Індекси народжуваності

Індекси народжуваності — система показників, що харак­теризують рівень народжуваності порівняно з певним стандар­том. А. Коул розробив індекси народжуваності, відомі нині як індекси Коула: індекс загальної народжуваності,індекс шлюбної народжуваності,індекс позашлюбної народжува­ностіта індекс шлюбної структури.

За своєю природою ці індекси являють приклад непрямої стандартизації показників народжуваності. Вони виражають той рівень народжуваності (її загального коефіцієнта), який можна було би спостерігати в реальному населенні за умови, що повікові її показники були б такими, як у стандарті природ­ної народжуваності. А. Коул, запропонував узяти за стандарт показники повікової народжуваності гуттеритів. У гуттеритів унікально сполучаються гарні санітарні умови, високий рівень життя, низька смертність і необмежувана народжуваність. Про­тягом тривалого часу рівень народжуваності гуттеритів був найвищим у світі і служив моделлю максимальної народжуваності. Найвищі показники шлюбної народжуваності гуттеритів були зафіксовані в 1920- 1930 р. (табл. 5.4).

Російський демограф В. Борисов, виходив з того, що вико­ристовувати народжуваність гуттеритів як стандарт природної народжуваності є методологічно неправильним через уні­кальність цього субнаселення. На його думку, таким стандартом може бути лише стандарт, розроблений на основі математичної моделі репродуктивного процесу. На думку В. Борисова, пра­вильніше визначати не максимум, а мінімум природної наро­джуваності, щоби бути упевненим, що рівень природної шлюб­ної народжуваності не спуститься нижче цього мінімуму в нор­мальних санітарних умовах. Тому в згаданій математичній моделі треба брати такі значення її параметрів, що перебували б у межах санітарної норми і були б у її межах найменш сприятливими.

Борисов одержав свій стандарт природної народжува­ності, названий їм «гіпотетичним мінімумом природної народжуваності», або ГМЕР (табл. 5.4). На думку В. Борисова, повікова народжуваність не може бути нижчою за ці значення, при відсутності екстремальних обставини.

Використовуючи показники повікової народжуваності стандарту і фактичні дані про вікову структуру жінок репродук­тивного віку, розраховують очікувані значення абсолютного числа народжень і загального коефіцієнта народжуваності, які зіставляють з фактичними. Різниця між очікуваними і фактич­ними значеннями характеризує ступінь реалізації ГМЕР, мас­штаби поширеності серед населення навмисного обмеження народжуваності, роль поведінкового компонента народжува­ності і внесок репродуктивної поведінки в її рівень.