Статистичні методи аналізу показників державного бюджету.

Аналіз статистичних показників державного бюджету передбачає вивчення динаміки доходів і витрат державного бюджету, ступеня виконання державного бюджету, закономірностей формування дохідної частини бюджету і витрат бюджетних засобів; визначення ролі й економічного значення основних джерел доходів у загальному обсязі доходів бюджету; виявлення видаткових статей, що викликають дефіцит державного бюджету; аналіз джерел фінансування державного бюджету і т.д.

Найважливішими аналітичними показниками державного бюджету є відносні показники доходів (витрат) державного бюджету, що дозволяють визначити частку кожного розділу (чи статті) доходів (чи витрат) у загальному обсязі доходів (витрат) бюджету і зробити висновки про найбільш значні статті дохідної (чи видаткової) частини державного бюджету. Наявність подібних даних в динаміці дає можливість зробити висновки про структурні зрушення в складі доходів і витрат державного бюджету і визначити коло факторів, що викликали зміни в дохідній і видатковій частинах бюджету.

Застосування відносних показників структури доходів і витрат державного бюджету забезпечує порівнянність в динаміці абсолютних (грошових)показників бюджету, обчислених у межах однієї класифікації . Аналізуючи структуру доходів і видатків, можна визначити основні джерела формування доходів держави і розподілу державних коштів. Склад доходів і видатків державного бюджету статистика вивчає за допомогою наступних показників:

1. Структура доходів (видатків) бюджету. Визначається як відношення окремих груп (розділів, параграфів, статей) бюджетної класифікації до загального обсягу доходів (витрат) бюджету у процентах.

2. Показники виконання плану. Характеризують ступінь використання бюджету в його прибутковій і видатковій частинах згідно з основними підрозділами бюджетної класифікації. Показник виконання плану – це відношення фактичного обсягу доходів (витрат) бюджету до плану, відображене у процентах.

3. Показники динаміки доходів і видатків бюджету, мережі, штатів та контингентів бюджетних установ. Визначаються за допомогою показників рядів динаміки – абсолютного приросту, темпу зростання, темпу приросту, абсолютного значення одного процента приросту, середнього абсолютного приросту, середнього рівня ряду динаміки, середнього темпу зростання.

4. Середні показники бюджетних закладів. Характеризують мережу, штати,контингенти бюджетних закладів, середній розмір бюджетних витрат на душу населення або відповідного контингенту (дітей дошкільного віку, учнів, студентів). При цьому середні показники бюджетних установ визначають за формулами середньої арифметичної або середньої хронологічної для моментного ряду динаміки (коли інформацію подано на кілька дат з рівними проміжками часу).

Виконання державного бюджету аналізується обчисленням відносних величин виконання плану за доходами та видатками в цілому, а також за окремими їх видами і цільовим призначенням. Такий аналіз дає змогу не лише дістати сукупну оцінку виконання бюджету, а й охарактеризувати ступінь виконання плану за кожною групою доходів і видатків, докладно проаналізувати ту групу доходів або видатків, за якою виявлено істотні відхилення фактичних даних від запланованих, установити, чим було зумовлене відхилення фактичних надходжень від запланованих.

Приріст суми податкових доходів можливий з двох причин: зростання податкової бази і зміни в оподаткуванні. Перший вид змін податкових доходів прийнято називати автоматичним ефектом, другий — дискреційним. Ці зміни пов’язані з видами фіскальної політики.

Дискреційна фіскальна політика — це система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Така політика застосовується державою для активної протидії циклічним коливанням в економіці. Для стимулювання сукупного попиту в період економіч­ного спаду уряд цілеспрямовано створює дефіцит державного бюджету, збільшуючи державні витрати або знижуючи податки. Відповідно в період підйому цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок.

За недискреційної (автоматичної) фіскальної політики дефіцит і бюджетний надлишок виникають автоматично внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки. Автоматичний стабілізатор — це механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики. Такими стабілізаторами є прогресивна податкова система і тран­сфертні платежі.

