КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Визначте, які з нижче наведених властивостей мови характеризують її як специфічну систему порівняно зі штучними семіотичними системами?
1. Динамізм.
2. Стійкість.
3. Універсальність.
4. Наявність парадигматики.
5. Зв’язок із позамовною дійсністю.
3. Визначте з наведених нижче характеристик ті, які властиві мовному знаку:
1) довільність;
2) двоплановість;
3) системність;
4) мотивованість дійсністю;
5) матеріальність;
6) асиметричність;
7) фразеологічність.
4. Поясніть, які з перелічених нижче мовних явищ є виявом асиметрії мовного знака:
1) синонімія;
2) полісемія;
3) омонімія;
4) антонімія;
5) паронімія.
5. Охарактеризуйте зв’язок між позначуваним і позначаючим мовного знака:
1) випадковий;
2) умовний;
3) асиметричний;
4) історично стійкий;
5) мотивований дійсністю.
6. Поясніть, які з нижче наведених значень складають семантику мовного знака:
1) денотативне;
2) прагматичне;
3) синтаксичне;
4) сигніфікативне;
5) конотативне.
7. Які з перелічених нижче типів інформації, на Вашу думку, є складовими прагматики знака:
1) про сполучуваність знака;
2) про сферу використання;
3) про зв’язок із поняттям;
4) про мету висловлювання;
5) про оцінку ситуації.
7. Розподіліть перелічені нижче знаки на три групи: 1) знаки-індекси, знаки-копії (іконічні) та знаки-символи:
- дорожній знак ‘проїзд заборонено’ (“кирпич”);
- знак ‘(Обережно!) Діти’;
- емблема Олімпійських ігор,
- позначення золота, нафти, марганцю на географічних картах;
- арабська цифра 8;
- римська цифра VIII;
- математичні знаки: = (‘дорівнює’), ≈ (‘приблизно дорівнює’), ∞ (‘безкінечність’);
- рукостискання при привітанні;
- кивок на знак згоди;
- єлей у православному обряді соборування;
- зустрічати з хлібом-сіллю;
- знаки пунктуації;
- абзацний відступ;
- муляж апельсину у вітрині магазину;
- слова: свистіти, посвистувати, свистульки, на жаль!, ба!, батюшки!, язик ‘металевий стрижень у дзвоні’, язичник.
Нижче наводиться опис деяких жестів (за “Словником мови російських жестів” С.А. Григор’євої, Н.В. Григор’євої та Г.Ю. Крейдліна). Спробуйте визначити значення цих жестів і умови, у яких вони вживаються. Знайдіть їм словесні відповідники.
1. Дивлячись на адресата, той, хто жестикулює, швидко закриває й відкриває одне око.
2. Той, хто жестикулює, приставляє випрямлений вказівний палець під кутом до скроні, інші пальці при цьому зігнуті, і робить 1-2 повороти кистю. Очі того, хто жестикулює, трохи розширюються.
3. Той, хто жестикулює, енергійно тре долоні одна об одну. Можливий радісний й трохи хижий вигляд обличчя: щелепа злегка висунута, рот розтягнутий у перебільшеній посмішці або злегка вискалений, очі трохи розширені.
4. Рука звернена до адресата розкритою долонею, пальцями нагору. Злегка розгинаючи руку, той, хто жестикулює, робить нею рух убік адресата, ніби зупиняючи його. При експресивному виконанні жест може застосовуватись кілька разів і обома руками.
5. Той, хто жестикулює, стоїть обличчям до адресата й з викликом або погрозою дивиться на нього, швидко й енергійно упирає кулаки або долоні в боки; лікті при цьому відведені в різні боки або трохи назад, корпус спрямований в напрямку адресата, ноги широко розставлені.
9. Уявіть ситуацію прощання на вокзалі. Той, хто від’їжджає, вже у вагоні. Його відокремлює звуконепроникне скло від проводжаючих, які стоять на пероні, а до відправлення поїзда залишається ще 10 хвилин. Опишіть основні, найбільш характерні типи жестів, які використовуються в цій ситуації:
“Я буду сумувати”, “Зателефонуй мені”, “Напиши, як доїхав”, “Залишилося десять хвилин”.
10. Складіть тези до наступних праць:
1. Гамкрелидзе Т.В. К проблеме “произвольности” языкового знака / Тамаз Валерианович Гамкрелидзе // Вопросы языкознания. – 1972. – № 6. – С. 33–39.
2. Карцевский С.О. Об асимметричном дуализме лингвистического знака / Сергей Осипович Карцевский / // [В кн.: Звегинцев В. А. История языкознания Х1Х-ХХ веков в очерках и извлечениях]. М.: Просвещение, 1965. – Ч.2. – С.85–93.
3. Леонтьев А.А. Языковой знак и теория речевой деятельности / Алексей Алексеевич Леонтьев // [В кн.: Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность]. – М.: Просвещение, 1969. – С. 24–27.
4. Солнцев В.М. Языковый знак и его свойства / Вадим Михайлович Солнцев // Вопросы языкознания. – 1977. – № 2. – С. 15–26.
5. Тищенко К.М. Лінгвістичний знак як єдність знаків мови і мовлення / Костянтин Миколайович Тищенко // Мовознавство. – 1980. – № 1. – С. 30–34.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 113; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |