Причини виникнення неформальних організацій.

Найважливішими причинами вступу до неформальної організації (групи) є відчуття належності, взаємодопомога, спілкування, взаємна симпатія.

Належність. Відчуття належності – одна з найсильніших емоційних потреб людини. Проте більшість формальних організацій позбавляють людей можливості соціальних контактів. Тому працівники часто вимушені звертатися до неформальних організацій, щоб отримати їх.

Допомога. В ідеальному варіанті підлеглі повинні звертатися за порадою або для обговорення своїх проблем безпосередньо до керівника. Але на практиці часто спостерігаємо, що одні працівники бояться критики з боку керівника, інші вважають, що їх керівник буде поганої думки, і у цих чи інших ситуаціях люди часто віддають перевагу допомозі своїх колег. Це приводить до того, що потреба в допомозі сприяє утворенню неформальної організації. У результаті надання допомоги той, хто дає пораду, отримує престиж і повагу, а той, хто отримує, - необхідне керівництво до дії.

Захист. Люди завжди знали, що сила в єдності. Усвідомлена потреба в захисті продовжує залишатися важливою причиною вступу людей у ті чи інші групи.

Спілкування. У багатьох формальних організацій система внутрішніх контактів досить слабка, іноді керівництво спеціально приховує від своїх підлеглих певну інформацію. Тому однією із важливих причин належності до неформальної групи є доступ до неформального каналу інформації – пліток.

Симпатія.Люди часто приєднуються до неформальних груп просто для того, щоб бути ближче до тих, кому вони симпатизують (наприклад, робота у великих кімнатах, де немає перегородок між столами). Це сприяє створенню у цих організаціях атмосфери, яка робить їх одночасно схожими й несхожими на формальні організації.

Неформальні зв’язки можуть мати такі основні риси:

- родинні відносини;

- дружні стосунки, що виникають за певними принципами об’єднання людей у неформальні групи;

- зв’язки, що засновані на спілкуванні у попередніх формальних організаціях (школах, ВНЗ або інших організаціях);

- зв’язки, що виникають на ґрунті взаємних симпатій.

Якщо мета і завдання неформальної організації збігається з формальною, то організація існує, розвивається і досягає своєї мети; якщо цілі і завдання неформальної і формальної організації різні, то це може призвести до конфліктної ситуації, до кризи, розпаду або припинення існування формальної організації. Уміння керівників підпорядковувати мету і завдання неформальної організації загальним інтересам і меті формальної організації - засада успішної діяльності організації.

Характерними особливостями неформальних організацій є здатність до самоорганізації, саморегулювання внутрішніх відносин під впливом престижу, лідерства тощо. В інтересах ефективного управління доцільно розробляти стратегію відносин з неформальними організаціями, враховувати взаємодію цих відносин, ступінь впливу неформальних відносин на формальні і навпаки.