Матеріали для самоконтролю якості підготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Який патогенетичний механізм розвитку туберкульозу у хворих на ВІЛ – інфекцію?

2. Як перебігає ВІЛ/СНІД асоційований туберкульоз?

3.Які зміни виявляють під час клініко-рентген-лабораторному дослідженні хворих на ВІЛ/СНІД асоційований туберкульоз?

4.Які схеми лікування застосовують при ВІЛ/СНІД асоційованому туберкульозі?

5.Які особливості перебігу туберкульозу легень, поєднаного з професійними пиловими захворюваннями?

6. Які диференціально-діагностичні ознаки туберкульозу легень поєднаного з професійними пиловими захворюваннями?

7.Які схеми лікування застосовують при туберкульозі легень, поєднаному з професійними пиловими захворюваннями?

Б. Тести:

1.Хворий на ВІЛ/СНІД асоційований туберкульоз легень знаходиться на стаціонарному лікуванні. Який метод лікування в комплексній терапії таких хворих є провідним?

А. Патогенетична терапія.

В. Гігіено-дієтичний режим.

+С. Хіміотерапія.

Д. Симптоматична терапія.

Е. Антиретровірусна терапія

2.Чоловік, 40 років. Працює зварювальником. Протягом 3-х місяців відмічає кашель з харкотинням, слабкість, задишку, температуру 37,2–37,6 С. Аускультативно – дихання везикулярне в обох легенях. На оглядовій рентгенограмі протягом всіх легеневих полів визначаються численні вогнищеві тіні з нечіткими розмитими контурами, місцями злиті. Який діагноз найбільш імовірний?

А. Пневмоконіоз

+В. Дисемінований туберкульоз

С. Фіброзуючий альвеоліт

Д. Карциноматоз

Е. Саркоїдоз

3.Хворий, 34-х років, тесля, занедужав гостро. З’явилися головний біль, озноб, сухий кашель, задишка, підвищення температури тіла до 39,0 С. Об’єктивно: стан важкий, виражений ціаноз губ. Хрипи в легенях не прослуховуються. В крові: Л – 11,5х10.9/л, ШОЕ – 40 мм/год. Рентгенологічно: в легенях по обидва боки, на всьому протязі легеневих полів, визначаються множинні дрібні, малоінтенсивні, з нечіткими контурами вогнищеві тіні. Який діагноз найбільш імовірний?

А. Вогнищевий туберкульоз легень

+В. Міліарний туберкульоз легень

С. Підгострий дисемінований туберкульоз легень

Д. Пневмоконіоз

Е. Силікотуберкульоз

4.Хворий, 37 років, за професією – шахтар. При профогляді методом флюорографії у І-ІІ сегментах правої легені виявлені вогнищеві тіні малої інтенсивності на тлі фіброзу. Скарг немає. Аналіз крові в межах норми. Реакція Манту з 2 ТО – інфільтрат діаметром 10 мм. Яке захворювання найбільш імовірне у хворого?

А. Пневмоконіоз

В. Пневмосклероз

С. Рак легені

Д. Саркоїдоз

+Е. Туберкульоз

.

5.Шахтар страждає на силікоз 2 ст. протягом 6 років. Останнім часом стан погіршився: зросла задишка, з’явилось харкотиння, підвищилась температура тіла, зросла слабкість, погіршився апетит. При рентгенологічному обстеженні: явища сітчастого пневмосклерозу, корені легень фіброзно змінені, легеневий малюнок підвищений, у прикореневій зоні інтенсивні вогнища з чіткими контурами, у верхівках легень поліморфні зливні вогнища слабкої та помірної інтенсивності. В аналізі харкотиння знайшли МБТ. Які клініко-рентгенологічні дані свідчать про приєднання туберкульозу до силікозу?

А. Симптоми інтоксикації та рентгенологічно - сітчастий пневмосклероз

В. Посилення задишки та наявність у легенях в прикореневій зоні вогнищ з чіткими контурами

+С. Наявність симптомів інтоксикації, МБТ в харкотинні, у легенях поява поліморфних зливних вогнищ у верхівках легень

Д. Наявність продуктивного кашлю та на рентгенограмі –сітчастий пневмосклероз

Е. Наявність симптомів інтоксикації та фіброзні зміни у легенях

6.Жінка, 27 років, ВІЛ-інфікована протягом 5 років. 2 місяці тому у неї з'явилося кровохаркання, температура тіла підвищувалась до 38˚С. На рентгенограмі органів грудної клітки на тлі посиленого легеневого малюнку у верхніх відділах легень визначаються вогнищеві тіні малої та середньої інтенсивності, під ключицями – тонкостінні порожнини розпаду. Який найімовірнішиий діагноз у хворої?

А. Карциноматоз.

В. Двобічна вогнищева пневмонія.

С. Саркоїдоз.

Д. Мікобактеріоз легень.

+Е. Дисемінований туберкульоз легень.

7.Юнак, 18 років, ВІЛ-інфікований протягом року, був у контакті з батьком, хворим на туберкульоз легень з бактеріовиділенням. При обстеженні патологічних змін в легенях не виявлено. Яка подальша тактика лікаря?

+А. Взяти на диспансерний облік та призначити профілактичний курс лікування.

В. Направити на санаторно-курортне лікування.

С. Направити на стаціонарне лікування.

Д. Призначити загальнозміцнююче лікування.

Е. Взяти під диспансерний нагляд.

8.Чоловік 32-х років страждає на СНІД з вираженим імунодефіцитом – CD4-клітин менше 200 в 1 мл. У його дружини виявлено туберкульоз легень. Обстеження чоловіка не виявило патологічних змін у легенях. Який профілактичний курс лікування йому слід призначити?

+А. Ізоніазид + піразинамід – 3 міс.

В. Етамбутол + ізоніазид – 1 міс.

С. Піразинамід – 4 міс.

Д. Ізоніазид – 2 міс.

Е. Етамбутол – 4 міс.

9. Дитина вагою 3000 г народилася від ВІЛ-інфікованої жінки. Чи показана їй протитуберкульозна вакцинація?

А. Дитина вакцинується вакциною БЦЖ-М.

В. Дитина вакцинується вакциною БЦЖ.

+С. Дитина не вакцинується.

Д. Дитина вакцинується, якщо кількість CD4-клітин перевищує 200 в 1 мл.

Е. Дитина вакцинується через 2 міс. від народження, якщо проба Манту з 2 ТО негативна.

10. В школі відбирають дітей на ревакцинацію БЦЖ. У ВІЛ-інфікованої дитини 7 років проба Манту з 2 ТО негативна. Чи показане їй введення вакцини БЦЖ?

+А. Введення вакцини БЦЖ не показане.

В. Введення вакцини БЦЖ показане, якщо рівень CD4-клітин більше 200 в 1 мл.

С. Введення вакцини БЦЖ показане.

Д. Показане введення вакцини БЦЖ-М.

Е. Показане введення вакцини БЦЖ-М, якщо рівень CD4-клітин більше 200 в 1 мл.

11. ВІЛ-інфікована дитина 3 років була в контакті з хворим на туберульоз легень дідусем. При обстеженні встановлено, що дитина здорова, проба Манту з 2 ТО негативна. Дитині призначили профілактичний курс ізоніазиду в дозі 5 мг/кг. Яка тривалість цього курсу?

А. 2 місяці.

В. 3 місяці.

С. 4 місяці.

Д. 5 місяців.

+Е. 6 місяців.

12. В районній поліклініці на диспансерному обліку знаходяться 25 ВІЛ-інфікованих.

Яке дослідження проводиться їм з метою своєчасного виявлення туберкульозу легень?

А. Рентгенографія ОГК 1 раз на 2 роки.

+В. Флюорографія щорічно.

С. Проба Манту з 2 ТО щорічно.

Д. Дослідження CD4-клітин.

Е. КТ щорічно.

В. Оволодіння професійними вміннями, навичками:

1.Визначати фактори ризику виникнення туберкульозу.

2.Пояснювати значення бактеріоскопічного та бактеріологічного методів дослідження харкотиння.

3.Планувати схему обстеження хворого на туберкульоз та аналізувати отримані дані.

4.Діагностувати вторинні форми туберкульозу органів дихання на підставі даних анамнезу, епід. анамнезу, клінічного, лабораторного та рентгенологічного обстеження і формулювати клінічний діагноз відповідно до класифікації.

5.Визначати режими лікування хворих на силікотуберкульоз та ВІЛ/СНІД асоційований туберкульоз легень згідно категорії.

9.Тема наступного заняття: “Захист історії хвороби”.

Методичну рекомендацію склала

к.мед.н., асистент кафедри фтизіопульмонології Герасимова Н.А.