Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Мислителі Давньої Греції, Риму та раннього християнства про культуру




Читайте также:
  1. Видатки бюджетів на фізичну культуру і спорт
  2. Виникнення християнства
  3. Вклад российской культуры ХIX в. в мировую культуру. (Билет 28)
  4. Влияние античного и арабского наследия на интеллектуальную культуру средневековья ((по Ж. Ле Гоффу, с.16).
  5. Влияние православия на русскую культуру.
  6. Вплив візантійської культури на культуру київської Русу
  7. Вселенські собори — етапи формування основних догматів християнства
  8. Г. Фихте: право на культуру и его значение для самосовершенствования человека и общества.
  9. Головні напрямки зовнішньої політики Київської Русі. Прийняття християнства.
  10. Етика Ф. Ніцше і критика ним християнства

Уже в античному суспільстві культура визначалася як сукупність навичок і вмінь, а також результатів діяльності людини була виділена як предмет осмислення. Відповідно до культурологічного міфу Протагора - давньогрецького філософа, виникненням матеріальної культури, а також упорядкованим розвитком громадського життя люди зобов'язані богам. На думку інших мислителів, серед яких перебував і Демокрит, творець культури - людина. Він створює культуру, підкоряючись своїм потребам і наслідувати природу. Давньогрецькі мислителі розрізняли природне й моральне як два конфронтуючих один одному почала й підкреслювали перевагу греків над дикими й невихованими варварами. Давньогрецька культура, зробивши людини мірою всіх речей, не страждала гигантоманією, уникала усього того, що не погоджувалося з людиною і його поняттями. Греки вперше дали ідеали демократії й гуманізму. Свій внесок у розуміння культури внесли й давньоримські мислителі. Так, Цицерон учив: «Як родюче поле без оброблення не дасть урожаю, так і душу. Оброблення душі - це і є філософія: вона висапує в душі пороки, готує душі до прийняття посіву й довіряє їй - сіяє, так сказати, - тільки ті насіння, які, визрівши, приносять урожай». У своїх творах римський оратор учив культивувати душу й розум, щоб не скотитися до варварства. Тільки Рим з його громадянами й державою, думав Цицерон, може бути зразком культури. Республіканський пристрій не виключає розходження інтересів суспільства й індивіда й одночасно дозволяє їх примирити. Заради вищої мети, процвітання республіки громадяни й суспільство повинні йти на самообмеження. Людина, що забула про інтереси суспільства, і правитель, що забув про інтереси громадян, - не римляни, а варвари. Протилежністю варварства є культура, і тому саме головне в Римській республіці те, що вона - держава культури. Культура для Цицерона не вичерпується освіченістю, розвитком наук і мистецтв, турботу про які він уважає скоріше більше характерної для Греції, чим для Рима. В епоху середньовіччя відбувається радикальне переосмислення основних принципів, що лежать в основі культури. Головною цінністю стає Бог. Всі найважливіші розділи середньовічної культури виражали цей фундаментальний принцип, реалізований у символі віри. «Вірую в єдиного Бога, Батька все власника, творця неба й землі, видимим же всім і невидимим; і в єдиного Добродії Ісуса Христа, сина Божого єдинородного... Сповідаю єдино хрещення в залишення гріхів, чаю воскресіння мертвих і життя майбутнього століття. Амінь».


Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 13; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты