КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Правила раціонального вибору споживача.Отже, у кожного споживача є свій бюджет, використовуваний для придбання необхідних йому товарів. Як він його розподіляє, які товари й скільки він здобуває? Припустимо, що частину бюджету споживач виділив на покупку чаю та кави. Який вибір повинен зробити споживач, щоб на дану обмежену суму забезпечити максимально можливе задоволення цієї потреби? Придбати тільки чай або тільки каву? А якщо він хоче й те, і інше, то в якій кількості? Для того, щоб зробити правильний споживчий вибір, треба керуватися наступними правилами: І - перше правило (І закон Госсена) – спадна корисність кожної наступної одиниці товару. Якщо ми, скористаємось графіком 6.2 і припустимо, що товар X – це чай, а товар У - кава, а також припустимо, що лінія ОУ відображає корисність одиниць товарів (пакетиків) чаю, то побачимо, що при покупці у кількості 0X1, остання одиниця (пакетик) чаю буде мати більшу корисність, ніж остання одиниця при покупці чаю у кількості ОХ. Те ж саме можна сказати й у відношенні кави, якщо під відрізком ОХ представити лінію, що характеризує корисність одиниць (пакетиків) кави. Отже, якщо на дану суму буде куплено 0X1 пакетиків чаю і 0У1 пакетиків кави, то загальна корисність куплених товарів буде більшою, ніж якби був куплений тільки чай у кількості ОХ або тільки кава в кількості ОУ. Закон спадної віддачі лежить в основі прагнення споживачів до розмаїтості. Ось чому споживачі прагнуть задовольнити певні потреби не одним, а як мінімум двома видами товарів. Це прагнення можна проілюструвати за допомогою кривої байдужності (мал. 6.3).
На малюнку відбита можливість вибору між двома товарами - тим же чаєм і кавою, здатними при різних сполученнях (наприклад, у сполученнях 0К1+0Ч1, 0К2+0Ч2, ОКЗ+ОЧЗ) задовольняти потребу в підбадьорливих напоях однаковою мірою. Цей ступінь задоволення потреби ілюструється кривою байдужності q. Причому, чим ближче крива до точки 0, тим менший ступінь задоволення потреби вона ілюструє. Графік показує ступінь зменшення граничної корисності споживаних товарів. Видно, наприклад, що додатково споживаний чай у кількості Ч2ЧЗ має меншу корисність, чим чай у кількості Ч1Ч2. Зменшення граничної корисності можна визначити й через норму заміщення одного товару іншим. Так, відношення Ч2ЧЗ/КЗК2 характеризує норму заміщення кави чаєм. Крива q1 показує споживчу перевагу конкретного покупця. У другого, третього й т.д. споживача переваги в чаї й каві можуть бути іншими. Другий споживач може їх споживати в більшій кількості, повніше задовольняючи свої потреби в них, виділяючи відповідно більше коштів на їхню покупку. Крива q2 стосується саме такого споживача. ІІ - друге правило вимагає обліку не тільки граничної корисності товарів, але й цін. Діє правило: співвідношення граничної корисності (MU) одного товару до його ціни (Р) повинне рівнятися подібному співвідношенню другого, третього і всіх інших товарів, що купують на ринку (ІІ закон Госсена):
Формула говорить про те, що в випадку, коли купується декілька товарів, тобто відбувається заповнення споживчого кошика товарами, вибір буде найбільш раціональним для покупця при дотриманні відзначеної рівності для всіх товарів. Тобто, віддача кожної з кожної гривні витрат для споживача повинна бути однаковою. Має існувати рівність граничних корисностей на одиницю ціни кожного товару. Дотримання розглянутих правил дозволяє придбати на обмежену суму споживчого бюджету такий набір товарів, споживання яких дозволить максимально задовольнити потреби споживача в них. Графічно цю ситуацію ілюструють за допомогою графіка, що демонструє точку рівноваги споживча. Такий графік є комбінацією розглянутих раніше графіків 6.1 і 6.3.
На графіку видно, що найбільш вигідним для споживача є сполучення двох видів товарів, позначене точкою а, тобто комбінація ОУ1+0X1. Всі інші варіанти менш вигідні. Для приклада візьмемо комбінацію ОУ1+0X2. Її менша вигідність очевидна, оскільки при тих же грошових витратах покупець має менший ступінь задоволення даної потреби, оскільки точка b, що визначає цю комбінацію, розташована ближче до осей координат. Менш вигідна й комбінація, відображена точкою с, оскільки вона забезпечує той же ступінь задоволення потреби, що комбінація в точці а, але вона вимагає більших грошових витрат, так вона вийшла за межі лінії даного бюджетного обмеження. Точка а є точкою рівноваги споживча. Вона характеризує ситуацію найбільш вигідного набору двох товарів при даному обмеженому бюджеті. Будь-яке відхилення від даної точки означає або зменшення ступеня задоволення даної потреби за умов споживання придбаних товарів, або припускає додаткові витрати для збереження вихідного ступеня задоволення потреби. Очевидно, що споживча рівновага порушується, якщо відбувається зміна цін на товари. Якщо, наприклад, ціни на товар X підвищилися при збереженні рівня цін на товар У, то на дану суму споживчого бюджету можна буде придбати менше товару X. На графіку це відображається в скороченні лінії ОХ й у більш крутому нахилі лінії бюджетного обмеження УХ. При колишнім положенні кривої байдужності, остання не буде торкатися бюджетної лінії, що означає менший ступінь задоволення потреб при колишній величині споживчого бюджету. Рівновага порушується й при зниженні цін. Тут бюджетна лінія набуде більше пологої форми й перетне криву байдужності у двох крапках, характеризуючи зайві витрати споживача на дані товари. Точки, подібні до точки а, визначені для всіх наборів товарів, що купує споживач, будуть характеризувати загальна рівновагу споживча. Вони будуть відображати рівність відносин граничної корисності всіх товарів, що купує споживач, до їхніх цін. Приклад. Споживач вирішив купити фрукти: яблука і апельсини. У нього є 35 гривень. Ціна яблук 5 грн., апельсинів – 10 грн. за кілограм. Дані про корисність фруктів для даного споживача:
За такою оцінкою найбільше задоволення споживачеві забезпечує споживання апельсинів, але їх ціна вдвічі вища за ціну яблук. Застосовуючи правило рівноваги споживача, порівняємо граничні корисності яблук і апельсинів на одиницю грошових затрат.
Гранична корисність від споживання 2 кг апельсинів = граничній корисності від споживання3 кг яблук за даними цінами. Таким чином, на гроші, що були у споживача, йому доцільно купити 3 кг яблук з сукупною корисністю 120 одиниць (50+40+30) і 3 кг апельсинів з сукупною корисністю 150 (90+60). Всі інші варіанти, які можна купити, призведуть або до зменшення загальної корисності, або потребуватимуть більшої кількості грошей. Складемо формулу бюджетного обмеження споживача. Його бюджет складає 35 грн. за даними цінами він зможе купити: Х кг яблук×5 грн. + Y кг апельсинів× 10 грн. = 35 грн. На 35 грн. можна купити або 7 кг яблук або 3,5 кг апельсинів. Побудуємо графік можливостей споживача або його бюджетну лінію К. всі можливі поєднання купівлі яблук і апельсинів розташовані на бюджетній лінії. Наприклад, 3 кг яблук і 2 кг апельсинів. На закінчення відзначимо, що теорія споживчого вибору має практичне значення не тільки для людей як споживачів, але й органів, що здійснюють матеріальну підтримку незаможних. Вона допомагає вибрати найбільш ефективний варіант такої підтримки. Наприклад, там, де люди здатні поводитися як раціональні покупці, їм можуть бути надані грошові допомоги. В іншому випадку доцільне надання товарних талонів, по яким видають певні товари у відповідній кількості. Відносно особливо потрібних товарів може проводиться політика стабільних цін.
Контрольні питання: 1. Основні умови аналізу поведінки споживача в умовах ринку. 2. Функція бюджетного обмеження споживача. 3. Закон спадної граничної корисності. 4. Крива байдужості. 5. Правило раціонального вибору споживача. 6. Графічна ілюстрація оптимального вибору споживача.
Література:
1. Моя економіка: підручник/ Л.М.Кириленко, Л.П. Крупська та ін. – К.: А.П.Н., 2004 – р. ІІІ, § 11, 92 – 103 с. 2.Загальна економіка. Підручник / І.Ф.Радіонова та ін.. – К.: А.П.Н , 2000 – р.2: теми 1,2 - 35-42 с.
|