КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Поняття медичної допомоги та її види за законодавством України. Поняття та юридична природа медичних послуг. Платні та безоплатні медичні послуги. - 10 хв.
Тема 2. Медична допомога та послуга: правова сутність та характеристика за законодавством України. Особисті немайнові права в галузі охорони здоров’я, що забезпечують існування фізичної особи
План лекції:
1. Поняття медичної допомоги та її види за законодавством України. Поняття та юридична природа медичних послуг.
2. Договір про надання платних медичних послуг: поняття, структура, особливості укладення.
3. Гарантований державою обсягу безоплатної медичної допомоги та її обсяг.
4. Особисті немайнові права: поняття, види, зміст.
5. Одержання медичної допомоги в контексті реалізації права на життя. Правові положення щодо штучного переривання вагітності. Еутаназія: правовий та моральний аспект.
6. Право людини на здоров’я, охорону здоров’я. Право людини на особисту недоторканність, свободу та гідність. Право на інформовану згоду щодо медичного втручання. Інформована згода на медичне втручання. Право на медичну допомогу. Право на інформацію щодо стану свого здоров’я. Право на таємницю щодо стану свого здоров’я. Лікарська таємниця. Правове оформлення медичного втручання та використання складних методів діагностики та лікування. Правові аспекти використання плацебо в клінічній практиці.
Поняття медичної допомоги та її види за законодавством України. Поняття та юридична природа медичних послуг. Платні та безоплатні медичні послуги. - 10 хв.
Відповідно до ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Медична допомога - це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 3 Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я»).
Медична допомога - вид діяльності, який включає комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення та лікування пацієнтів у стані, що на момент її надання загрожує життю, здоров’ю і працездатності та здійснюється професійно підготовленими працівниками, які мають на це право відповідно до законодавства (Кабінет Міністрів України, Постанова «Про затвердження Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги» від 11.07.2002 № 955).
Звернути увагу слухачів, що спеціальним суб’єктом медичної допомоги є медичний працівник.
Немедичні працівники є суб’єктами надання домедичної допомоги, якщо відповідно до закону зобов'язані здійснювати невідкладні, заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані.Види медичної допомоги: - екстрена медична допомога, первинна медична допомога, вторинна (спеціалізована) медична допомога, третинна (високоспеціалізована) медична допомога, паліативна допомога.
Екстрена медична допомога
Екстрена медична допомога – медична допомога, яка полягає у здійсненні медичними працівниками відповідно до закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я (ст. 35 Основ)Закон України «Про екстрену медичну допомогу» п. 5. ст. 1 уточнює поняття ЕМД: екстрена медична допомога – медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.П. 7. ст. 1 поняття невідкладного стану:Невідкладний стан людини - раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.Звернути увагу слухачів, що до виду ЕМД відноситься невідкладна стоматологічна допомога, відповідно до Наказу МОЗ № 566 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями «ортопедична стоматологія», «терапевтична стоматологія», «хірургічна стоматологія», «ортодонтія», «дитяча терапевтична стоматологія», «дитяча хірургічна стоматологія»»від 23.11.04.Вторинна медична допомогаВторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; Третинна медична допомога Третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; Паліативна медична допомогаПаліативна допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.Медичні показання надання паліативної медичної допомоги визначаються в Наказі МОЗ України № 41 від 21.01.13. В цілому вони характеризуються такими ознаками:
Прогресуючі захворювання на останніх стадіях перебігу, що не піддаються лікуванню, спрямованому на одужання, та супроводжуються хронічним больовим синдромом та значними обмеженнями життєдіяльності при відсутності:
гострих захворювань;
хронічних захворювань у фазі загострення, які потребують лікування чи спостереження в умовах спеціалізованих відділень закладів охорони здоров'я;
гострих інфекційних та психічних захворювань, які становлять небезпеку для оточуючих та персоналу і потребують лікування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я;
гострих хірургічних станів та станів після оперативних втручань, які внаслідок існуючої патології можуть потребувати реанімаційних заходів чи потребувати спостереження і лікування в умовах інтенсивної терапії.
Порядок надання паліативної допомоги визначається Наказом МОЗ України № 41 від 21.01.13. Про організацію надання паліативної допомоги в Україні.
Інші види медичної допомоги відповідно до особливостей правового статусу пацієнта:
- забезпечення медичною допомогою вагітних жінок та новонароджених (ст. 58 Основ);
- забезпечення медичною допомогою дітей та підлітків (ст. 60);
- забезпечення медичною допомогою та реабілітацією військовослужбовців (ст. 70).
Особливості медико-генетичної допомоги (ст. 29 Основ) зумовлюються жорсткими міжнародно-правовими стандартами, зокрема, Міжнародна декларація про генетичні данні людини, яка визначає особливий режим інформації отриманої в результаті генетичних досліджень.
Звернути увагу слухачів на відсутність визначення поняття «медична послуга».
В законодавстві міститься поняття «медичне обслуговування», під яким розуміють діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою (ст. 3 Основ).Натомість під послугою, відповідно до законодавства, розуміють діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Отже наразі єдиним законодавчим критерієм розмежування понять медична допомога і медична послуга є оплатність. Даний критерій не є достатнім для юридично обґрунтованого розмежування цих правових категорій, проте є єдиним легально існуючим.
Відповідно до ч.3 ст. 49 Конституції України держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. При цьому зазначається, що в державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Положенню ч. 3 ст. 49 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 29.05.2002 N 10-рп/2002. Конституційний Суд України пояснив, що положення ч.3 ст. 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно" слід розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги.
Звернімо увагу на зміст норми: “незалежно від її обсягу”. Тут і закладено протиріччя з ч. 2 ст. 95 Конституції України, яка передбачає, що “Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.” Тобто Державний бюджет України має конкретний розмір, а медична допомога має надаватися безоплатно незалежно від її обсягу.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 572; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |