КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Інші операції та види діяльності.1) лізинг. Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів – фінансовий чи оперативний. Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду). Не можуть бути об'єктами лізингу за цим Законом: об'єкти оренди державного майна, визначені в статті 4 Закону України "Про оренду державного майна", крім окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств; земельні ділянки та інші природні об'єкти. Об'єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця. У разі банкрутства лізингоодержувача, арешту чи конфіскації його майна об'єкт лізингу відокремлюється від загального майна лізингоодержувача і підлягає поверненню лізингодавцю, який може розпоряджатися ним на власний розсуд. Суб'єктами лізингу можуть бути: лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу; лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу; продавець лізингового майна- суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу. Види лізингу: 1) фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об`єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю; 2) оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об`єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу. Форми лізингу: 1) зворотний лізинг - це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг; 2) пайовий лізинг - це здійснення лізингу за участю суб`єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна; 3) міжнародний лізинг - це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони. Лізингодавець має право: 1) здійснювати за власний рахунок контроль за умовами експлуатації та цілеспрямованим використанням об'єкта лізингу лізингоодержувачем згідно з умовами договору лізингу; 2) вимагати повернення у безспірному порядку майна, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом двох чергових строків; 3) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов договору. Лізингоодержувач має право: 1) відмовитися від прийняття об'єкта лізингу, який не відповідає умовам договору, затримувати належні лізингодавцеві платежі до усунення ним виявленого порушення умов договору за умови попереднього повідомлення лізингодавця; 2) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності при виконанні договору лізингу, відповідно до умов договору; 3) пред'являти продавцеві об'єкта лізингу всі права та вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу цього майна, зокрема щодо його якості та комплектності, строків передачі, гарантійних ремонтів тощо. Однак лізингоодержувач не має права припиняти дію договору купівлі-продажу між лізингодавцем і продавцем або змінювати його умови. Право лізингоодержувача на ремонт і технічне обслуговування об'єкта лізингу може визначатися окремим договором, укладеним з продавцем. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта фінансового лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не передбачено договором лізингу. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта оперативного лізингу несе лізингодавець, якщо інше не передбачено договором лізингу. Якщо продавець або лізингодавець прострочили строк передачі об'єкта лізингу, ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження у період прострочення несе сторона, що допустила прострочення строку передання. При фінансовому лізингу всі витрати на утримання об'єкта лізингу, пов'язані з його страхуванням, експлуатацією, технічним обслуговуванням та ремонтом, несе лізингоодержувач, якщо інше не передбачено договором лізингу. При оперативному лізингу всі витрати на утримання об'єкта лізингу, крім витрат, пов'язаних з його експлуатацією та поновленням використаних матеріалів, несе лізингодавець, якщо інше не передбачено договором лізингу. Лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу вносить періодичні лізингові платежі. Величина періоду, за який вноситься лізинговий платіж, встановлюється за договором лізингу і може бути нерівномірною. Лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж; суму, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізингодавцем; інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу. У світовій практиці термін «лізинг» використовується для позначення різного роду угод, заснованих на оренді товарів тривалого користування. У залежності від терміну, на який полягає договір оренди, розрізняють три види орендних операцій: короткострокова оренда (рентинг) – від одного дня до одного року; середньострокова оренда (хайринг) – від одного року до трьох років; довгострокова оренда (лізинг) – більш трьох років; Як правило, протягом строку дії договору про лізинг орендар сплачує орендодавцю повну вартість взятого в оренду майна. На прохання клієнта банк закуповує за власні кошти майно (устаткування, транспортні засоби, обчислювальну техніку тощо) і бере на себе практично всі зобов’язання власника, включаючи відповідальність за збереження майна, внесення строкових платежів, оплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було куплене майно, укладає з банком строковий договір оренди, у якому визначається, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність її внесення. Тому під лізингом звичайно розуміють довгострокову оренду машин і устаткування. Крім того, лізинг можна розглядати як специфічну форму фінансування вкладень в основні фонди за посередництвом спеціалізованої лізингової компанії, що здобуває для третього обличчя майно і віддає йому в оренду на довгостроковий період. Таким чином, банк фактично кредитує орендаря. Тому лізинг часто називають «кредит-оренда». 2) акредитивна операція - доручення від клієнта зробити платежі третьому обличчю, у тому числі і на визначених умовах, прийняти до оплати (акцептувати) векселя, видані клієнтом. Розрізняють товарний і грошовий акредитив. 3) факторингові операції – це купівля банком у клієнта права на виплату боргу. У світовій банківській практиці факторингові операції з’явилися в 50-ті роки 20 століття. Головна ціль факторингу – за убезпечити постачальнику своєчасну оплату відвантажених товарів. Основний механізм досягнення цієї цілі – надання кредиту під боргові вимоги постачальника чи зобов’язання платника. Підприємство (постачальник) заключає з фактором (банк або факторингова фірма) договір про факторингове обслуговування, яким воно (він) уступає право одержання платежу по своїм борговим вимогам на певних умовах (договір). При відкритому договорі ставляться до відома всі дебітори даного підприємства з пропозицією здійснювати платежі безпосередньо фактору. При закритому договорі дебітори не ставляться до відома і підприємство розраховується з фактором самостійно. В основному банк купує дебіторські (боргові) рахунки, пов’язані з постачанням товарів або наданням послуг. Клієнт, що продав дебіторський борг, отримує від банку гроші (готівка, переказ, оплата чека) у розмірі 60-90% суми боргу, решту - 10-20% суми банк тимчасово стягує у вигляді компенсації ризику за погашення боргу. Після погашення боргу, банк повертає стягнену суму клієнту. За факторингові операції банк бере з клієнта плату (процент за кредит, комісійну винагороду за обслуговування – 0,5-3% від суми куплених розрахункових документів). Для здійснення факторингових операцій в установі банку може створюватися спеціальний факторинговий відділ. Факторингові операції дозволяють скоротити втрати внаслідок затримки платежу, а тому можуть використовуватися як інструмент подолання платіжної кризи. 4) надання консультаційних послуг. Вони можуть консультувати клієнтів з питань економічного (фінансового) аналізу та бухгалтерського обліку, вивчення платоспроможності господарюючих партнерів клієнта, вибору напряму інвестування коштів тощо. 5) кліринг – форма безготівкових рахунків, що передбачає залік взаємних грошових вимог між підприємствами чи державами. Сальдо (сальдо – різниця між надходженням коштів і витратами за певний період часу, між вартістю взаємних поставок) клірингового рахунку покривається підприємством чи країною-боржником у способи і терміни, що обумовлені відповідними угодами Кредити, які надаються банками, поділяються:
|