ОУН УПА в роки 2 світової війни

Оцінка діяльності українських націоналістів в роки війни залишається суперечливою і на сьогодні. Причому, не тільки в суспільній свідомості, а й на офіційному рівні. У самій ОУН в роки Другої світової війни відбувалися складні процеси, що обумовили розкол в організації, яка донедавна здавалася монолітною. Після вбивства Є.Коновальця О/ у стані націоналістів виявилися серйозні розбіжності в стратегії і тактиці подальшої боротьби. Нове керівництво ОУН на чолі з А.Мельниколі О] схилялося до поміркованих дій, тоді як молоді радикали на чолі з С.Баядерою 01 сповідували радикальні методи боротьби за українську незалежність. Ці розходження стали причиною першого серйозного розколу в ОУН на початку 1940 р.Через тиждень після нападу Німеччини на Радянський Союз ОУН(б) прийняла "Акт про відновлення Української Держави " ^ ' та створила уряд на чолі з Я Слкцгком О/ стор. 12з19 Фактично це була невдала спроба націоналістів укласти з нацистами союз у боротьбі з Москвою. Реакція німецького політичного керівництва на цю спробу була негативною. Невдовзі були роззброєні й українські батальйони у складі вермахту "Нахтігаль " ?Ц і "Роланд " ?Ц . Отже, формально бандерівці так і не налагодили взаємно погодженого співробітництва з німцями. Більше того, збагнувши, що Німеччина розглядає Україну лише як колонію, почали організовувати збройний опір окупантам. Він пов'язаний, зокрема, із створенням Української повстанської армії - УПА під командуванням Р.Шухевича Щ) . Збройна конфронтація ОУН з німцями аж ніяк не означала співпраці бандерівців з радянськими партизанами. З осені 1943 р. зброя УПА все більше спрямовується в радянський бік (проти партизан і Червоної Армії) і в бік Польщі - проти Армії Крайової ^ . Отже, у роки Другої світової війни основною стратегічною метою ОУН-УПА було відновлення стор. 13 з 19 української державності. Проте у досягненні цієї мети лідери ОУН повторили помилки своїх попередників, шукаючи союзників у боротьбі за незалежність України, по суті, в таборі своїх ворогів. Порівняно з європейським антифашистським рухом Опору Щ} , рух ОУН-УПА мав одну характерну особливість: він не був антифашистським в тому розумінні, що не ставив за мету сприяти поразці фашистського блоку в його збройному протистоянні з державами антигітлерівської коаліції. Тому, на відміну від Руху Опору в Європі, не був підтриманий жодною з держав коаліції в роки війни і залишається офіційно не визнаним і сьогодні - ні як антифашистський рух опору, ні як "третя сила" у Другій світовій війні. стор. 14 з 19.