Загальні відомості про державний земельний кадастр

Вакцинация не проводилась (указать причину)______________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стр. 5 ф. N 097/у

Вкладной лист к "Истории новорожденного N ..."

Фамилия, имя, отчество матери ___________________________

_________________________________________________________

Вскармливание новорожденного

(учет в граммах)

Вид докорма __________________________________________________

┌─────────┬──────────┬──────────┬──────────┬──────────┬──────────┐

│День / │ 1 │ 2 │ 3 │ 4 │ 5 │

│жизни/ ├─────┬────┼─────┬────┼─────┬────┼─────┬────┼─────┬────┤

│ / │груд-│ до-│груд-│ до-│груд-│ до-│груд-│ до-│груд-│ до-│

│ /часы │ ное │корм│ ное │корм│ ное │корм│ ное │корм│ ное │корм│

│ /корм- │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

│ / ления │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│ Всего │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

└─────────┴─────┴────┴─────┴────┴─────┴────┴─────┴────┴─────┴────┘

продолжение

┌─────────┬──────────┬──────────┬──────────┬──────────┬──────────┐

│День / │ 6 │ 7 │ 8 │ 9 │ 10 │

│жизни/ ├─────┬────┼─────┬────┼─────┬────┼─────┬────┼─────┬────┤

│ / │груд-│ до-│груд-│ до-│груд-│ до-│груд-│ до-│груд-│ до-│

│ /часы │ ное │корм│ ное │корм│ ное │корм│ ное │корм│ ное │корм│

│ /корм- │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

│ / ления │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│В час. │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

├─────────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┼─────┼────┤

│ Всего │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

└─────────┴─────┴────┴─────┴────┴─────┴────┴─────┴────┴─────┴────┘

Стр. 6 ф. N 097/у

ДНЕВНИК ВРАЧА-ПЕДИАТРА

Стр. 7 ф. N 097/у

ДНЕВНИК ВРАЧА-ПЕДИАТРА

Стр. 8 ф. N 097/у

ДНЕВНИК ВРАЧА-ПЕДИАТРА

Эпикриз __________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Состояние ребенка при выписке (переводе) _____________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Рекомендации участковому врачу _______________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Передала ребенка__________________________(подпись мед. сестры)

Дата Приняла ребенка __________________________(подпись мед. сестры)

_________________

_________________

Справку о рождении ребенка получила _________________________________

(подпись матери)

Детская поликлиника N ____________________ о выписке ребенка извещена.

"_____" _____________________ ________ г.

Телефонограмму передала ___________________ Приняла _____________________

Загальні відомості про державний земельний кадастр

Ведення земельного кадастру зумовлене об’єктивними потребами суспільства в одержанні необхідних відомостей про землю як першоджерело матеріальних благ та об’єкт оподаткування.

Слово “кадастр” походить від латинських слів “caput”, що означає “податковий предмет” та “capetastrum” – “опис податкових предметів”. Спочатку під кадастром розумілася книга, в якій вказувалися відомості про предмет оподаткування. З виникненням і розвитком держави земля стала основним джерелом державних доходів і у зв’язку з цим об’єктом оподаткування. Внаслідок цього на певних етапах розвитку суспільства з’явилася необхідність у точному обліку земель, а відтак і їх оцінці як об’єкта господарювання й оподаткування. Так, ще у Стародавньому Єгипті (4 тисячі років тому) удобрені розливами ріки Ніл землі обліковувалися у кількісному і якісному аспектах з метою вилучення п’ятої частини доходів і встановлення права власності на землю. Такі дії з обліку та оцінки земель проводилися двічі на рік таксаторами – чиновниками фараона. В Аравійській пустелі, у Теллосі були знайдені халдейські таблиці з першими планами території й описом міста Данги, які належали до 4000 року до нашої ери. Найстаріша кадастрова карта, яка дійшла до нас, зберігається в Туреччині у Стамбульському музеї. Це глиняна табличка із зображенням районів, які підлягали оподаткуванню. Цей документ належить приблизно до 2200 року до нашої ери.

