КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Графік заощаджень
Лекція
План
1. Фактори формування сукупного попиту на споживчі товари. Споживання і заощадження
1.1. Графік споживання
1.2. Графік заощаджень
2. Економічні параметри рівнів споживання і заощадження
3. Фактори зміни сукупного попиту на споживчі товари
Фактори формування сукупного попиту на споживчі товари. Споживання і заощадження
Споживання – головний компонент сукупних витрат. Існує багато факторів, які впливають на рівень споживчих витрат. Проте основним і найважливішим фактором, який формує рівень споживчих витрат є особистий дохід, зокрема дохід після сплати податків. Заощадження, безперечно, є тією частиною доходу, яка не витрачена, то дохід є також основним фактором, що визначає особисті заощадження. Отже, розглядаючи фактори, що визначають споживання, ми одночасно будемо вивчати фактори, які визначають заощадження. Оскільки як і споживання, так і заощадження знаходяться у безпосередній залежності від рівня доходу.
Графік споживання
Графік споживання відображає співвідношення різних сум, які домогосподарства планують споживати за різних можливих рівнів доходу після сплати податків у певний визначений момент часу. Вісь абсцис відображає динаміку доходу, а вісь ординат – динаміку споживання.
| Таблиця 4.1. Кейнсіанські графіки споживання і заощадження | ||||||
| Рівень виробництва і доходу (ЧНП=DI) | Споживання, С | Заощадження, S (1)-(2) | Середня схильність до | Гранична схильність до | ||
| споживання (АРС) (2)/(1) | заощадження (АРS) (3)/(1) | споживання (MРС) Δ(2)/Δ(1) | заощадження (MPS) Δ(3)/Δ(1)* | |||
| (1) 370 | -5 | 1,01 | -0,01 | 0,75 | 0,25 | |
| (2) 390 | 1,00 | 0,00 | 0,75 | 0,25 | ||
| (3) 410 | 0,99 | 0,01 | 0,75 | 0,25 | ||
| (4) 430 | 0,98 | 0,02 | 0,75 | 0,25 | ||
| (5) 450 | 0,97 | 0,03 | 0,75 | 0,25 | ||
| (6) 470 | 0,96 | 0,04 | 0,75 | 0,25 | ||
| (7) 490 | 0,95 | 0,05 | 0,75 | 0,25 | ||
| (8) 510 | 0,94 | 0,06 | 0,75 | 0,25 | ||
| (9) 530 | 0,93 | 0,07 | 0,75 | 0,25 | ||
| (10) 550 | 0,93 | 0,07 | 0,75 | 0,25 | ||
| Джерело: Макконнел К.Р., Брю C.Л.. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер. с англ. 11‑го изд. К., Хагар-Демос, 1993. – С. 206. *Грецька буква Δ (дельта) означає приріст |
Оскільки динаміка обсягу споживання є прямою функцією динаміки величини доходу, то на перший погляд здається, що графічне зображення такої залежності повинно бути представлено бісектрисою. Це означало б, що будь-який приріст доходу повністю споживається. В дійсності виникає інша картина. Початок графіку, що показує залежність обсягу споживання від величини доходу, знаходиться вище нульової відмітки, так як деякий мінімум споживання люди здійснюють у будь-якому випадку, навіть якщо їхні доходи рівні нулю.
Тому графік реального споживання лежить вище від початку координат і відрізняється на величину заощаджень.
На рис. 4.1-а побудований графік споживання (колонки 1 і 2 табл.. 4.1 ), який відображає залежність між споживанням і доходом.
Графік заощаджень
Оскільки дохід після сплати податків рівний споживання плюс заощадження: DI = C + S, то S = DI – C. Отже, на основі даних колонок 1 і 3 табл. 4.1 будуємо графік заощаджень (див. рис. 4.1-б).
|
Як бачимо, між заощадженнями і доходом існує також пряма залежність, проте заощадження становлять меншу частку малого доходу, ніж більшого доходу. Якщо за зростання доходу домогосподарства споживають меншу його частку, то вони повинні заощаджувати все більшу і більшу частку доходу. Значить домогосподарства можуть споживати більше за свої поточні доходи шляхом зменшення заощаджень або позичати у борг. На рис. 4.1 величина, на яку графік споживання вище бісектриси, рівна величині, на яку графік заощадження нижчий осі абсцис. У такому випадку величина цих відрізків означає величину боргу домогосподарств. І навпаки, за більш високих рівнів доходу домогосподарства планують більше заощаджувати. Тобто величина, на яку графік споживання нижчий бісектриси, показує рівень заощаджень, так як і величина, на яку графік заощаджень вищий осі абсцис. І тільки в одній точці рівень доходу дорівнює рівню споживання. Графічно на цьому рівні графік споживання перетинає бісектрису, а графік заощаджень – вісь абсцис (заощадження рівні нулю). Рівень доходу в цій точці називають вийнятковим (крайнім) доходом. За своєю сутністю – це рівновага з точки зору домогосподарств.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 91; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |