КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Методичні вказівки до виконання курсового проектуВступ. Вступ повинен бути пов’язаний з темою курсового проекту. Необхідно описати основні принципи організації ТО МАМП; ефективні методи проведення поточного ремонту обладнання; застосування нових засобів визначення дефектів деталей і вузлів, методів діагностики; використання автоматичної системи керування ремонтом; скорочення терміну використання ремонтних робіт. Основними перспективними задачами металургійного виробництва є: - вивчення заходів щодо збільшення термінів служби обладнання, покращення конструкцій окремих вузлів; - перспективи розвитку металургійного виробництва, створення нових видів обладнання, удосконалення конструкцій машин; - створювати і упроваджувати у виробництво принципово нову техніку, прогресивну технологію, збільшувати випуск машин і агрегатів великої одиничної потужності і продуктивності при одночасному зменшенні металоємності і енергоспоживання. 1.Загальна частина 1.1Опис конструкції машини, механізму повинен включати: призначення, пристрій та роботу машини, механізму, докладну технічну характеристику. Опис супроводжується кінематичною схемою. Схема виконуються по ГОСТу, на окремих листах. Внизу, під схемою, повинні бути розшифровка елементів схеми і нижче нумерація рисунку з його назвою (наприклад: Рисунок 1 – Кінематична схема механізму пересування візка рудно-грейферного крана Q=30 т). 1.2Змащування механізму. При розгляді цього питання треба зробити обґрунтування щодо вибору змащувальних матеріалів, привести умови, в яких працює поданий агрегат й поєднати ці умови з властивостями змащувальних матеріалів. Потім привести схему змащування механізму і таблицю, дивись додаток В,Г. Наприклад: Для зменшення опору тертя і підвищення зносостійкості деталей, які труться, використовуємо мастильні матеріали: це – мінеральні мастила і пластичні. Ураховуючи те, що дане обладнання працює в атмосфері підвищеного утримання пилу, застосовуємо пластичне мастило, яке добре пересувається по мазепроводах до вузлів тертя і захищає їх від проникання пилу. Для зубчастих передач з підшипниками використовуємо мінеральні мастила, які мають необхідну в’язкість. Усі крапки змащування зображені на рисунку 3, а використані мастильні матеріали – у таблиці1. 1.3 Правила технічної експлуатації. При розгляді цього питання треба використати ПТЕ (правила технічної експлуатації) машини і механізму. 1.4 Швидкозношувані деталі та запропоновані заходи для їх зміцнення. При розкритті цього питання студент повинен назвати ці деталі механізму та запропонувати методи щодо їх зміцнення. Наприклад: Барабан-живильник шихти працює в тяжких умовах, так як його деталі постійно підлягають забрудненню та дії пилу, що також,погіршує контроль за кріпленням окремих деталей. Найчастіше, в процесі експлуатації, зношуванню підлягають деталі відкритої зубчастої передачі, а саме зубці, які зношуються у місцях контакта при потраплянні туда шихтового пилу, внаслідок інтенсивного дроблення абразивних частиць. с Пропоную, замінити матеріали деталей на сталь35, і вид термообробки: для шестерні закалку від температури на 500С вище Ас3 й наступний отпуск при температурі 1700С. При цьому, твердість підвіщується до НВ444; для зубчастого вінця закалку і наступний отпуск при температурі 3000С. При цьому, твердість підвіщується до НВ388, [13],с.70;156. Піся таких заходів зменшуються залишкові напруження, зберігається висока твердість та зносостійкість і підвіщується опір крихкому руйнуванню. 