Т. 4. Економічний вибір

1. Економічні ресурси.

2. Потреби, їх класифікація.

3. Виробничі можливості.

1. Економічні ресурси – це елементи, які використовують для виробництва економічних благ. Розрізняють дві категорії ресурсів: матеріальні і людські.

До матеріальних ресурсів відносять землю і капітал, до людських - працю і підприємницькі здібності.

Земля включає орні землі, ліси, корисні копалини, водні ресурси.

Капітал – виробниче обладнання, будівлі, машини, система збуту товарів.

Праця – фізичні і розумові здібності людини, спрямовані на виробництво благ.

Під підприємницькими здібностями розуміють особливий вид людського ресурсу, який полягає в здатності найбільш ефективно використовувати всі інші фактори виробництва.

Підприємницькі здібності проявляються в таких функціях:

- підприємницька ініціатива по об’єднанні землі та капіталу в процесі виробництва;

- відповідальність за прийняття рішень;

- запровадження нових технологій і форм організації праці, виробництво нових товарів;

- підприємницький ризик ( прибуток підприємця не гарантований)

Виробничі ресурси поділяються на відтворювані та невідтворювані.

До відтворюваних виробничих ресурсів належать ті, що створюються і відновлюються природою (водні ресурси, грунт, флора, фауна) та суспільством (засоби виробництва). Трудові ресурси відносять до відтворюваних одночасно і природою і суспільством: люди з’являються на світ як біологічні істоти і в суспільстві набувають певних звичок, вмінь, знань, досвіду.

До невідтворюваних виробничих ресурсів відносять корисні копалини, які використовують як сировину.

Індивід, як і суспільство в цілому, існує в світі обмежених можливостей. Обмеженими є засоби, якими розпоряджається людина для задоволення своїх потреб, обмеженими є також фізичні та інтелектуальні здібності людини, обмеженою є також інформація і навіть час, який має в своєму розпорядженні людина. З проблемою обмеженості ресурсів стикаються також підприємства, фірми і суспільство в цілому.

2. В економічній теорії потреби розглядають як основний чинник поведінки людини.

Потреба – це прояв необхідності певних речей, бажання володіти ними, відчуття нестачі, якщо бажання лишається незадоволеним.

Економічна потреба – це недостача будь – чого необхідного для підтримки життєздатності та розвитку особистості, фірми і суспільства в цілому.

Саме економічні потреби виступають як основна мотивація активної діяльності людини

Людину можна розглядати як сукупність її потреб і захоплень.

Широкою популярністю в світі користується класифікація потреб, здійснена американським вченим А.Маслоу. Він поділив потреби на нижчі (або первісні) і вищі ( або вторинні). Первісні потреби не можуть бути замінені одна іншою, вторинні – можуть. До нижчих він відніс потреби, незадоволення яких загрожує життю людини: дихання, їжа, житло, тепло тощо. Після їх задоволення індивід прагне безпеки для себе і своєї сім′ї. До вищих потреб відносять прагнення спілкування, визнання своєї значимості, авторитету. Найвищою потребою є прагнення людини до самореалізації, тобто досягнення певних успіхів в обраному виді діяльності.

Предметом вивчення економіки задоволення потреб переважно нижчого рівня.

Структура потреб:

- потреба в складових природи: повітрі, воді, землі, дарах лісів, морів тощо, вона виражає ставлення до природи;

- потреба в їжі, одязі, житлі, транспорті тощо, виражає ставлення людини до засобів життя;

- потреба в освіті, медичному обслуговуванні, відпочинку, робочому місці тощо, виражає ставлення людини до праці і вільної діяльності.

Класифікація потреб:

І – за характером виникнення: базові (фізіологічні) та такі, що виникли з розвитком цивілізації;

ІІ – за нагальністю: першочергові та предмети розкоші;

ІІІ – за засобами задоволення: матеріальні та нематеріальні;

ІV – за способами задоволення: індивідуальні та колективні.

Потреби наших предків відрізнялися від наших потреб. Така тенденція характерна для людства в цілому. В природі існує закон зростання потреб людини: наступні покоління потребують більше благ і кращої якості, ніж попередні покоління.

Благо – це засіб, за допомогою якого людина задовольняє потребу. Деякі блага існують в необмеженій кількості (повітря), інші – в обмеженій кількості. Саме вони відносяться до економічних благ. Вони складаються з речей та послуг.

В своїй сукупності економічні потреби практично неможливо задовольнити, вони безмежні. Поява нових товарів, їх реклама лише провокують ріст потреб.

Людина

облагородження потреби

праця матеріальні блага

необхідність

Зростання потреб пов’язане з досягненнями людей в сфері виробництва. Закон зростання потреб виражає внутрішню суперечність між досягнутим рівнем виробництва і споживання і прагненням людей мати більше благ в своєму розпорядженні. Усвідомлена потреба спонукає людину до певних дій, вона є мотивацією до праці, пошуку нового, розвитку продуктивних сил. В процесі виробництва нових благ людина досягає більш високого рівня розвитку, але в той же час вона формує потреби більш високого рівня. Ці зв’язки мають безперервний циклічний характер, що свідчить про безперервний характер прогресу людини.

Таким чином, прагнення людини до задоволення потреби є основним чинником її продуктивної економічної діяльності. В процесі праці людина вдосконалює свої вміння, вдосконалює рівень майстерності, здобуває нові знання. Тобто, зростання потреб людини пов'язане з її розвитком, а в процесі розвитку людина формує потреби більш високих рівнів.