![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Графік заощадженьСтр 1 из 3Следующая ⇒ Лекція План 1. Фактори формування сукупного попиту на споживчі товари. Споживання і заощадження 1.1. Графік споживання 1.2. Графік заощаджень 2. Економічні параметри рівнів споживання і заощадження 3. Фактори зміни сукупного попиту на споживчі товари
Фактори формування сукупного попиту на споживчі товари. Споживання і заощадження Споживання – головний компонент сукупних витрат. Існує багато факторів, які впливають на рівень споживчих витрат. Проте основним і найважливішим фактором, який формує рівень споживчих витрат є особистий дохід, зокрема дохід після сплати податків. Заощадження, безперечно, є тією частиною доходу, яка не витрачена, то дохід є також основним фактором, що визначає особисті заощадження. Отже, розглядаючи фактори, що визначають споживання, ми одночасно будемо вивчати фактори, які визначають заощадження. Оскільки як і споживання, так і заощадження знаходяться у безпосередній залежності від рівня доходу. Графік споживання Графік споживання відображає співвідношення різних сум, які домогосподарства планують споживати за різних можливих рівнів доходу після сплати податків у певний визначений момент часу. Вісь абсцис відображає динаміку доходу, а вісь ординат – динаміку споживання.
Оскільки динаміка обсягу споживання є прямою функцією динаміки величини доходу, то на перший погляд здається, що графічне зображення такої залежності повинно бути представлено бісектрисою. Це означало б, що будь-який приріст доходу повністю споживається. В дійсності виникає інша картина. Початок графіку, що показує залежність обсягу споживання від величини доходу, знаходиться вище нульової відмітки, так як деякий мінімум споживання люди здійснюють у будь-якому випадку, навіть якщо їхні доходи рівні нулю. Тому графік реального споживання лежить вище від початку координат і відрізняється на величину заощаджень. На рис. 4.1-а побудований графік споживання (колонки 1 і 2 табл.. 4.1 ), який відображає залежність між споживанням і доходом. Графік заощаджень
Як бачимо, між заощадженнями і доходом існує також пряма залежність, проте заощадження становлять меншу частку малого доходу, ніж більшого доходу. Якщо за зростання доходу домогосподарства споживають меншу його частку, то вони повинні заощаджувати все більшу і більшу частку доходу. Значить домогосподарства можуть споживати більше за свої поточні доходи шляхом зменшення заощаджень або позичати у борг. На рис. 4.1 величина, на яку графік споживання вище бісектриси, рівна величині, на яку графік заощадження нижчий осі абсцис. У такому випадку величина цих відрізків означає величину боргу домогосподарств. І навпаки, за більш високих рівнів доходу домогосподарства планують більше заощаджувати. Тобто величина, на яку графік споживання нижчий бісектриси, показує рівень заощаджень, так як і величина, на яку графік заощаджень вищий осі абсцис. І тільки в одній точці рівень доходу дорівнює рівню споживання. Графічно на цьому рівні графік споживання перетинає бісектрису, а графік заощаджень – вісь абсцис (заощадження рівні нулю). Рівень доходу в цій точці називають вийнятковим (крайнім) доходом. За своєю сутністю – це рівновага з точки зору домогосподарств.
|