Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Базис і надбудова та їх діалектичний зв'язок.




Взаємодія і єдність продуктивних сил та виробничих відносин обумовлено тим, що людина є не тільки головною продуктивною силою, а також носієм і суб'єктом виробничих відносин, а речовий елемент продуктивних сил (засоби праці) співпадає з об'єктом власності на засоби виробництва.

Взаємодія основних сторін матеріального виробництва виявляється як відношення, відповідна ступінь узгодженості («відповідності») з властивими йому двома об'єктивнимипротилежними тенденціями:

– перша – визначальна роль продуктивних сил по відношенню до своєї соціально-економічної форми;

– друга – зворотне активне діяння форми, тобто виробничих відносин на продуктивні сили.

Якщо виробничі відносини перестають відповідати продуктивним силам, то вони надають рушійне діяння, особливо на головну продуктивну силу суспільства. Виникаюча невідповідність між продуктивними силами та виробничими відносинами вирішується еволюційним та революційним способом.

В діалектиці продуктивних сил та виробничих відносин перебуває внутрішнє джерело, глибинна рушійна сила саморозвитку засобу виробництва матеріального життя, що в свою чергу є могутнім імпульсом розвитку суспільства в цілому, включаючи його взаємодію з природою.

Основними структурними елементами формації є базис та надбудова.

Економічний базисце сукупність виробничих відносин даного суспільства, що включає панівні, залишки старих і зачатки, ще нерозвинутих форм майбутніх виробничих відносин.

Цей спектр створює особливу систему суспільних відносин, до якої вступають люди. Сукупність цих відносин складає реальний базис суспільства.

Діалектика базису і надбудови, вся сукупність виробничих відносин великою мірою визначають виникнення, сутність різних поглядів, настроїв, світогляду людей в конкретний період розвитку суспільства.

Надбудова має відносно самостійний характер, а тому не пасивно відбиває базис, а активно допомагає йому укріпитися, функціонувати і розвиватися, а при необхідності, може й змінювати базис.

Надбудоваце більш або менш струнка система ідей (почуттів, переживань, настроїв відповідних їм організацій і установ), а також тих суспільних відносин, в які вступають люди, керуючись указаними ідеями і використовуючи певні суспільні інститути.



Три зазначені елементи надбудови:

1) ідеї; 2) суспільні інститути; 3) ідеологічні відносини.

Вони органічно взаємопов’язані між собою, а також зв'язані з базисом тими економічними відносинами, в які включені люди в процесі своєї життєдіяльності.

Суттєва частина надбудови представлена інститутами політичної організації (державні органи, політичні партії, суспільні організації різних соціальних груп). Вони регулюють використання політичної влади в суспільстві. Зміст політичної організації і механізмів взаємовідносин її складових елементів визначають спосіб виробництва і рівень розвитку базису.

Головним інститутом політичної організації суспільства є держава.

Держава– система трьох підсистем – законодавчої, виконавчої і судової, взаємопов'язана діяльність яких втілюється в нормативних актах, обов'язкових для всіх громадян.

Державу характеризують три ознаки:

1) публічна влада, яка спирається на армію і поліцію;

2) стягування податків з населення для утримання апарату влади і системи її забезпечення;

3) поділ населення не за родовим, а за територіальним принципом.

Активність надбудови визначається тим, що це – сфера практичної діяльності людей, які прагнуть або зміцнити, або змінити, а іноді і самим радикальним способом перетворити систему суспільних відносин, яка склалась. До цього людей штовхають їх інтереси, серед яких головним є матеріальний інтерес. Положення великих соціальних груп в суспільстві, і в першу чергу класів, визначається їх відношенням до власності. Тому клас – власник основних засобів виробництва, привласнюючий завдяки цьому додатковий продукт, зацікавлений у збереженні сформованої системи виробничих відносин. Активність надбудови зростає в перехідний період, а також в процесі розвитку суспільства, оскільки вона призвана виконувати якісно нову функцію – служити засобом будування базису, який не може скластися й розвиватися стихійно. Розкрив вплив надбудови на базис, слід підкреслити, що хоча всі її елементи діють в системі й володіють власною активністю, усе таки найбільший вплив на базис виявляє політична ідеологія і практика.



Як надбудовне явище, політика другорядна по відношенню до базису, залежна від нього. Разом з цим політична практика – могутній засіб рішення назрівших в суспільстві задач.

Політична практика здатна забезпечувати сприятливі умови для розвитку нового базису й водночас блокувати можливості відтворювання старих виробничих відносин.

Таким чином, політика будучі другорядною, залежною від економічного базису, має разом з тим виключне значення в житті суспільства й являє собою найбільш активну частину надбудови.

Суспільне буття, що є способом існування людського суспільства, виступає способом виробництва, коли його розглядати самостійно. Потім спосіб виробництва матеріального життя, зумовлюючи соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі, у сукупності всіх його сторін становить суспільно-економічну формацію.



Виробництво матеріальних благ суспільного буття в способі виробництва виступає як сукупність продуктивних сил; речова сторона продуктивних сил становить матеріально-технічну базу суспільно-економічної формації. Виробничі відносини суспільного буття в способі виробництва є сукупністю власності, розподілу і класових відносин; у суспільно-економічній формації сукупність виробничих відносин становить реальний базис – економічний лад суспільства, – на якому підносяться три взаємопов'язані елементи надбудови. Елементи суспільної структури дають змогу розкрити нові зв'язки і відношення (наприклад, засоби виробництва становлять зв'язок предметів і засобів праці і т.д.).

Через усвідомлення діалектики об'єктивного і суб'єктивного в людській діяльності прокладається шлях до пізнанню законів суспільства і особливо механізму їх виявлення, а тим самим – до вічного філософського питання про свободу та необхідності в історичному процесі.


 


Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 53; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты