Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Фактори суспільного виробництва.




Т.2 Суспільне виробництво. Власність.

 

1. Фактори суспільного виробництва.

2 Форми організації суспільного виробництва.

3. Економічний зміст власності.

4. Типи, види і форми власності.

 

Фактори суспільного виробництва.

Виробництво – це процес створення матеріальних і нематеріальних благ.

З метою отримання засобів існування людина повинна постійно взаємодіяти з природою і навколишнім середовищем. Діючи на природу, людина видозмінює її і пристосовує для задоволення своїх потреб. Ця взаємодія людини з природою з метою отримання певних благ називається процесом праці. Економіка вивчає проблеми задоволення матеріальних потреб людини, тобто матеріальну сферу виробництва. Праця людей в умовах їх поєднання в певних виробничих відносинах набуває форми процесу виробництва.

Виробництво – це процес створення матеріальних і нематеріальних благ.

У відповідності з класичною політекономією виробництво неможливе без поєднання 3 факторів (компонентів):

1 – робоча сила;

2 – предмети праці;

3 – засоби праці.

Робоча сила – це здатність людини до праці. Вона виступає в якості особистого фактора виробництва. Це головна прдуктивна сила суспільства.

Предмети праці – це елементи природи, на які діє людина в прцесіпраці, піддаючи їх обробці, або – це те, на що скерована діяльність людини, з чого вона виробляє матеріальні блага.

Засоби праці – це інструменти, знаряддя, з допомогою яких люди обробляють предмет праці (наприклад, сировину).

Предмети праці і засоби праці по суті є речовими факторами виробництва. Їх поєднання утворює єдиний речовий фактор виробництва – засоби виробництва.

Сукупність всіх компонентів виробництва в масштабах всієї економічної системи утворює продуктивні сили суспільства.

Процес праці є органічною єдністю трьох названих чинників, і визначальна роль в ньому належить людині.

 

Неокласична політекономія визначає, що в основі суспільного виробництва лежить сукупність чотирьох факторів виробництва:

1) капітал – гроші та засоби виробництва;

2) земля – сільськогосподарські угіддя, які перебувають процесі активного промислового використання;

3) праця – свідома, цілеспрямована взаємодія людей з елементами природи;

4) підприємницькі здібності – здатність людини ефективно використовувати всі доступні фактори виробництва (ресурси).

Така класифікація пояснює економічний характер прибутків підприємців як організаторів процесу виробництва.

 

2.Форми організації суспільного виробництва:

1 – натуральне господарство – це економічна система , в якій метою виробництва є споживання вироблених благ, тобто система сама забезпечує себе необхідними предметами споживання;

Характерні ознаки натурального господарства :

- суспільна власність на засоби виробництва;

- відсутність товарообміну;

- універсальна праця (відсутність поділу праці);

- замкненість;

 

2 - товарне виробництво це економічна система, в якій метою процесу виробництва є обмін або продаж виробленого продукту.

Характерні ознаки товарного виробництва:

- приватна власність на засоби виробництва;

- суспільний поділ праці;

- товарообмін, який носить еквівалентний характер;

- стихійний розвиток за законами товарного виробництва;

- ринкове ціноутворення;

- використання грошей і т.п.;

 

3 –планова економічна система – це економічна система, яка розвивається за заздалегідь складеним планом.

В залежності від масштабів планування і типу власності розрізняють такі різновиди планової економічної системи:

а) модель директивного планування – це система, в якій плануються всі етапи і сфери економічного розвитку.

Характерні ознаки:

- державна власність на засоби виробництва;

- план має статус закону, тобто є обов’язковим для виконання;

- централізований розподіл ресурсів;

- державне ціноутворення;

б) планова діяльність фірми в умовах ринку;

Фірма планує обсяги виробництва на основі вивчення позицій на ринку з метою уникнення перевиробництва.

в) маркетингова діяльність фірми – діяльність фірми по просуванні товарів на ринок , розширенню ринків збуту, збільшенню обсягів продаж.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 70; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты