Аналіз чутливості інноваційних проектів

Тема 8. ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Питання теми

1. Прогнозування і планування інноваційної діяльності ( ІД )

2. Стратегічне управління ІД на підприємстві. Поняття та типи інноваційних стратегій

3. Розробка, обґрунтування і вибір інноваційної стратегії

4. Процес розробки і впровадження нового продукту

5. Ризики інноваційної діяльності

Після вивчення теми студенти повинні:

знати: сутність поняття прогнозування, прогнозування інноваційної діяльності, планування інноваційної діяльності, інноваційної стратегії, наступальної інноваційної стратегії, оборонної інноваційної стратегії, імітаційної інноваційної стратегії, нового продукту, ризику, інноваційного ризику.

уміти: характеризувати методи прогнозування, види планування інноваційної діяльності, особливості та умови застосування основних видів інноваційних стратегій, процес розробки інноваційних стратегій, етапи розробки нового продукту, методи оцінки та мінімізації інноваційних ризиків і використовувати їх в практиці інноваційної діяльності

Питання для обговорення

1. Розкрийте сутність, особливості та відмінності функцій прогнозування та планування при здійсненні інноваційної діяльності на підприємстві.

2. Надійте характеристику методів прогнозування, а також розкрийте зміст етапів розробки прогнозів.

3. Визначить категорію «інноваційна стратегія», її специфічність серед інших стратегій підприємства. Розрийте зміст інноваційних стратегій різних типів.

4. Охарактеризуйте етапи розробки інноваційних стратегій та фактори впливу на вибір найкращої з них для впровадження.

5. Наведіть мотиви та завдання, що мають бути розв’язані для впровадження нових продуктів.

6. Розкрийте зміст та особливості різних методів генерування нових ідей.

7. Надайте порівняльну характеристику чинників успіху та невдачі реалізації інновацій.

8. Розкрийте зміст методів аналізу та реалізації продуктових стратегій на підприємстві.

9. Визначить сутність, види та особливості ризиків при здійсненні інноваційної діяльності. Охарактеризуйте методи зниження таких ризиків.

8.3. Тестові завдання для самоперевірки знань

1. Прогноз забезпечує розв’язання завдань:

А) оцінювання соціальних й економічних наслідків реалізації кожного з можливих варіантів розвитку прогнозованих об’єктів;

Б) визначення можливих цілей і пріоритетів розвитку прогнозованих об’єктів;

В) визначення заходів, необхідних для забезпечення кожного з можливих альтернативних варіантів розвитку прогнозованих об’єктів;

Г) оцінювання ресурсів, потрібних для здійснення запланованих заходів

2. Упорядкуйте етапи розроблення прогнозної моделі:

А) уточнення попередніх моделей

Б) формування пропозицій з зіставленням прогностичних моделей

В) передпрогнозна орієнтація

Г) збиранні інформації за сумісними непрофільними галузями прогнозування

Д) створення базової моделі

Є) розробка пошукової моделі

Ж) розробка нормативної моделі

3. Елементи STEEP- аналізу:

А) соціальні Б) технологічні В) економічні Г) юридичні Д) екологічні Є) демографічні

Ж) політичні

4. До експертних методів прогнозування відносяться:

А) Метод «мозкового штурму» Б) Методи прогнозної екстраполяції

В) Метод «Дельфі» Г) Метод анкетування експертів Д) Асоціативні методи

Є) Метод інтерв’ю Ж) Системно-структурні методи З) Методи випереджувальної інформації

5. Принципи планування інновацій:

А) наукової обґрунтованості Б) суб’єктивності В) комплексності Г) безперервності

Д) домінування стратегічних аспектів планування Є) всеосяжності

6. Види внутрішньо фірмового планування інновацій за ціллю планування:

А) Довготермінове Б) Стратегічне В) Середньотермінове Г) Оперативне

Д) Короткотермінове

7. Стратегічне планування інновацій спрямовано на:

А) визначенні місії організації на кожному етапі її життєвого циклу, формуванні системи цілей діяльності та стратегічної поведінки на ринку інновацій

Б) пошук та узгодження найефективніших шляхів та засобів реалізації прийнятої стратегії інноваційного розвитку

В) визначення перспективних напрямів і тематики наукових досліджень і розроблень, підготовці програм і заходів з оновлення продукції, вдосконалення технології й організації виробництва на підприємстві

Г) обчислення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для виконання тематичних завдань

Д) плануванні обсягів роботи, рівня завантаження підрозділів та виконавців за окремими проектами

8. Об’ємно-календарне планування інновацій спрямовано на:

А) визначенні місії організації на кожному етапі її життєвого циклу, формуванні системи цілей діяльності та стратегічної поведінки на ринку інновацій

Б) пошук та узгодження найефективніших шляхів та засобів реалізації прийнятої стратегії інноваційного розвитку

В) визначення перспективних напрямів і тематики наукових досліджень і розроблень, підготовці програм і заходів з оновлення продукції, вдосконалення технології й організації виробництва на підприємстві

Г) обчислення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для виконання тематичних завдань

Д) плануванні обсягів роботи, рівня завантаження підрозділів та виконавців за окремими проектами

9. До основних інноваційних стратегій відносяться:

А) наступальна Б) комплексна В) оборонна (захисна) Г) імітаційна Д) залежна Є) «за нагодою»

10. Імітаційна інноваційна стратегія спрямована на:

А) витіснення конкурентів шляхом розроблення новацій і впровадження їх на ринок

Б) збереження і зміцнення позицій фірми в певних сферах шляхом модернізації продукції

В) залучення результатів наукових досліджень і розробок, здійснених іншими фірмами

Г) укладання угод на підрядні роботи з великими компаніями

Д) реагування на зміну ринкового або інституційного середовища

11. Залежна інноваційна стратегія спрямована на:

А) витіснення конкурентів шляхом розроблення новацій і впровадження їх на ринок

Б) збереження і зміцнення позицій фірми в певних сферах шляхом модернізації продукції

В) залучення результатів наукових досліджень і розробок, здійснених іншими фірмами

Г) укладання угод на підрядні роботи з великими компаніями

Д) реагування на зміну ринкового або інституційного середовища

Аналіз чутливості інноваційних проектів

Одним з поширених методів аналізу ризиків, що використовується при обґрунтуванні вибору одного з декількох запропонованих альтернативних варіантів інноваційних проектів, є аналіз чутливості (вразливості). Він використовується, коли необхідно проаналізувати, як можуть змінитися результати реалізації проекту при можливих змінах у чинниках впливу на ці результати. Тому аналіз чутливості (sensitivity analysis) іноді називають аналізом "що, якщо" (what if) або "сценарним аналізом" (scenario analysis). Серед таких результуючих показників проекту можуть виступати ЧДД (чистий дисконтований дохід), індекс доходності (прибутковості), період окупності тощо. Серед факторів впливу (ризику) можуть бути ціна на продукцію або сировину, коливання попиту (продажів), витрати на оплату праці або рекламу, прямі виробничі витрати, сума інвестиційних витрат, вартість залученого капіталу тощо.

Таким чином, аналіз чутливості полягає, по-перше, у ідентифікації чинників, що найбільш впливають на результативність та ефективність реалізації проекту, а по-друге, у визначенні інтенсивності такого впливу, ступінь якого дає можливість зробити висновок, який з інноваційних проектів є менш або більш ризикованим.

Абсолютний аналіз чутливості дозволяє визначити чисельне відхилення результуючих показників при зміні значень факторів ризику. Відносний аналіз чутливості порівнює відносний вплив факторів ризику (при їх зміні на фіксоване значення, наприклад, 1% або 10%) на результуючі показники проекту. Аналіз сценаріїв розвитку проекту дозволяє оцінити вплив на проект зміни одночасно декількох факторів ризику. При чому розглядається декілька сценаріїв такого розвитку з урахуванням встановлених експертами ймовірностей кожного з сценаріїв[1].

Проведення абсолютного аналізу чутливості ускладнюється отриманням різних значень чисельних відхилень результуючих факторів, залежно від одиниці вимірювання. Тому, частіше використовують для аналізу не абсолютні зміни результуючих факторів та факторів впливу, а їх відносні або процентні зміни, тобто здійснюють відносний аналіз чутливості. В даному випадку для оцінки чутливості розраховують коефіцієнт еластичності. Він є безрозмірною величиною, що є безперечною перевагою при проведенні аналізу факторів з різними одиницями вимірювання.

Коли відома дійсна функція залежності (формула розрахунку) результуючого фактору у від n чинників аргументу (ризиків), яка визначена в певній області значень цих аргументів[2]:

(8.1)
можна розрахувати коефіцієнт еластичності за кожним фактором (аргументом).

Розраховується коефіцієнт еластичності (E_j) за формулою:

(8.2)

y₁ – початкове значення результуючого показника;

y₂ – нове значення результуючого показника, отримане від зміни фактору ризику x_j на встановлений відсоток;

x_1j – початкове значення j-го фактору ризику;

x_2j – змінене значення j-го фактору ризику;

n – кількість факторів ризику.

Зазвичай ∆x_j/х, залежно від чутливості результуючого показника, приймають на рівні 1, 5 або 10%. Можуть використовуватися і більші значення.

Чим більшим за модулем є значення коефіцієнта еластичності, тим вищим буде ступінь залежності результуючого показника від фактору впливу, й відповідно, більшим ризик від зміни зазначеного фактору. Якщо коефіцієнт еластичності за модулем більше одиниці, то говорять про чутливість проекту на зміни фактору ризику. У разі значення коефіцієнта еластичності, значно (в рази) більшого за одиницю, констатують дуже високий ризик реалізації відповідного проекту. Значення коефіцієнта еластичності по модулю, що є меншим за одиницю, свідчить про слабкий вплив (при нульовому значенні – про відсутній вплив) фактору ризику на результативність або ефективність проекту.

Таким чином, ризик інноваційного проекту тим вище, чим вищі коефіцієнти еластичності, тобто чим більше його чутливість до коливань факторів ризику.

Результати аналізу чутливості, окрім табличної форми, для наочності часто подаються також у графічному вигляді.

Зазначений метод аналізу ризику є простим, але він не враховує можливого взаємовпливу факторів ризику, а також їх одночасного впливу на результуючий показник. Тому, обґрунтування вибору найкращого інноваційного проекту часто супроводжується сценарним аналізом.