Аналіз статистичних показників бюджету передбачає вивчення динаміки доходів і витрат державного бюджету, рівня виконання державного бюджету, закономірностей формування дохідної частини бюджету і витрачання державного бюджету; визначення ролі і економічного значення основних джерел доходів в загальному обсязі доходів бюджету; виявлення витратних статей, які зумовлюють дефіцит державного бюджету.

Аналіз показників державного бюджету в часі передбачає побудову динамічних рядів. При цьому принциповим моментом є забезпечення співставимості рівнів бюджетних показників. Неспівставимість показників може бути зумовлена змінами в класифікації, яка використовується для групування доходів і витрат державного бюджету, а також зміною цін, причиною якої є інфляція. Подолати подібну неспівставимість даних можна шляхом заміни абсолютних показників державного бюджету відносними або шляхом перерахунку показників з врахуванням індексу інфляції.

Важливими аналітичними показниками державного бюджету є відносні показники доходів і витрат. Наявність цих даних в динаміці дає можливість зробити висновки про структурні зрушення в складі доходів і витрат державного бюджету і визначити коло факторів, які викликають зміни в побудові дохідної і витратної частини бюджету.

Показники дефіциту державного бюджету характеризують результати фінансової діяльності держави. Величину дефіциту державного бюджету прийнято співставляти з показником обсягу ВВП. Цей аналітичний показник характеризує фінансовий стан країни. Якщо відношення ВВП не перевищує 3%, то фінансовий стан країни вважається нормальним.

Статистичні дані про державний бюджет дозволяють аналізувати величину заборгованості з податкових платежів.

Статистичний аналіз даних державного бюджету передбачає розрахунок ланцюгових і базисних індексів, які дозволяють зробити висновок про інтенсивність змін показників в часі. Крім цього, розраховуються темпи приросту показників.

Динаміку бюджетних витрат на душу населення доцільно вивчати із застосуванням індексного методу, зокрема індексів середніх величин.

Індекс змінного складу обчислюють так:

(5.1)

де h₀ , h₁ – бюджетні витрати на душу населення або контингенту у періоді відповідно базовому та звітному, ; В- загальний обсяг витрат; N₀ , N₁ – середньоспискова чисельність населення або контингенту у періоді відповідно базовому та звітному.

Індекс фіксованого складу:

(5.2)

Індекс структурних зрушень:

(5.3)

Взаємозв’язок індексів:

. (5.4)

Абсолютний розмір зміни бюджетних витрат

, (5.5)

у тому числі за рахунок:

- середнього розміру бюджетних витрат на душу населення або контингенту:

; (5.6)

- середньоспискової чисельності населення:

. (5.7)

В окремих випадках виникає необхідність встановити тенденцію зміни окремих показників державного бюджету в часі. В цих випадках використовують аналітичне вирівнювання ряду динаміки бюджетних показників. Для цього доцільно використовувати рівняння прямої лінії, оскільки динаміка доходів і витрат державного бюджету характеризується більш-менш рівномірним розвитком:

, (5.8)

де Y_t – вирівняне значення доходів або витрат; а₀ , а₁ – параметри рівняння;

t – порядковий номер року.

Для визначення параметрів а₀ та а₁ використовують метод найменших квадратів. При цьому можна застосувати спрощений спосіб, коли сума всіх значень t дорівнює нулю. За такого способу обчислення t система нормальних рівнянь спрощується і має такий вигляд:

. (5.9)

Після визначення а₀ , а₁ складають аналітичне рівняння і розраховують y_t кожного року.

На рівень доходів державного бюджету впливає ряд факторів, зокрема можна виділити такі найважливіші макроекономічні показники:

· обсяг валового внутрішнього продукту;

· обсяг використаного національного доходу;

· обсяг податкових надходжень до державного бюджету.

До числа факторів, які суттєво впливають на зміну обсягу податкових доходів державного бюджету, відноситься зміна податкових ставок і величини податкової бази.

