МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ

На відміну від найбільших країн світу (Росія, США, Китай, Канада), Україна не забезпечує себе повністю мінеральними ресурсами, проте має значний природно-ресурсний потенціал. Незважаючи на те, що територія України складає 5,6% території Європи та 0,44% території світу, в Україні є 5% природних ресурсів світу.

Мінерально-сировинні ресурсиналежать до невідновних, оскільки процес їх природного відновлення дуже тривалий - десятки й сотні мільйонів років. За характером використання мінеральні ресурси поділяють на три групи:

§ паливно-енергетичні

§ рудні

§ нерудні.

Особливістю розміщення мінеральних ресурсів є їх нерівномірне поширення в надрах землі.

На території нашої країни розміщується понад 7 тис. розвіданих родовищ із 94 видів корисних копалин. Деякі з них мають світове значення: залізні та марганцеві руди (80% їхніх запасів у Європі), кухонна сіль, кам’яне вугілля. Також країна має значні запаси бокситів, мідних руд, самородної сірки, калійної солі, ртуті, каолінів, графіту, флюсової сировини і вогнетривких глин, скляних пісків, бентонітів, цементної сировини.

Створений на такій сировинній базі мінерально-сировинний комплекс України є однією з найвагоміших складових національної економіки.

Запаси паливних ресурсів характеризуються різким переважанням у їхній структурі твердих видів палива (кам'яного вугілля, горючих сланців і торфу) та дефіцитом рідких і газоподібних вуглеводів. Імпортну залежність Україна відчуває в поставках нафти, природного газу, більшості руд кольорових металів, магнезиту, апатитів, фосфоритів, бентонітових глин, деревини тощо.

Мінеральні ресурси України мають різний сту­пінь розвіданості та вивченості і відповідно до цього поділяються на категорії А, В, С₁, С₂ (А — детально розвідані та вивчені; В і С₁ — розвідані менш детально; С₂ — оцінені попередньо і при­близно).

За економічним значенням запаси корисних копалин поділя­ються на дві групи:

- балансові — це запаси, використання яких економічно вигідне в певний час і які задовольняють промислові вимоги як за якістю сировини, так і за гірничотехнічними умо­вами експлуатації;

- позабалансові (неконденційні) — це запаси, використання яких у сучасних умовах економічно невигідне у зв’язку з малою потужністю пластів, низьким вмістом цінного компонента, складністю умов експлуатації.

Ефективність використання мінеральних ресурсів характеризується матеріаломісткіс­тю ВВП і витратами найважливіших матеріальних ресурсів у на­туральному вираженні на 1 грн. ВВП (енергоємність (0,83-0,87 кг. умовного палива/1 грн.), електроєм­ність, металомісткість тощо). За експертними оцінками, Україна споживає май­же удвічі більше енергоносіїв для виробництва одиниці ВВП по­рівняно з країнами Центральної Європи (Польща, Чехія) і май­же втричі більше, ніж економічно розвинуті країни.

Головним показником раціональ­ного використання природно-ресурсного потенціалу є ресурсо­збереження.

Дуже гострими нині є проблеми екології та економічної рекультивації більшості гірничодобувних районів, що сформувалися внаслідок екстенсивного розвитку галузей промисловості та ресурсомістких технологій. Найважливішими завданнями на цьому шляху є забезпечення розвитку геологорозвідувальних робіт, збалансованої реструктуризації розвинених гірничодобувних регіонів та формування нових підходів з використанням новітніх геолого-економічних моделей та комплексного моніторингу надр.

Загалом, мінерально-сировинна база України має значний економічний потенціал та спроможна забезпечити подальший розвиток національної економіки.