Правила раціонального вибору споживача.

Формула говорить про те, що в випадку, коли купується декілька товарів, тобто відбувається заповнення споживчого кошика товарами, вибір буде найбільш раціональним для покупця при дотриманні відзначеної рівності для всіх товарів.

Тобто, віддача кожної з кожної гривні витрат для споживача повинна бути однаковою. Має існувати рівність граничних корисностей на одиницю ціни кожного товару.

Дотримання розглянутих правил дозволяє придбати на обмежену суму споживчого бюджету такий набір товарів, споживання яких дозволить максимально задовольнити потреби споживача в них.

Графічно цю ситуацію ілюструють за допомогою графіка, що демонструє точку рівноваги споживча. Такий графік є комбінацією розглянутих раніше графіків 6.1 і 6.3.

Рис. 6.4.

На графіку видно, що найбільш вигідним для споживача є сполучення двох видів товарів, позначене точкою а, тобто комбінація ОУ1+0X1. Всі інші варіанти менш вигідні. Для приклада візьмемо комбінацію ОУ1+0X2. Її менша вигідність очевидна, оскільки при тих же грошових витратах покупець має менший ступінь задоволення даної потреби, оскільки точка b, що визначає цю комбінацію, розташована ближче до осей координат.

Менш вигідна й комбінація, відображена точкою с, оскільки вона забезпечує той же ступінь задоволення потреби, що комбінація в точці а, але вона вимагає більших грошових витрат, так вона вийшла за межі лінії даного бюджетного обмеження.

Точка а є точкою рівноваги споживча. Вона характеризує ситуацію найбільш вигідного набору двох товарів при даному обмеженому бюджеті. Будь-яке відхилення від даної точки означає або зменшення ступеня задоволення даної потреби за умов споживання придбаних товарів, або припускає додаткові витрати для збереження вихідного ступеня задоволення потреби.

Очевидно, що споживча рівновага порушується, якщо відбувається зміна цін на товари. Якщо, наприклад, ціни на товар X підвищилися при збереженні рівня цін на товар У, то на дану суму споживчого бюджету можна буде придбати менше товару X. На графіку це відображається в скороченні лінії ОХ й у більш крутому нахилі лінії бюджетного обмеження УХ. При колишнім положенні кривої байдужності, остання не буде торкатися бюджетної лінії, що означає менший ступінь задоволення потреб при колишній величині споживчого бюджету. Рівновага порушується й при зниженні цін. Тут бюджетна лінія набуде більше пологої форми й перетне криву байдужності у двох крапках, характеризуючи зайві витрати споживача на дані товари.

Точки, подібні до точки а, визначені для всіх наборів товарів, що купує споживач, будуть характеризувати загальна рівновагу споживча. Вони будуть відображати рівність відносин граничної корисності всіх товарів, що купує споживач, до їхніх цін.

Приклад.

Споживач вирішив купити фрукти: яблука і апельсини. У нього є 35 гривень. Ціна яблук 5 грн., апельсинів – 10 грн. за кілограм.

Дані про корисність фруктів для даного споживача:

За такою оцінкою найбільше задоволення споживачеві забезпечує споживання апельсинів, але їх ціна вдвічі вища за ціну яблук. Застосовуючи правило рівноваги споживача, порівняємо граничні корисності яблук і апельсинів на одиницю грошових затрат.

Гранична корисність від споживання 2 кг апельсинів = граничній корисності від споживання3 кг яблук за даними цінами.

Таким чином, на гроші, що були у споживача, йому доцільно купити 3 кг яблук з сукупною корисністю 120 одиниць (50+40+30) і 3 кг апельсинів з сукупною корисністю 150 (90+60). Всі інші варіанти, які можна купити, призведуть або до зменшення загальної корисності, або потребуватимуть більшої кількості грошей.

Складемо формулу бюджетного обмеження споживача. Його бюджет складає 35 грн. за даними цінами він зможе купити:

Х кг яблук×5 грн. + Y кг апельсинів× 10 грн. = 35 грн.

На 35 грн. можна купити або 7 кг яблук або 3,5 кг апельсинів. Побудуємо графік можливостей споживача або його бюджетну лінію К. всі можливі поєднання купівлі яблук і апельсинів розташовані на бюджетній лінії. Наприклад, 3 кг яблук і 2 кг апельсинів.

На закінчення відзначимо, що теорія споживчого вибору має практичне значення не тільки для людей як споживачів, але й органів, що здійснюють матеріальну підтримку незаможних. Вона допомагає вибрати найбільш ефективний варіант такої підтримки. Наприклад, там, де люди здатні поводитися як раціональні покупці, їм можуть бути надані грошові допомоги. В іншому випадку доцільне надання товарних талонів, по яким видають певні товари у відповідній кількості. Відносно особливо потрібних товарів може проводиться політика стабільних цін.

Контрольні питання:

1. Основні умови аналізу поведінки споживача в умовах ринку.

2. Функція бюджетного обмеження споживача.

3. Закон спадної граничної корисності.

4. Крива байдужості.

5. Правило раціонального вибору споживача.

6. Графічна ілюстрація оптимального вибору споживача.

Література:

1. Моя економіка: підручник/ Л.М.Кириленко, Л.П. Крупська та ін. – К.: А.П.Н., 2004 – р. ІІІ, § 11, 92 – 103 с.

2.Загальна економіка. Підручник / І.Ф.Радіонова та ін.. – К.: А.П.Н , 2000 – р.2: теми 1,2 - 35-42 с.