ВИСНОВКИ. Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ–ХVII століттях

Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ–ХVII століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Саме такою є Маруся Богуславка. Вона – головна героїня, оскільки в центрі твору стоїть не звільнення козаків-бранців як факт сам по собі, а вчинок Марусі, її ім’ям і названо думу[18;64].

Маруся — проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, побусурманилась». Навпаки, співець викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї — «наша», Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум — допомагає їм вирватись з турецької каторги.

Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників.

Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу

Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-полонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім’я своєї Батьківщини.

Ця дума була добре відома Тарасу Шевченку, він її вмістив у свій «Буквар южнорусский», виданий ним у 1861 році для українських шкіл. А М. Старицький під впливом цього твору написав однойменну історико-побутову драму (1897), п’єсу під цією ж назвою («Маруся Богуславка») написав і І. Нечуй-Левицький (1895), а також Б. Грінченко драму «Ясні зорі», С. Воробкевич оповідання «Турецькі бранці»; композитор А. Свєчников створив балет «Маруся Богуславка» (1951); М. Пригара — оповідання «Богуславка».

Отже, історична дума надихнула митців на створення за її мотивами нових творів літератури і мистецтва.

Робота уже краща, а висновок – паршивий. У висновку потрібно писати не про Марусю, Шевченка, історію створення, а про майстерність Старицього, як авора історичної драми і своєрідність його трактовки цього образу. CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Джурбій Тетяна.Інсценізації та переробки М.П. Старицького:еволюція змісту./Т.Джурбій-К.,1987р.

2.Ільницький М.Людина в історії./М.Ільницький – К.:ВЦ Академія, 1989. - 396с.

3.Історія української літератури: у 8 т. - Т. 4. (4,2). - К., 1965. - С. 355.

4.Капура О. М. Фольклоризм драматургії Пантелеймона Куліша та Михайла Старицького./О.М.Капура-К.,1967р.

5.Коломієць Володимир. Художня трансформація фольклорних образів у творчості Михайла Старицького./В.Коломієць-К.,1965р.

6.Літературно-науковий вісник. - Львів, 1902. - Т.18, кн.6. - С.138.

7.Саксаганський П.К. По шляху життя./П.К.Саксаганський-К., „Мистецтво”, 1935 р.

8.Працьовитий В.С. Українська історична драматургія: навчальний посібник/В.С. Працьовитий, Львівський національний університет ім. І. Франка.-Л.: Вид.центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009.-209 с.

9.Русова С. К двадцатипятилетию украинского театра // Русская мысль./С.Русова – 1996. - № 12 (комп.14). – С.40-41.

10.Мороз З.П. Старицький М.П. В книзі: В боротьбі за реалізм./З.П.Мороз:К., «Дніпро»,1966 р.

11.Скрипник І. П. Михайло Петрович Старицький. Передмови до книги: М. Старицький. Вибрані твори./ І.П.Скрипник:К.,-1978р.

12.Садовський М.К. Мої театральні загадки./ М.К.Садовський - К., Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, 1956.

13.Старицький М./М.Старицький. Бібліотека драматурга: П’єси. – Ленінград : Мистецтво, 1958.- 600с.

14.Старицький М. П. Вибрані твори./ М.П.Старицький – К.: Наукова наукова,1960.-480с.

15.Старицький М. Твори у восьми томах./М.Старицький К., «Дніпро», 1963—1965.

16.Старицький М. Твори: у 8 т. - Т. 5./М.Старицький - К., 1964. - С. 270.

17.Старицький М. Твори: У 8т. - К., 1964./М.Старицький - T. 4.-C. 10.

18.Ткаченко А.О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів.-2-е видання, виправлено і доповнено/А.О.Ткаченко -К.: ВПЦ Київський університет, 2003.-448 с.

19.Франко І. Михайло П. Старицький. В книзі: І. Франко. Твори в двадцяти томах, т. 17./ І.Франко:К., Держлітвидав України, 1955р.