1.5 Складання документації та технологія проведення поточного ремонту механізму. При розкритті цього питання треба перелічити документацію, яка складається для проведення поточного ремонту, її призначення. Це – ремонтна відомість, відомість допоміжного обладнання, наряд-допуск, акт приймання-здавання обладнання та технологічна карта на проведення поточного ремонту. Наприклад: Згідно плану організації робіт, до поточного ремонту, механіком цеху, складається наступна документація: - ремонтна відомість, додаток Д; - відомість допоміжного обладнання, додаток Е; - наряд-допуск, додаток Ж; - акт приймання обладнання, додаток К; - технологічна карта на проведення поточного ремонту, додаток М. Ремонтна відомість складається з метою встановлення об’єму робіт, які підлягають виконанню при зупинці обладнання на ремонт; кількості деталей і вузлів, необхідних для проведення ремонту, трудомісткості ремонту і потреби у робочій силі для виконання об’єму робіт, які були заплановані; раціонального розподілення ремонтних робіт між виконувачами, таблиця 3. Відомість допоміжного обладнання включає в себе обладнання, пристрої, прилади та інструменти, які необхідні під час проведення ремонту, таблиця 4. Наряд-допуск – це документ, який видається для здійснення ремонтних робіт в умовах підвищеної небезпеки. Наряд-допуск заповнюється, з одного боку – замовником, а з другого – виконувачем, в ролі котрого виступає ЦРКО (цех ремонту кранового обладнання). Приймання обладнання з поточного ремонту механізму здійснюється персоналом механослужби сортопрокатного цеху і після проведення необхідних випробувань оформлюється актом. Акт затверджується головним механіком комбінату і підписується начальником цеху-замовника, начальником ЦРКО-виконувача, заступником начальника цеху з обладнання і майстром відповідальним за проведення ремонту. 1.6 Охорона праці на дільниці. При розкритті цього питання студент повинен показати професійний підхід до питань техніки безпеки при обслуговуванні металургійного устаткування ремонтним персоналом. На виробництві необхідно пам’ятати про шкідливі та небезпечні фактори, можливість їх появи під час роботи. Треба використати заходи щодо захисту ремонтного персоналу від цих факторів при виконанні ремонтних робіт. Наприклад: При експлуатації обладнання ливарного двору травми відбуваються внаслідок опіків чавуном під час випуску його з доменної печі і розливання у ковші, а також при отруєнні робочим газом. Легкозаймисті Начальник дільниці, майстри – забовязані забезпечити дотримання встановленого протипожежного режиму. Проявляти увагу до справності приборів вентиляції, електропристроїв, технологічного обладнання. Контролювати шлях розплавленого металу, а також розташування легкоспалахувальних матеріалів і приймати заходи щодо запобігання пожежі; щоб після закінчення роботи проводилось вибирання робочих місць, вимикалась мережа. Окрім цього забезпечити справний стан і постійну готовність до неї засобів пожежогасіння, зв’язку і сигналізації. На ливарному дворі обов’язково повинні матися пожежні щити з первинними засобами пожежогасіння; вогнегасники, відра, лопати, багри, пісок. Особливу увагу слід приділяти пожежебезпеці на крані. Для профілактики пожежі машиніст забовязан містити механізми й електроустаткування в чистоті і порядку. Має місце спалах машинного мастила, яке застосовується для змащування вузлів тертя обладнання, гас – для промивання підшипників і деталей під час ревізії обладнання. Обтирочні кінці та дрантя, які просочилися|просякали| мастилом, можуть спалахувати на протязі 84 години і більше. Тому, створювати на крані запаси змащувальних матеріалів, гаса