Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


ПЕРЕДМОВА 13 страница




Я сказал "оптимисты" и вспомнил еще один грузинский анекдот (прошу прощения, я уже устал и хочу несколько отвлечь в том числе и себя). Русский советский поэт беседует с грузином и говорит ему бодрым, хорошо поставленным голосом, что он поэт-оптимист. А тот его спрашивает: Слушай, дорогой, а вот Пушкин – он был оптимист или пессимист? – Пессимист. – А Лермонтов? – Ну, конечно, пессимист! – А Тютчев. – И Тютчев пессимист. – Слушай, но тогда ты мне объясни, каким образом такие великие поэты были все пессимистами, а такое дерьмо, как ты, – оптимист?

Я вспомнил, видимо, об этом еще и потому, что даже моего любимого Канта считают агностиком. Что он недостаточно якобы последовательно верил в могущество человеческого разума, скорее считал его немощным. Но пока, независимо от Канта, давайте усвоим простейшую вещь. Действительно, в мире есть вещи непознаваемые (не в кантовском смысле). Скажем, в современной физике, в квантовой механике твердо установлено, что нельзя одновременно зафиксировать и скорость электрона и его положение. То есть, если вы хотите получить пространственно-временные характеристики электрона, то сможете их получить, но при этом знаете, что получить его динамические характеристики, установить скорость невозможно. В этом случае акты познания должны быть построены так, чтобы они сами могли содержать определенный горизонт – закрывать что-то, что этими же актами познать нельзя. Нужен другой эксперимент, иначе организованные приборы, чтобы зафиксировать скорость электрона. Но тогда с помощью этих приборов будет невозможно фиксировать положение электрона, его пространственно-временную характеристику. И более того, оказывается, мы не можем познавать в принципе те вещи, которые существуют за горизонтом, задаваемым скоростью распространения световых сигналов. Если некоторые движущиеся тела или галактики находятся за горизонтом этой скорости, то этот горизонт и есть, в буквальном смысле слова, та граница, что поставлена нашим возможностям получить об этих объектах какую-нибудь информацию (я просто произвольно сейчас иллюстрирую философские понятия). Вот контекст, в котором существуют понятия познаваемости и непознаваемости. Когда говорится о непознаваемости, философия вовсе не предполагает, что существует какая-то таинственная мистическая глубина, столь значительная, что по сравнению с ней человеческий разум незначителен, и в этом смысле не может ее постичь. Отнюдь. Имеется в виду (это уже признак философии XX века, я опять замыкаю вас на так называемый материализм) следующее: если мы совершили определенные действия, то они создадут ситуацию, не зависящую от наших желаний. Например, у нас желание узнать скорость электрона, но наши познавательные движения, связанные с экспериментальным устройством, вызовут так ситуацию, что даже если у нас есть желание – мы не сможем установить его скорость и одновременно местоположение. Следовательно, мы должны перестроить свою деятельность, разрушить то, что мы делали, пойти назад. Перед этим я разъяснял, что такое фактические отношения – мы двинулись и что-то завязалось. Это и будет законом по отношению к тому, что мы хотим и делаем, – ограничение. Значит, мы должны вернуться и снова, иначе пойти, и тогда там завяжется так, что мы увидим, определим положение электрона, но не увидим скорости, его динамической характеристики, не сможем установить импульс, так как и на этот раз окажемся в зависимости от сцепившихся последствий и результатов нашей собственной деятельности. Их сцепление и есть то, что философы называют бытием по отношению к нам. Бытием в смысле того, что определяет наше сознание, наши возможности (в данном случае, наши познавательные горизонты). Сознание открывает это бытие либо закрывает горизонт познания. Но где это бытие? Оно там, где мы пошли – в промежутке двух или нескольких шагов. Его нет заранее в виде какого-то предданного закона, предсуществующего бытия, упорядоченного Богом неизвестным нам образом, которое мы познавали бы (ведь в этом случае познаваемые предметы или сущности сидели бы и ждали нас, пока мы до них доберемся).

