Розрахунок кількості ремонтів і ТО автомобілів

За автомобілями виконується розрахунок кількості капітальних ремонтів, ТО-2, ТО-1 і сезонних ТО. Кількість поточних ремонтів не розраховується, а лише визначається трудомісткість їх виконання.

Розрахунок кількості ТО і ремонтів виконується за формулами:

Nк = (1.7)

N_{к ЗІЛ-130} = 35000∙2/259200=0

N2 = – Nк (1.8)

N_{2 ЗІЛ-130=35000}∙2/9600=7

N1 = – (Nк +N2) (1.9)

N_{1 ЗІЛ-130} = 35000∙2/2400-7=22

Nс = n ^. 2 (1.10)

N_{с ЗІЛ-130} = 2∙2=4

де N_к, N₂, N₁,N_с – кількість капітальних ремонтів, ТО-2, ТО-1 і сезонних ТО;

Др – планове річне навантаження на один автомобіль даної марки, км пробігу;

n – кількість автомобілів даної марки;

Мк, М2, М1 – відповідно напрацювання до капітального ремонту, ТО-2, ТО-1, км пробігу;

Аналогічно визначаємо трудомісткість ТО для інших марок машин і заносимо їх у таблицю 2.

Таблиця 2

Зведена відомість проведення ремонтів і ТО за автомобілями

1.1.3 Розрахунок кількості ремонтів і ТО комбайнів

Кількість ремонтів і ТО самохідних комбайнів орієнтовно можна визначити для всіх машин однієї марки, не враховуючи останнього ремонту кожної машини та напрацювання від останнього капітального ремонту.

Розрахунок кількості ТО і ремонтів виконується за формулами:

Nк = (1.11) N_{к ДОН - 1500} = 400∙2/2100=0

Nп = – Nк (1.12) N_{п ДОН - 1500} = 400∙2/700=1

N2 = – (Nк + Nп) (1.13) N_{2 ДОН - 1500} = 400∙2/350-1=1

N1 = – (Nк + Nп +N2) (1.14)

N_{1 ДОН - 1500} = 400∙2/117-2=5

де N_к, N_п, N₂, N₁ – річна кількість капітальних ремонтів, поточних ремонтів, ТО-2 та ТО-1;

Др – планове річне навантаження на один комбайн, га зібраної площі;

n – кількість комбайнів однієї марки;

Мк, Мп, М2, М1 – напрацювання комбайна до капітального ремонту, поточного ремонту ТО-2, ТО-1.

Аналогічно визначаємо трудомісткість ТО для інших марок машин і заносимо їх у таблицю 3.

Таблиця 3

Зведена відомість проведення ремонтів і ТО за комбайнами

1.2. Визначення затрат праці на річний об’єм виконання

ТО за складом машино-тракторного парку

Для визначення затрат праці на річний об’єм виконання технічних обслуговувань за складом машино-тракторного парку (згідно вихідних даних для проектування), необхідно дані розрахунків кількості ТО за групами машин, що визначені в використати для подальших розрахунків. Дані по кількості ТО за машинами та відповідні значення трудомісткості (люд.-год.) кожного виду ТО занести в форму таблиці 4.

Таблиця 4

Затрати праці (люд.-год.) на виконання ТО за складом МТП

1.3 Обґрунтування структури ланок

з проведення ТО за складом МТП

На даному етапі розвитку сільськогосподарських підприємств найдоцільніше застосовувати спеціалізоване технічне обслуговування, яке проводиться на спеціальних пунктах технічного обслуговування.

Усі господарства, що уклали договір з РТП на забезпечення технічного стану машин, за теріторіальною ознакою поділяються на 2 – 3 групи з приблизно однаковим кількісним складом. На базі цих груп створюються 2 – 3 дільниці з діагностування і обслуговування машин.

Безпосереднє керівництво кожною з груп здійснює інженер механік дільниці. Йому підпорядковані 2 бригади (ланки) із закріпленими засобами ( ремонтні майстерні). До складу ланки здебільшого входять майстер – наладчик, що її очолює, слюсар та електрозварник. Кількість ланок і їх склад визначаються конкретними умовами господарств.

Склад спеціалізованої ланки з проведення технічного обслуговування визначається значенням річної трудомісткості операцій технічного обслуговування за складом МТП.

1.4. Вибір устаткування

Кількість допоміжного устаткування (стелажі, підставки, шафи, столи, тумбочки, верстаки, прості настільні пристосування, прилади, інструменти тощо) приймають без розрахунків, за потребою, користуючись довідниками та навчальними посібниками та користуючись переліком типового устаткування.

Добуті за розрахунками дані, а також допоміжне устаткування, яке прийняте без розрахунків, треба звести у таблицю зазначивши марку, габаритні розміри, площу під устаткування, кількість.

Таблиця 5

Технологічне устаткування для дільниці

Площа відділення залежить від програми ремонту, габаритних розмірів обладнання та тих об'єктів, які ремонтуються. Площа даної визначається у виразі:

F_д=F_обл.• k, м² (1.15)

де k - коефіцієнт запасу,який враховує робочі зони, проходи.