Таким чином, абсолютна зміна обсягу податкових відрахувань з одного виду податку у звітному періоді в порівнянні з базовим за рахунок двох факторів може бути визначена за формулою:

ПВ=ПВ₁-ПВ₀= ПВ_пс+ ПВ_пб,,(5.10)

де ПВ – абсолютна зміна обсягу податкових відрахувань у звітному періоді в порівнянні з базовим, грн.; ПВ_0, ПВ₁ – обсяг податкових відрахувань в базовому і звітному періодах, грн.; ПВ_пс - абсолютна зміна обсягу податкових відрахувань у звітному періоді в порівнянні з базовим за рахунок зміни податкової ставки, грн.; ПВ_пб – абсолютна зміна обсягу податкових відрахувань у звітному періоді в порівнянні з базовим за рахунок зміни податкової бази, грн.

Абсолютна зміна обсягу податкових відрахувань за рахунок зміни величини податкової ставки визначається за формулою:

ПВ_пс=(ПС₁-ПС₀)*ПБ₁ , (5.11)

де ПС₀, ПС₁ – величина податкової ставки у базовому і звітному періодах; ПБ₁ – обсяг податкової бази у звітному періоді, грн.

Щодо зв’язку доходів державного бюджету з найважливішими макроекономічними показниками, то в них можна пересвідчитися, побудувавши паралельні динамічні ряди, рівняння регресії і застосувавши багатофакторні індексні моделі.

Для аналізу динаміки основних показників державного бюджету може бути використана система індексів (наприклад, зведені індекси, індекси середніх величин та ін.).

Так, для обчислення кількісного впливу найважливіших макроекономічних показників на дохід державного бюджету побудуємо індексну модель:

У цій моделі виявляється вплив на дохід державного бюджету:

· розміру валового випуску (ВВ) (а);

· частки валового внутрішнього продукту (ВВП) у валовому випуску (b);

· співвідношення валового національного доходу (ВНД) та валового внутрішнього продукту (c);

· співвідношення чистого національного наявного доходу (ВННД) та валового національного доходу (d);

· частки доходу державного бюджету у валовому національному наявному доході (е).

Алгоритм розв’язання цієї багатофакторної індексної моделі для розрахунку абсолютного приросту і темпу приросту доходу державного бюджету за рахунок окремих факторів полягає у такому:

· на першому етапі розв’язання при визначенні факторних абсолютних приростів відбувається розрахунок рівня доходу державного бюджету з урахуванням лише першого, перших двох, трьох, чотирьох та п’яти факторів моделі:

Y_1a = Y₀I_a;

Y_1a,b = Y₀I_aI_b;

Y_1a,b,c = Y₀I_aI_bI_c;

Y_1a,b,c,d = Y₀I_aI_bI_cI_d;

Y_1a,b,c,d,e = Y₀I_aI_bI_cI_dI_e;

· для визначення абсолютних приростів доходів державного бюджету за рахунок окремих факторів використовуються формули:

· абсолютної зміни доходу державного бюджету за рахунок зміни валового випуску — ;

· абсолютної зміни доходу державного бюджету за рахунок зміни частки валового внутрішнього продукту у валовому випуску — ;

· абсолютної зміни доходу державного бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту — ;

· абсолютної зміни доходу державного бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного наявного доходу і валового національного доходу — ;

· абсолютної зміни доходу державного бюджету за рахунок зміни частки доходу державного бюджету у валовому національному наявному доході — .

Отже, абсолютний приріст доходів держбюджету становить:

.

Індексна модель побудована на таких співвідношеннях:

1. Загальні надходження до Державного бюджету України × Частка податкових надходжень у загальних надходженнях Державного бюджету = Податкові надходження Державного бюджету України в абсолютному значенні.

2. Податкові надходження Державного бюджету ´ Частка пря­мих податків у загальних податкових надходженнях Державного бюджету + Прямі податки у абсолютному значенні.

3. Прямі податки ´ Частка податку на прибуток у прямих податках = Податок на прибуток у абсолютному значенні.

Таким чином, за допомогою багатофакторної індексної моделі вивчають вплив динаміки кожного з факторів на кінцевий результат — динаміку податку на прибуток підприємств.