Вот этот новый способ рассуждения, то есть сознаваемый или воспринимаемый как новый, – с ним и нужно еще осваиваться в XX веке. Как мы видим, он похож на то, что я пытался показать в совершенно другой области – в области социальной психологии. А сейчас я говорю о физических понятиях познаваемости и непознаваемости и показываю, что познаваемость/непознаваемость в философии XX века рассматривают в терминах человеческой деятельности и фактических отношений, которые завязываются в ней. Я оговорился, что это условно "новый" способ, так как Кант ввел тезис о непознаваемости реальности (или реального), хотя его и упрекают за это. А в действительности у него работало то же, что и у нас. Что познаваемость/непознаваемость устанавливается в зависимость от того, как двинулись и насколько мы осознали, какие связки завязались; они определят, над чем нужно было подумать тирану. Скажем, грамотные эпистемологи (такие, как Бор, Гейзенберг и другие), в отличие от тирана, заглядывали в эти вещи и выходили оттуда с утверждением: это познать нельзя, а это – возможно. И Кант когда-то тоже заглянул и тоже утверждал, что вот это мы знать не можем, ибо наше понимание этого целиком зависит от того, насколько мы владеем терминами "реальность" и "познаваемость".

Кант считал непознаваемыми (не являющимися предметом опытной науки) любые одушевленные или духоподобные существа, которые сидели бы внутри предметов. Именно они, считал Кант, непознаваемы. В каком смысле? В том, что познаваемо – познаваемо лишь на опытных основаниях. То есть мы можем сказать о чем-то, что это познано, если познанное соотносится с тем, что может быть в принципе дано в опыте и опытом разрешено. А проявление одушевленных существ внутри предметов никак в опыте не может быть дано. Я говорил вам, насколько я могу судить о том, что происходит внутри вас. Есть правила языка и грамотного разговора об этом. Неграмотный же разговор начинается обычно с того, что мы судим о человеке по выражению его глаз или движению лицевых мускулов. Все это – физика. Поскольку то, что у вас в душе – никак пространство не выражено и, значит, для меня непознаваемо. Я просто еще раз напоминаю вам уже много раз сказанные вещи – к пояснению снова "реальность".

Так что же реально: – Кант скажет: существа, которые "сидят" внутри предметов и для которых нет опытных критериев – не реальны, не есть реальность. А то, что ирреально – непознаваемо, бессмысленно. Рассудите сами, разве то, что нереально – познаваемо? Короче говоря, связка в аппарате философии, в данном случае высказанная Кантом, указывает не на непознаваемость реального, а на ирреальность непознаваемого. То, о чем я не могу знать, вообще ирреально по отношению к опытному знанию. То есть относительно ирреального не нужно задаваться познавательными вопросами, если вас это ирреальное интересует. А оно может интересовать – например, Бог. Но относительно Бога я не могу задаваться познавательными вопросами! Это – грамотный философский аппарат. Итак, есть что-то, о чем вопросами познания надо задаваться, а есть что-то, о чем не имеет смысла (по правилу: ирреальное – непознаваемо или все непознаваемое – ирреально). И если вас интересует ирреальное, – а оно допустимо как предмет интереса, – тогда не задавайте познавательный вопросов.

Например, некоторые ирреальности есть существенные условия организации нами способа нравственной жизни и общения. Но ввести ирреальности и тут же о них задаваться вопросами познания – абсурдно, запрещено. Вот что значит агностицизм в данном случае. Конечно, мало ли глупостей сказано на свете: конечно, гностики существуют; но среди философов, которые все время воспроизводятся в истории философии и будут воспроизводиться, я не знаю ни одного агностика. Так что давайте на этом признании попрощаемся.

 

 

+++

ПЕРЕДМОВА

 

Підручник рекомендується використовувати як базовий курс для студентів вищих та середніх навчальних закладів залізничного транспорту на першому і другому роках навчання.

Метою підручника згідно з Програмою вивчення іноземних мов є підготовка студентів до використання іноземної мови в майбутній діяльності, тобто формування необхідних навичок професійно-орієнтованого усного та письмового спілкування. Крім того, одержані знання стануть базою для подальшого самонавчання.

При вивченні іноземної мови одним з основних завдань у немовних вузах є навчання читанню та розумінню іншомовних текстів. Підручник спрямований на розвиток навичок та вмінь різних видів читання (вивчаючого, ознайомлювального, пошукового та оглядового), що в подальшому надасть змогу випускникам вузів професіонально та швидко знаходити інформацію в оригінальній літературі: загальнонаукових статтях, монографіях, краєзнавчій літературі, технічній документації, матеріалах політехнічного та науково-популярного характеру.

Під час вибору текстового матеріалу основним критерієм була інформаційна цінність текстів та їх відповідність інтересам студентів вузів і технікумів залізничного транспорту. Більшість текстів підручника складені за сучасними матеріалами спеціалізованих британських і американських періодичних видань, а саме: International Railway Journal, European Rail Outlook, Railway Gazette та Railvolution, що надає підручнику актуальність та інформаційну новизну. У деяких випадках тексти були адаптовані, а найбільш складні для сприйняття мовні явища й реалії подані у виносках та коментарях до тексту.