Цікавим кадастровим документом, створеним у далекому минулому ацтеками, є карта долини озера Шогимілко (місячне), виготовлена на великому листі стародавнього “паперу”, яким була кора дерева. На цій карті показана мережа осушувальних каналів, доріг, близько 400 будинків із зображенням господаря та ієрогліфом його імені, ділянка землі, осушеної дренажем і придатної для вирощування сільськогосподарських рослин.

Відомості про поземельні кадастри знаходять також у Стародавньому Китаї, Месопотамії, Стародавній Греції і Римі, де вони успішно велися.

З розвитком суспільства змінювалися форми оподаткування населення, а тому вносилися певні зміни у земельний кадастр, у результаті чого розрізняють такі три основні його види:

1) за маєтками (господарствами);

2) за угіддями;

3) за окремими ділянками (парцелами).

Кадастр за маєтками (господарствами) давав порівняльну оцінку окремих маєтків (господарств), за угіддями – відповідно оцінку окремих видів земельних угідь, а кадастр за парцелами (парцелярний кадастр) – оцінку окремих земельних ділянок.

Порівняльна оцінка землі у кадастрі проводилася за даними ринкових цін на землю або за чистим доходом. В умовах приватної власності ринкові ціни на землю часто служили показником її якості. Малося на увазі, що ціна землі відображає її дійсну дохідність. Тому земельний кадастр, який проводився на основі ринкових цін на землю, дістав назву реального кадастру. У реальному земельному кадастрі оцінка земель проводилася в цілому щодо маєтку або садиби. При цьому не вимагався детальний обмір земель, поділ на угіддя та бонітування ґрунтів.

Виходячи з того, що оцінка земель проводилась залежно від існуючих цін продажу на землю, то результати реальних кадастрів виявлялися не завжди точними і тому цей вид земельного кадастру не знайшов значного поширення.

Більшість земельних кадастрів базувалася на відмінностях дохідності від землі за середнім чистим доходом, який визначався як середня різниця між нормальним валовим доходом і затратами виробництва, взятими за декілька останніх років. Роки з різкими відхиленнями кліматичних умов до розрахунків не бралися. При визначенні чистого доходу виходили із середньої нормальної дохідності, яку можна одержувати на землях даного району при однакових середніх умовах ведення господарства і середньому рівні землеробської техніки. У літературі цей вид земельного кадастру називають парцелярним, оскільки він проводився за чистим доходом з окремих ділянок (парцел).

Найбільше поширення і розвиток мали земельні кадастри в країнах Західної Європи у XVII – XIX ст. Батьківщиною класичного земельного кадастру вважається Північна Італія, де одержав розвиток так званий міланський земельний кадастр, створення якого відносять до 1718 – 1732 рр. В його основу було покладено точне визначення площ і розміру чистого доходу. Зміст цього кадастру полягав у наступному:

- в общинах складали плани із зображенням кожної земельної ділянки (парцели);

- землю розподіляли за якістю ґрунтів на три або чотири класи (добру, середню, погану і непридатну);

- визначали розмір середнього врожаю з кожної ділянки;

- визначали валову продукцію і переводили у грошовий вираз (за цінами для кожної місцевості);

- з вартості валової продукції вираховували витрати на насіння, обробіток ґрунту та інші затрати, щоб отримати чистий дохід.

Всі ці дані вносили в кадастрові книги, на підставі яких центральним податковим управлінням розподілявся поземельний податок на провінції, райони і платників.

Приблизно в той самий час проводилися роботи із земельного кадастру в Австрії, який спочатку отримав назву терезанського (1713 – 1747 рр.) земельного кадастру, а потім йосифіканської (1785 – 1788 рр.) і францисканської (1819 – 1820рр.) метрик. Цінність австрійських земельних кадастрів полягала у детальному переписі й оцінці земель за общинами і всередині общин за земельними ділянками. Не вимірювалися тільки скелі, неприступні гори, громадські й польові дороги. У результаті обміру складався протокол земельних вимірів, в якому вся земля перераховувалась по полях з вказанням номера ділянки, розмірів у сажнях, площі і дохідності від чотирьох основних сільськогосподарських культур.

У Франції земельний кадастр базувався на принципах міланського земельного кадастру. Однак розподіл податків проводився диференційовано, тільки в общинах. У подальшому стало необхідним проведення зйомок земель не тільки за общинами, а й всередині них. Тому згідно із законом 1807 р. приступили до проведення парцелярного земельного кадастру, яким передбачалася робота не тільки щодо розмежування общин, але й зйомок парцел. Після парцельних зйомок проводили кадастрову експертизу (оцінку) земель. Спочатку землі класифікували, причому число класів у кожному угідді не перевищувало п’яти. Після цього визначали середній чистий (податковий) дохід з одиниці площі кожного класу угіддя. Для визначення чистого доходу збирали дані за 15 років про урожайність всіх сільськогосподарських культур і ринкові ціни у кожній оцінюваній місцевості. При цьому два найбільш урожайні і два найменш урожайні роки у розрахунках не враховувалися.

Позитивно оцінюючи матеріали австрійського і французького земельних кадастрів, слід зазначити, що дії з оцінки земель були досить складними, оскільки оцінка земель проводилася за спеціальними тарифами для кожної общини, а іноді й для кожного маєтку. Крім того, ведення земельного кадастру розтягувалося на тривалий період, що призводило до зниження цінності та об’єктивності даних земельного кадастру, до непорівнянності одержаних результатів.

Значним кроком уперед був прусський земельний кадастр, проведений за чотири роки. Підставою для диференційованого розподілу податку було прийнято чистий дохід, розмір якого з кожного виду угідь необхідно було визначити у земельному кадастрі.

Науково-методичні основи земельних кадастрів європейських країн застосовувалися в минулому на всій території Західної України, де пізніше велися у вигляді австрійського, чеського, польського, румунського кадастрів. Що стосується історії розвитку земельного кадастру на інших територіях України, то він тісно пов’язаний з методом Докучаєва-Сибірцева і періодами його проведення наприкінці ХІХ і на початку ХХ століть Російською імперією.

Австрійський уряд у 1817 році приймає рішення про тимчасове використання йосифіканського земельного кадастру. В нього було внесено зміни, які відбулися у власності, площах і дохідності за період з 1788 року. У цей час кадастр дістає назву провізорного францисканського кадастру.

У 1828 р. в Галичині було введено новий земельний кадастр під назвою “дефінітум”. Він існував тут до 1939 року. Оцінка земель проводилась за чистим доходом (за 15 років). Було виділено 5 класів земель, рілля відносилась до трьох класів – третього, четвертого і п`ятого.

У 1935 році створений польський кадастр, який базувався на методиці оцінки австро-угорського кадастру. Оцінці підлягали шість видів земельних угідь. При віднесенні ґрунту до того чи іншого класу враховувались механічний склад ґрунту, кліматичні умови, водний режим, рельєф, середня урожайність провідної культури. Всі ці чинники оцінювались “пунктами” (балами). Через це метод отримав назву “пунктового”. Пунктовий метод оцінки земель зародився в Німеччині.

З 1919 року на значній території Галичини земельно-кадастрові роботи велися органами буржуазної Чехословаччини. В основу робіт була покладена методика австро-угорського кадастру.

Земельні кадастри буржуазних держав сприяли посиленню експлуатації й розорення селянських господарств, але мали й позитивний бік: вони характеризувалися комплексністю робіт і достатньо глибокою детальністю польових обстежень на точній картографічній основі.

Слід зазначити, що науково-методичні й практичні аспекти земельно-кадастрових робіт на території України в минулому мають наукову цінність та практичне значення при проведенні земельного кадастру і в наш час.