Вибір, обладнання та заняття місця (окопу) для стрільби.

Перехід до оборони у відсутності зіткнення з противником.

Оборона має на меті відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Оборона може підготовлятися завчасно або організо­вуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.

Оборона повинна бути стійкою і активною, здатною протистояти ударам всіх видів зброї, атаці переважаючих груп танків і піхоти противника, діям його повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп.

Стійкість та активність оборони досягаються: витримкою, стійкістю та завзяттям підрозділів, що обороняються при відбитті атак противника, їх високим моральним духом; майстерно організованою обороною і системою вогню; безперервною розвідкою противника;

ретельним маскуванням опорного пункту (вогневої позиції); умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерного обладнання і застосуванням несподіваних для противника способів ведення бойових дій; виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника; всебічним забезпеченням і підготовкою особового складу до довготривалого ведення бойових дій, в тому числі і в умовах повного оточення.

В обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні спорудження та вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника та успішно вести боротьбу з танками, що наступають, та іншими броньованими машинами.

Взвод (відділення, танк) не має права залишати Опорний пункт (позицію), яку займає, і відходити без наказу командира роти (взводу).

Механізований (танковий) взвод уміло використовуючи свою зброю, місцевість та її інженерне обладнання, а також загородження, здатний завдати Противнику, який наступає, великих втрат і утримувати позиції, що займає. Він обороняється, як правило, у складі роти, може знаходитися у резерві батальйону, призначатися в бойову охорону, бойовий розвідувальний дозор і вогневу засаду, чистиною сил або у повному складі входить у броне групу батальйону (роти).

Взвод обороняє опорний пунктдо 400 м по фронту і до 300 м в глибину.

Вибір, обладнання та заняття місця (окопу) для стрільби.

Побудова оборони механізованого (танкового) взводу включає: бойовий порядок взводу, опорний пункт взводу і систему вогню.

Основні зусилля взводу в обороні зосереджуються на напрямку наступу противника, що очікується, і утриманні важливої ділянки (об'єкта) місцевості. Побудова оборони повинна забезпечувати відбиття атаки противника і знищення його танків і живої сили перед переднім краєм, на флангах і в глибині оборони.

Бойовий порядок взводу будується залежно від поставленого завдання і умов місцевості. Позиції відділень механізованого взводу (мал. 1) в обороні розташовуються, як правило, в одній траншеї в лінію. В опорних пунктах, розташованих на найбільш імовірному напрямку наступу противника, позиція одного із відділень взводу з метою посилення стійкості оборони може обладнуватися в глибині опорного пункту (на другій лінії) в 100—200 м за траншеєю. При загрозі атаки з флангу бойовий порядок може будуватися уступом вправо або вліво, а танкового взводу (мал. 2), крім того, кутом назад або кутом вперед.

Бойові машини піхоти і танки в опорному пункті взводу розташовуються по фронту і в глибину з інтервалом до 200 м. Вогневі позиції для них вибираються з врахуванням умов місцевості, як на передніх, так і на зворотних схилах висот з таким розрахунком, щоб забезпечувалось спостереження за противником і ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою із гармат, кулеметів і протитанковими керованими ракетами, взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту, а також кругова оборона, приховане розташування вогневих засобів і маскування.

Бронетранспортери займають вогневі позиції, як правило, й глибині опорного пункту так, щоб забезпечувалась можливість ведення вогню із кулеметів переважно в сторони флангів і в проміжки.

Придані механізованому взводу протитанкове і вогнеметне відділення можуть розташовуватися на позиціях механізованих відділень, а гранатометне відділення — в проміжках між ними або на фланзі опорного пункту взводу. Передбачається можливість маневру цих відділень в ході бою на найбільш небезпечний напрямок і для заняття кругової оборони.

В опорному пункті взводу і на його флангах можуть займати вогневі позиції протитанкові засоби і танки, які не підпорядковані командиру взводу. Командир взводу повинен знати завдання цих засобів і підтримувати з ними тісну взаємодію.

Гранатометний взвод (мал. 3) діє, як правило, у повному складі або по відділеннях, займаючи вогневі позиції в проміжках між опорними пунктами механізованих рот (взводів) або на їх флангах. Вогневі позиції по фронту можуть бути: для взводу—до 100м;

для відділення —до20 м, інтервалиміж відділеннями — 10 - 20 м.

Протитанковий взвод (мал. 4) діє, як правило, у повному складі, займаючи позиції в опорних пунктах механізованих рот або в проміжках міжнимина танконебезпечних напрямках, розгортаючись на рубежі 500 - 1000м. Вогневі позиції по фронту можуть бути: між протитанковими керованими ракетними комплексами —не менше15 м, між відділеннями протитанкових керованих ракет (обслугами станкових протитанкових гранатометів) — 100 - 200 м.

Мал. 3. Бойовий порядок гранатометного взводу в обороні (варіант)

Мал. 4. Бойовий порядок протитанкового взводу в обороні (варіант)

Опорний пункт механізованого взводу складається із позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і приданих вогневих засобів, аопорний пункт танкового взводу -із вогневих позицій танків і приданих засобів.

Проміжки між опорними пунктами взводів можуть бути до300 м, а між позиціями відділень - до 50 м.Вони повинні знаходитися під безперервним спостереженням, прикриватися вогнем і загородженнями.

По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу відривається суцільна траншея, яка з'єднує одиночні (парні) окопи для особового складу механізованих відділень, окопи для бойових машин піхоти, танків, протитанкових керованих ракетних комплексів, інших вогневих засобів і укриття для особового складу. Від опорного пункту в глибину оборони відривається хід сполучення, який обладнується для ведення вогню. Траншея, окопи і хід сполучення повинні забезпечувати ведення флангового і перехресного вогню по противнику, який атакує, потайний маневр, і розосередження вогневих засобів, а також введення противника в оману відносно побудови оборони взводу.

Перша траншея є переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону. Вона повинна забезпечувати добре спостереження за противником, найкращі умови для створення зони суцільного багатошарового вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах, в проміжках і ведення вогню з глибини оборони.

Друга траншея обороняється взводом другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на віддаленні300—600 м від першої траншеї з таким розрахунком, щоб взвод, який її обороняє, міг своїм вогнем підтримувати підрозділи, що займають першу траншею, а також вести вогонь на підступах до переднього краю оборони і прикривати вогнем загородження перед ним.

Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на віддаленні600—1000 м від другої (третьої) траншеї з таким розрахунком, щоб розташовані в ній вогневі засоби могли вести вогонь у смузі між другою і третьою (четвертою) траншеями, а на окремих ділянках і перед переднім краєм оборони.

Хід сполучення використовується для потайного маневру підрозділами, ведення бою а противником, що вклинився в оборону, евакуації поранених і подачі боєприпасів і продовольства.

Система вогню взводу в обороні включає: ділянки зосередженого вогню взводу, які підготовлені веред переднім краєм оборони; зони протитанкового вогню бойових машин піхоти (танків) і суцільного багатошарового вогню всіх інших вогневих засобів взводу перед переднім краєм, в проміжках, на флангах і в глибині оборони;

підготовлений маневр вогнем бойових машин піхоти (танків) та інших вогневих засобів.

Основу системи вогню взводу складає вогонь танків, бойовихмашин піхоти, протитанкових гранатометів і кулеметів. Система вогню будується з врахуваннямвогневих можливостей усіх видів зброї взводу і приданих йому вогневих засобів, у тісній їх взаємодії і. в поєднанні з інженерними загородженнями і природними перешкодами. Вона повинна забезпечувати ураження противника, передусім його танків та-інших броньованих машин, на підступах до оборони, перед переднімкраєм,між сусідніми опорними пунктами і в глибині оборони, можливість ведення фронтального, флангового та перехресного вогню, а також кругову оборону опорного пункту.

Безпосередньо перед переднім краєм підготовляється зона суцільного багатошарового вогню: вся місцевість у смузі до 400 м веред переднім краєм повинна знаходитися під вогнем взводу, а мертві простори, які є, повинні уражатися вогнем артилерії і мінометів із закритих вогневих позицій.

Загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем всіх видів.