Для відділення K 3...3,5, приймаємо k = 3,2

F - сумарна площа, яку займає устаткування, м²

F_д= 48,2∙3,2=154,14 м²

1.5 Розрахунок річного план-графіка ТО і ремонтів тракторів

Технічне обслуговування (ТО) необхідне для підтримання трактора в роботоздатному стані в процесі експлуатації.

Недотримання встановленої періодичності і незадовільна якість ТО значною мірою зменшують ресурс трактора, сприяють збільшенню кількості відмов, призводять до зниження потужності дизеля і збільшення затрат на експлуатацію трактора.

Обов’язкове періодичне обслуговування машини передбачене планово-запобіжною системою ТО тракторів. Число і вид ТО на рік або на місяць даного трактора визначають в залежності від його планового наробітку за встановлений період (Д_р) в кілограмах або літрах витраченого палива або умовних еталонних гектарах, фактичного напрацювання з початку періоду (Д_н) від останнього капітального ремонту або від моменту введення в експлуатацію і від прийнятої періодичності видів ТО.

Складання річного плану ТО і ремонту тракторів передбачає визначення кількості та календарних строків їх проведення, розрахунок затрат праці і коштів.

Річний план-графік ТО і ремонту техніки розробляємо окремо для кожного виду машин і тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин тощо. Результатом розробки план-графіка є визначення кількості ремонтів і технічних обслуговувань всіх видів для кожної групи або марки машин.

Способи розрахунку кількості технічних обслуговувань і ремонтів машин:

· за циклом;

· за шкалою чергування їх періодичності (шкала періодичності);

· за сумарними витратами палива (графічний метод).

Вихідними даними для розробки річного плану-графіка технічного обслуговування і ремонту тракторів є:

– марка трактора;

– господарський номер;

– вид, місяць, рік останнього ремонту;

– напрацювання від останнього ремонту (мотогодин, кількість витраченого палива, ум.ет.га;

– планове завантаження на рік і по місяцях кількості витраченого палива (мотогодин або ум.ет.га);

– періодичність технічного обслуговування залежно від групи трактора;

– відсоток завантаження тракторів по місяцях року.

Показники завантаження тракторів за рік беруться із річної звітності, планів механізованих робіт, технологічних карт.

В експлуатації знаходиться група А тракторів випуску до 01.02.1982 (незначна кількість) та група Б тракторів випуску після 01.02.1982 р. Періодичність ТО і ремонту згідно з вимогами ГОСТ 20793-86 встановлено:

Періодичність, мотогодин

Таблиця 6

*Примітка. ТО-ВЛ проводиться при середньодобовій температурі вище +5^оС (в інтервалі часу 7…10 днів); ТО-03 проводиться при середньодобовій температурі нижче +5^оС (в інтервалі часу 7…10 днів).

Річна кількість ТО і ремонтів може бути розрахована із даних планового річного навантаження на машини та по встановленим для них періодичності технічного обслуговування і ремонту тракторів, кг витраченого палива та ум.ет.га;

Таблиця 7

Річне завантаження тракторів, %

1.6. Розрахунок затрат праці на технічне обслуговування тракторів

Затрати праці визначають за формулою:

,люд.-год. (1.16)

де N_ТО-1, N_ТО-2,N_ТО-3 – кількість відповідно ТО-1, ТО-2, ТО-3;

Т_ТО-1, Т_ТО-2,Т_ТО-3, Т_СТО – затрати робочого часу (див. табл.);

п_тр – кількість тракторів даної марки.

Аналогічно визначаємо затрати праці і для інших марок тракторів і заносимо їх в таблицю.

Таблиця 8

Затрати праці на технічне обслуговування

У такому порядку розрахувати затрати праці для кожної марки тракторів.

люд.-год. (1.17)

З _П.ЗЕЧ= 189+247+98,6+174+262+178=1145 люд.год

ІІ. Технологінча частина

2.1. Технічна характеристика предмета досліджень

Перед початком розробки технології технічного обслуговування (системи, агрегату, вузла, механізму, тощо) необхідно подати технічну характеристику зазначеного предмета досліджень (згідно завдання) в такій послідовності:

· назва, марка, тип, модель, тощо;

· функціональне призначення;

· технологічна (конструктивна) схема, або ескіз;

· специфікація основних конструктивних елементів будови;

· призначення основних конструктивних елементів;

· особливості конструкції (роботи).

Обґрунтовані відповіді на зазначені питання розробник проекту вибираємо з навчальних посібників, технічних умов на виконання технічних обслуговувань за маркою машин, що вказана в завданні, а також із спеціальної довідникової і технічної літератури.

Технологічний процес технічного обслуговування розробляємо для окремого предмета досліджень агрегату, механізму або системи для окремих операцій (регулювання, мащення тощо) агрегату, механізму або вузла та для машини в загальному. В останньому випадку перевагу придаємо простим сільськогосподарським машинам.

Технологічний процес діагностування розробляємо для окремої складової предмета досліджень (агрегату, системи, механізму або вузла).

В залежності від конструктивної складності предмета досліджень, необхідно подати зміст питання в такій послідовності:

· вказати на тип системи;

· функціональне призначення системи в цілому;

· узагальнену технологічну або конструктивну схему системи, специфікацію основних конструктивних елементів системи;

· призначення основних конструктивних елементів предмета досліджень