

3) організаційних та управлінські якості

4) емоційна саморегуляція та самоконтроль

5) емпатія та сенситивність

6) креативність

		Професійно важливі якості
	Рефлексив-ні якості		Комунікатив-ні якості

Рис. 1 Модель ПВЯ психолога, що займається тренінговою діяльністю

Відповідно було обрано такі методики: методика вимірювання рівня рефлексивності А.В.Карпова, модифікований варіант методики самооцінки Дембо-Рубінштейна «Розміщення себе на шкалі», методика «Діагностика рівня емпатії» І.М.Юсупова, методика Н.М.Пейсахова «Здатність до самоуправління»,

методика діагностики оцінки самоконтролю у спілкуванні М.Снайдера, експертна діагностика стилів управління, методика виявлення «комунікативних і організаторських схильностей» ( КОС-2), методика діагностики особистісної креативності О.Є. Тунік.

- 2-й етап – дослідження сформованості ПВЯ у студентів - психологів на різних курсах навчання.

- 3-й етап – кількісна та якісна інтерпретація отриманих результатів з використанням методів математичної статистики (кореляційний аналіз з визначенням коефіцієнту кореляції r-Пірсона)

Результати константу вального етапу дослідження стали підґрунтям розробки програми розвитку ПВЯ майбутніх психологів у сфері тренінгових технологій у проекті спеціально організованої фахової підготовки.