НИЖНЬОЩЕЛЕПНА КІСТКА

Нижня щелепа є непарною кісткою, вона має підковоподібну форму (мал. 7) і складається з тіла, коміркової частини, двох гілок; кожна гілка, підніма­ючись догори, закінчується двома відростками:

переднім — вінцевим і заднім — виростковим, верхня частина якого називається головкою нижньої щелепи. Між відростками є нижньощелепна вирізка.

Нижня щелепа знаходиться під постійною дією жувальних м'язів, це на­кладає відбиток як на рельєф, так і на її внутрішню структуру. Зовнішня і внут­рішня поверхні мають багато нерівностей, ямок, вдавлень, форми яких зале­жать від способу прикріплення м'язів.

Внутрішня поверхня нижньої щелепи. У ділянці центральних різців на ба­зальній дузі розміщена внутрішня підборідна ость, яка побудована

з трьох горбків: двох верхніх і одного нижнього. Вони утворені під дією підборідно-язикового м'яза, який прикріплюється до верхніх горбків, і підбо­рідно-під'язикових м'язів, які прикріплені до нижнього горбка. Поруч збоку і знизу розміщена плоска двочеревцева ямка, утворена в резуль­таті прикріплення двочеревцевого м'яза. Латерально від двочеревцевої ямки розміщено нижньощелепний валик, який прямує доверху і дозаду. Він утворе­ний у результаті дії щелепно-під'язикового м'яза, прикріпленого до цього ва­лика. Утворена лінія носить назву внутрішньої косої, або щелепно-під'язико­вої лінії. Вище від передньої частини щелепно-під'язикової лінії є заглибина, утворена в результаті прилягання під'язикової слинної залози. Нижче від зад­ньої частини валика розміщена інша заглибина, до якої прилягає підщелепна слинна залоза.

На внутрішній поверхні кута нижньої щелепи є горбистість, утворена внас­лідок прикріплення внутрішнього крилоподібного м'яза. На внутрішній поверхні гілки необхідно назвати нижньощелепний отвір, у який входять нерви і судини. Язичок прикриває вхід у цей отвір. Нижче нижньощелепного отвору розміщена щелепно-під'язикова борозна — слід від прилягання щелепно-під'язикової гілки нижньощелеп­ної артерії і щелепно-під'язикового нерва.

Вище і спереду від язичка розташований нижньощелепний валик. Ця ділян­ка є місцем прикріплення двох зв'язок: щелепно-крилоподібної та щелепно-клиноподібної. На вінцевому відростку знаходиться скроневий гребінь, утво­рений в результаті прикріплення скроневого м'яза, а в ділянці шийки вирост­кового відростка розміщена крилоподібна ямка, утворена тиском прикріпле­ного тут бічного крилоподібного м'яза.

Зовнішня поверхня нижньої щелепи. Зовнішня поверхня нижньої щеле­пи вирізняється такими анатомічними особливостями: підборідний виступ і розміщений у ділянці симфізу — у місці зрощення двох половинок нижньої щелепи. Зрощення відбувається на 1-му році життя дити­ни. У подальшому ця частина підборіддя зростається з підборідними кісточка­ми, ці кісточки також беруть участь в утворенні підборідного виступу. Підборідний виступ збоку обмежений підборідним отвором, який служить місцем виходу підборідних нервів та судин і розміщуєть­ся між першими і другими премолярами. Доверху і дозаду від отвору тягнеть­ся зовнішня коса лінія, розміщена на межі між тілом нижньої щелепи і комір­ковою частиною.

На зовнішній поверхні кута нижньої щелепи є шорстка поверхня, утворе­на в результаті тяги жувального м'яза, прикріпленого в цьому місці; вона нази­вається жувальною горбистістю. Зовнішня коса лінія, так як і внутрішня, служить для зміцнення нижніх молярів і захищає їх від розхитування у щічно-язиковому напрямку під час трансверзальних жуваль­них рухів. Між суглобовою головкою і вінцевим відростком є нижньощелепна вирізка, утворена в результаті філогенетичного розвитку.