Представлена модель показує можливість факторного розкладання приросту як відносного, так і абсолютного результату за рахунок відносних, так і абсолютних приростів. Вона є лише при­кладом широких можливостей для вивчення причинно-наслід­кових зв’язків в економічних процесах за умов обмеженої інформації для застосування кореляційно-регресійного аналізу.

Методологія індексного аналізу податкових надходжень полягає у виявленні впливу приростів, середніх приростів і швидкості руху на всю сукупність податкових надходжень.

Надходження податкових платежів можна охарактеризувати за всіма структурними елементами системи показників, що подана нижче:

· річний приріст надходжень окремого виду податкових надходжень, що визначається як різниця між річними надходженнями:

де і — сума надходжень окремого виду податку t року спостереження та попереднього року;

· середня сума надходжень податкових платежів за видами, що розраховується за середньою арифметичною:

.

Визначення впливу окремих факторів на зміну загальної суми кожного податку. До таких факторів можна віднести:

1) кількість платників податку (Q):

2) податкову базу (B);

3) податкову ставку (t).

Добуток трьох зазначених факторів означає суму сплаченого податку (T):

T = Q · B · t.

Сума внесеного податку є трифакторною мультиплікативною індексною моделлю і для оцінки впливу кожного фактора використовується індексний метод аналізу.

Зміна суми податку залежить від зміни всіх факторів і її можна обчислити за формулою:

.

Зміну суми податку за рахунок кожного з факторів подано нижче:

1) зміна суми податку за рахунок зміни рівня податкової ставки:

або в абсолютному виразі як різниця між чисельником і знаменником індексу:

;

2) зміна суми податку за рахунок зміни податкової бази, що припадає на одного платника податку —

або в абсолютному виразі

;

3) зміна суми податку за рахунок зміни чисельності платників податку:

або в абсолютному виразі

.

Таким чином, загальна зміна суми податку дорівнює:

DТ = Dt + DВ + DQ.

Розглядаючи випадки застосування індексних методик при аналізі податкових надходжень до бюджету, треба зазначити, що при визначенні динаміки деяких показників нерідко виникає необхідність визначити і зміну їх середніх характеристик. Не всі фізичні та юридичні особи сплачують належні їм податки за юридично встановленими рівнями податкових ставок. Тобто їх фак­тичні рівні можуть відрізнятися від юридичних, що насамперед стосується практики надання державою податкових пільг. У таких випадках використовують середню ставку на податок, зміни якої характеризують за допомогою індексів середніх величин, а саме: індексу змінного складу, індексу фіксованого складу та індексу структурних зрушень.

Середня ставка податку розраховується як зважена, тож, індекс змінного складу можна записати таким чином:

,

де t₁ i t₀ — рівень податкової ставки окремого платника податку відповідно в поточному та базисному періодах; В₁ і В₀ — податкова база для певного платника податку.

Суть економіко-математичного моделювання встановлених ставок податків полягає в розробці математичної моделі, яка враховує всі інтереси держави та платника податку і визначальні (всі врахувати практично неможливо) фактори, що діють у сфері стягнення того чи іншого податку. Цей метод орієнтується головним чином на регулюючу функцію податків, бо критерієм оптимізації податкової ставки виступає саме найвищий рівень впливу податку на поведінку платника. Водночас слід обов’язково враховувати і фіскальне значення податку шляхом уведення в модель обмежень, насамперед забезпечення мінімально допустимого над­ходження сум від цього податку.

Частка податкових відрахувань в бюджет визначається за формулами:

а) за рахунок зміни податкової ставки:

d _пс- *100%, (2.13)

б) за рахунок зміни податкової бази:

d _пб- *100%. (2.14)

Статистичне вивчення бюджету завершується виявленням закономірностей щодо його доходів і видатків, а також їх прогнозування з використанням рядів динаміки, коефіцієнтів регресії, багатофакторних індексних моделей, а також методів, які ґрунтуються на екстраполяції трендів.