й обтирочних кінців – не рекомендується, а використані, треба негайно удаляти з обладнання у спеціальну ємність. Чищення механізмів гасом треба здійснювати тільки при відключенні головного рубильника, щодо запобігання електроспалахування. Використання сирників, факелів – повністю забороняється для освітлювання місць ремонтних робіт. Для гасіння пожежі, яка виникла біля обладнання, в кабіні керування є сухий вогнегасник. Пісок повинен зберігатися у спеціальному ящику на ремонтному майданчику. При любому спалахуванні, машиніст забовязан негайно вимкнути головний рубильник і приступити до гасіння полум’я. Паління як на крані так і в кабіні забороняється. При виконуванні робіт, пов’язаних з транспортуванням рідкого металу слід дотримуватись допоміжних специфічних вимог безпеки. До ремонту механізму жолобу можна приступати тільки після отримання від доменного цеху наряду-допуску на проведення робіт з підвищеною небезпекою та перевірки виконання заходів щодо забезпечення безпеки праці вказаних у ньому. До робіт допускаються люди які досягли 18 років, які пройшли професіональний медичний огляд з обов’язковим використанням індивідуальних засобів захисту (каски, окуляри, рукавиці). Всі робітники, які приймають участь у роботах, повинні бути ознайомленні з дійсною технічною картою та проінструктовані про міри безпеки на робочому місці, інструктаж оформлюється у журналі щомісячного інструктажу за підписом, а машиністу крана - у вахтеному журналі. Бригадир зобов’язан ознайомити свою бригаду з технологією виконання робіт, розділити обов’язки між ними та показати прийоми безпечного їх робочого виконання. Усі операції щодо переміщення вантажів, монтажу та демонтажу, виконувати згідно «Правил устрою та безпеки експлуатації вантажопідйомних кранів» та під керівництвом відповідального за безпечне виконання робіт при ремонті. Перед початком робіт, зону, на якій будуть проводитися ремонтні роботи, треба огородити, освітити та означити попереджуючими написами. За усіма іншими питаннями з техніки безпеки керуватися діючими на комбінаті та в цеху інструкціями та нормативними документами. 2 Розрахункова частина. 2.1 Вихідні дані. Цей підрозділ містить необхідні дані, які беруться з технічної характеристики машини або механізму, для подальшого виконання розрахунків. Наприклад: - вага машини або її елементу G=250кН; - число фунтдаментних болтів n=6; - швидкість підому v=0,3м/с і т. д.. 2.2 Кінематичний розрахунок. У цьому пункті необхідно визначити кутові швидкості та крутні моменти на валах механізму. Наприклад: Кутова швидкість барабана: 𝝎б = , (1) де – діаметр барабана, = 1030 мм; νб – лінійна швидкість барабана, νб = 0,67 м/с. 𝝎б = . Загальне передаточне число: U= , (2)
𝝎дв. = . U = . У приводі лебідки встановлен редуктор з передаточним числом Up = 20,49 і відкрита передача з передаточним числом Uв.n. = 4,22. Таким чином загальне передаточне число: U=Up·Uв.n., (4) U = 20,49·4,22=86,4. Кутові швидкості валів: 𝝎1=𝝎дв.=104,7с-1; 𝝎2= , (5) де U1 – передаточне число першої зубчастої передачі, U1 = 3,95. 𝝎2 = . 𝝎3 = , (6) де U2 – передаточне число другої зубчастої передачі, U2 = 5,18. 𝝎3 = . 𝝎4 , (7) де U3–передаточне число відкритої зубчастої передачі; U3 = 4,2. 𝝎4= . Визначаємо крутні моменти на валах: Т1= , (8) Т1 = Н·м. Т2=Т1·U1 ·hз.п. ·hп , (9) Т2 = 1691·3,95·0,98·0,99=6482 Н·м. Т3=Т2·U2·hз.п.·hп , (10) Т3 = 6482·5,18·0,98·0,99=32578 Н·м. Т4=Т3·Uв.n.·hв.п.·hп, (11) Т4 = 32578·4,2·0,96·0,99=130040 Н·м. 2.3 Розрахунок передачі. Розрахунок зубчастої, черв'ячної або іншої передачі проводиться за методиками, вивченими в курсі "Технічна механіка". При цьому основною літературою є підручник "Курсовое проектирование деталей машин" Чернавского С.А. и др., 1979 г. Розрахунок передачі слід вести в наступній послідовності: - вибір матеріалів для шестерні та колеса; - визначення допустимих контактних напружень; - визначення основних параметрів передачі; - визначення окружної швидкості коліс, призначення ступеня точності і уточнення коефіцієнта навантаження; - перевірка контактних напружень; - визначення сил, що діють в зачепленні; - перевірка зубців на витривалість по напруженням вигину. 2.4 Розрахунок на міцність. Розрахунок на міцність робочої деталі, краще, яка частіше виходить з ладу. Наприклад: вал редуктора, ходове колесо, канат, барабан та ін.. Розрахунок деталей на міцність здійснюється за окремими методиками з використанням навчальної та довідкової літератури, що додається у списку використаних джерел. 2.5 Розрахунок робочої деталі за допомогою ремонтних розмірів. При розкритті цього питання студент повинен згадати існуючі види пошкодження деталей і поєднати їх з методом відновлення деталей за допомогою ремонтних розмірів. Далі, необхідно розрахувати ремонтні розміри для вузла, наприклад вала з підшипником і виконати ремонтне креслення цих деталей. Наприклад: Під час роботи посадка вала і зубчастого колеса порушується що приводить до зменшення діаметру і звеличення зазору між поверхнями спряження. В загальному випадку відновлення вузла «вал- зубчасте колесо» можна зробити методом ремонтних розмірів, який пропонує обробку поверхонь до наступного ремонтного розміру під номінальний розмір спряженої деталі. Визначаємо ремонтні розміри для вузла третього вала редуктора, до якого входить сам вал і шестерня відкритої передачі. Визначаэмо міжремонтний інтервал за формулою: γ=2·(δ1+δ2) (12 ) γ=2·(1+1,5)=5мм. Кількість переточувань для вала: (13 ) де d-номінальний діаметр вала; dmin-мінімальний діаметр вала, dmin= 205 мм. Отже можливо переточити вал тільки один раз. Визначаємо ремонтний розмір вала за формулою: , (14) dр=210-5=205 мм. Кількість переточувань для шестерні: (15) де Dmax=215 мм.
Отже можливо переточити шестерню тільки один раз. Визначаємо ремонтний розмір шестерні за формулою: , (16) Dр=210+5=215 мм. Складаємо ремонтне креслення вала, рисунок 1 і шестерні, рисунок 2.
Рисунок 1- Ремонтне креслення вала
Рисунок 2- Ремонтне креслення шестерні 2.6.Технологічні розрахунки Цей пункт містить технологічні розрахунки: визначення температури нагрівання при напресовці деталі; зусилля запресовки; розрахунок каната і вибір стропа під час ремонтних робіт. Наприклад: 2.6.1 Температура нагрівання. Для установки стальної напівмуфти на вал d = 100 Н7/р6 необхідно забезпечити максимальний натяг Nmax, мм. Nmax=es-EI, (17) де es- верхнє відхилення вала, мм; EI- нижнє відхилення отвору. Відхилення для отвору : D = Ø 100 Н7; es=+0,035 мм; EI=0 мм, [9] с. 110. Відхилення для вала: d = Ø 100 р6; es=+0,059 мм; еi=+0,037 мм, [9] с. 110. Nmax = 0,059–0=0,059 мм. Визначаємо мінімальну температуру нагріву напівмуфти: , [10] с. 282. (18) 0С. де α – коефіцієнт лінійного розширення, α = 0,000012, [10] с.19. При демонтажі температура нагріву може бути в 2-3 рази менша. 2.6.2 Зусилля запресовки. При виборі способу та обладнання для запресовки барабана на вал, визначаємо зусилля F за емпіричною формулою: , (19) де D-зовнішній діаметр маточини барабана, D=68мм, згідно кресленню; – довжина поверхні спряження, ; а – коефіцієнт матеріалу, при сталевій маточині а=75, [10].
. Для запресовки барабана на вал редуктора обираємо пневматичний прес із зусиллям Fп=50кН, [10].