Велике значення в підручнику приділяється навчанню усному мовленню та підготовці студентів до здійснення підготованого монологічного висловлювання у вигляді доповідей та подань, що є найбільш типовим для сфери професійного спілкування. Увагу також зосереджено на підготовці студентів до участі в елементарному діалозі (знайомство, відрекомендування, висловлення прохання тощо) та полілозі (бесіда або дискусія), що передбачає розвиток вмінь висловлювати особисту точку зору, згоду або незгоду з чужими висловлюваннями, здійснювати запит інформації та ін.

Підручник розрахований на 180 годин роботи в аудиторії.

Структура підручника

Підручник складається з десяти уроків та додатка. Кожний урок (Unit) умовно поділений на сім частин: Reading Rules, Grammar, Reading and Discussion, Conversational Practice, Word Building, Grammar Revision та Enjoy Yourself.

Частина Reading Rules включає основні правила читання у вигляді таблиць з прикладами та винятками, а також вправи на закріплення та відпрацьовування цих правил.

Частина Grammar подає граматичний матеріал у стислому вигляді, з використанням таблиць і відповідних коментарів, а також великої кількості наочних прикладів. Граматичний матеріал надається послідовно і системно, таким чином, що повторення шкільного курсу англійської мови на рівні узагальнення складає міцну основу для подальшого розширення та ускладнення матеріалу. Сформовані навички закріплюються серією комунікативно-спрямованих вправ підстановчого, перекладного та творчого характеру. Лексика вправ не обмежується лише технічним напрямком, а відображає і соціально-побутову сферу. Граматичні вправи диференційовані за ступенем складності, враховуючи різні рівні підготовки студентів, та розраховані на письмову та усну практику в режимах аудиторної й самостійної роботи.

Частина Reading and Discussion починається з детального словника (Active Vocabulary) з різноманітними лексичними вправами. Тематика текстів охоплює практично всі найважливіші аспекті роботи залізниці: керування рухом, метрополітен, залізничне будівництво та будова колії, система енергопостачання, нові технології на залізницях, високошвидкісні потяги, економіка на транспорті, майбутнє залізниці, а також значні факти з історії залізниць світу. Тексти, безперечно, мають професійний інтерес для майбутніх інженерів залізничного транспорту, оскільки містять найсучасніші відомості про досягнення світових залізниць і торкаються тенденції розвитку європейських залізниць на найближчі десятиліття (особливо стосовно розвитку високошвидкісних потягів, новітніх технологій в управлінні рухом та обслуговуванні пасажирів, альтернативних джерел енергопостачання). Система передтекстових і післятекстових вправ спрямована на формування навичок і вмінь роботи з текстом, включаючи пошук, осмислення та узагальнення інформації, її класифікацію й порівняльний аналіз, провадження професійної дискусії з обґрунтуванням своєї позиції, анотування та реферування, підготовку й презентацію особистого проекту (Project) з використанням додаткової спеціальної інформації. Робота у розвитку комунікативних і творчих здібностей в межах даної теми посилює мотивацію студентів та їх професійну орієнтацію, а також готує їх до самостійної роботи з науковим текстом. У цій же частині надані додаткові тексти, змістовно пов’язані з основним, які розширюють професійну свідомість та компетенцію студентів. Такі тексти призначені для розвитку навичок «швидкого читання» та вміння знаходити в тексті певну інформацію, що і є метою професійно-орієнтованого читання.

Частина Conversational Practice спрямована на розвиток навичок діалогічної мовленнєвої діяльності за допомогою тематичних моделей, зразків, найбільш типових ситуативних діалогів та мовних кліше.

Частина словотворення Word Building охоплює майже всі випадки активного словотворення у сучасній англійській мові й також містить багато вправ.

Наприкінці кожного уроку подані вправи на повторення тих граматичних тем, що вже були пройдені в попередніх уроках.

Заключний розділ Enjoy Yourself містить цікаву інформацію лінгвокрєзнавчого характеру, кросворди, жарти, тести тощо.

У кінці підручника подані довідкові матеріали, що узагальнюють найбільш важливі явища фонетичного, граматичного та словотворчого характеру. Ця частина також містить невеликий розмовник найбільш типових ситуацій спілкування з фрагментами діалогів та мовних кліше.



Поделиться:

Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 84; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты