Природні умови і організаційна структура

Перед тим як розпочати аналіз діяльності НДГ “Ворзель” розглянемо його місце розташування та наявність на підприємстві необхідних матеріальних та трудових ресурсів, що є визначальним фактором, що впливає на ефективну діяльність підприємства.

Навчально-дослідне господарство “Ворзель” знаходиться в Київській області, селищі міського типу Ворзель. Природно-кліматичні умови сприятливі для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур.

Клімат характеризується як помірно-теплий, середньорічна кількість опадів складає 552мм., а температура +7 С. Середня глибина промерзання грунтів- до 65см. Типи грунтів: дерновоопідзолені- з низьким вмістом гумусу(1%), гідролітична кислотність 2,5. Вміст фосфора і калія 100г грунту не перевищує 100 мг; темно-сірі та сірі опідзолені теж підні по фізико-хімічному складу.

Заплавні грунти р.Ірпінь та р.Бучанка – торфові (збагачені азотом і фосфором) при внесені калійних добрив дають високі врожаї сіна та багаторічних трав.

В період стабільного економічного стану, господарство мало високий рівень виробництва. Урожайність зернових складала 25-30 ц/га, кукурудзи на силос – 300-350ц/га, коренеплодів – 500-600 ц/га. Удій на корову складав більше 4000 кг, середньодобовий приріст ВРХ – 550-600 г. Рівень рентабельності в ці роки становив 30-40 %.

За період 1992-2000 рр. В звязку з скаладними економічно-фінансовими умовами господарство опинилось в критичному становищі. Відсутність коштів на придбання мінеральних добрив, засобів захисту рослин, паливно-матеріальних матеріалів та сільськогосподарської техніки прзвела до зниження урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин.

НДГ “Ворзель” спеціалзоване на виробництві молока, мяса та овочів закритого грнту.

Розглянемо економічні умови даного підприємства, які характеризуються наявністю і використанням виробничих ресурсів: сільськогосподарських угідь, трудових ресурсів, засобів виробництва і фондів.

Відповідно до Земельного кодексу України вся земельна площа поділяється на сім категорій:

1. Землі сільськогосподарського призначення.

2. Землі населених пунктів.

3. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення.

4. Землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

5. Землі лісового фонду.

6. Землі водного фонду.

7. Землі запасу.

Землі, які використовуються для виробництва продукції рослинництва і тваринництва, називаються сільськогосподарськими угіддями. До їх складу входять: рілля, природні сіножаті, пасовища, багаторічні насадження, а також перелогові землі.