2.6.3 Розрахунок і вибір стропа. Наприклад: Обираємо строп для демонтажу і монтажу редуктора, який, згідно ремонтній відомості має найбільшу вагу . Попередньо намічаємо строп типу СКП. У масштабі виконуємо схему строповки, рисунок 3. Зусилля в одній вітці стропа: , (20) де – коефіцієнт, який залежить від кута α нахилу вітки стропа, при , , [15], с.21; – кількість віток, або стропів, ; – коефіцієнт нерівномірності навантаження, на вітках стропів, , при , [15]. За формулою 25: . Розривне зусилля у вітці стропа: , (21) де – коефіцієнт запасу міцності; для стропів [12], с.195. . Згідно розривному зусиллю обираємо канат типа ЛК-Р конструкції 6·19+1о.с., де: - допустиме розривне зусилля ; - діаметр каната ; - маркировочна група , [12], с.181. З каната виробляємо строп типу СКК1-0,32ГОСТ25573-82 у кількості двох штук, де , [12], с.172. Визначаємо довжину стропа Lc. Згідно схемі строповці, рисунок 3. , (22) де Lc – довжина стропа. . Із формули 27: Графічна частина. До графічної частини належить виконання складального креслення механізму (формат А1), і на окремому листі (формат А2) – дві деталі, які найчастіше зношуються.
Рисунок 3- Схема строповки редуктора
Запитання для захисту курсового проекту
1. Що таке система ТОіР? 2. Дати визначення „Технічне обслуговування”. 3. В чому полягає зміст системи ТОіР? 4. Яка мета технічного обслуговування? 5. На який персонал полягає внутрізмінне обслуговування? Які його обов’язки? 6. На який персонал полягає професійний огляд? Які обов’язки ремонтного персоналу? 7. Яка мета профоглядів ІТР? 8. В якій документації фіксуються результати внутрізмінного обслуговування? 9. В якій документації фіксуються результати профоглядів обладнання? 10. Дати визначення: - ПТЕ (правила технічної експлуатації); - ремонт; - поточний ремонт; - капітальний ремонт; - тривалість ремонту; - запчастина; - змінне обладнання; - ревізія механізму; - розбірка механізму; - демонтаж механізму; - збірка механізму; - монтаж механізму; - РЕМ (ремонтно-експлуатаційний метал); - гранічно-допустимий знос; - технічний ресурс деталі; - термін служби деталі; - трудомісткість ремонту. 11. Які існують види ремонтів обладнання? 12. В чому полягає обсяг робіт щодо поточного ремонту? 13. Які ефективні методи проведення ремонтів ви знаєте? 14. Сутність поузлової заміни? 15. Коли і ким складається ремонтна відомість? 16. Яка документація складається до поточного ремонту? 17. Яка документація відноситься до первинної? 18. Як здійснюється передача обладнання й приймання його з ремонту? 19. В чому полягають обов’язки цеху-замовника до початку ремонтних робіт? 20. Яка документація складається для здійснення ремонтних робіт підвищенної небезпеки? 21. За якими умовами, виконавець ремонту може приступати до здійснення ремонтних робіт? 22. Оформленням якого документу робиться приймання обладнання з поточного ремонту? 23. В чому полягає приймання обладнання з поточного ремонту? 24. Для чого служить журнал приймання і здавання змін? Хто заповнює? 25. Яке призначення агрегатного журналу? 26. Як часто проводяться профогляди ІТР механослужби цеху? 27. Обов’язки особи, яка видає наряд-допуск і особи, які допускають до роботи? 28. Перелік яких робіт включає в себе поточний ремонт. 29. Що таке міжремонтний інтервал? 30. Від чого залежить ремонтний розмір? 31. Як підбираються змащувальні матеріали? 32. Призначення допоміжного обладнання? 33. Які робітники відносяться до механослужби цеху?
Вступ 1Загальна частина 1.1 Опис конструкції машини, механізму 1.2 Змащування механізму 1.3 Правила технічної експлуатації механізму 1.4 Швидкозношувані деталі та запропоновані заходи щодо їх зміцнення 1.5 Складання документації та технологія проведення поточного ремонту механізму 1.6 Охорона праці на дільниці 2 Розрахункова частина 2.1 Вихідні дані 2.2 Кінематичний розрахунок 2.3 Розрахунок передачі 2.4 Розрахунок на міцність 2.5 Розрахунок робочої деталі за допомогою ремонтних розмірів 2.6 Технологічні розрахунки Список використаних джерел
|