Фактори зміни сукупного попиту на споживчі товари

Крім доходу існують інші фактори, які спонукають домогосподарства споживати менше або більше за кожного можливого рівня доходу. Якщо витрати домогосподарств – це частина сукупного попиту, а рівень цін замінити на рівень доходу, то зміни у величині споживання – це рух з точки А до точки В уздовж лінії споживання С₀ (див. рис. 4.2), внаслідок зміни рівня доходу за інших рівних умов.

Якщо інші рівні умови змінюються, то діють фактори, які не пов’язані з доходом, тобто відбуваються зміни у споживанні, внаслідок яких зміщується графік споживання вверх, або вниз.

З цими факторами ми вже знайомилися у попередній главі. Це нецінові фактори стосовно змін у споживчих витратах, які переміщують криву сукупного попиту. Проаналізуємо їх вплив на залежність між споживанням і доходом після сплати податків, а також між заощадженням і доходом після сплати податків.

1. Багатство. Під багатством будемо розуміємо як нерухоме майно, так і фінансові засоби. За інших рівних умов, чим більше багатства нагромадили домогосподарства , тим менше стимулів у них буде для заощадження.

Висновок. Збільшення багатства переміщує графік споживання вверх, а графік заощадження вниз.

2. Рівень цін. Зміна рівня цін змінює реальну вартість, або купівельну здатність, деяких видів багатства. А це не що інше, як ефект багатства, або ефект реальних касових залишків.

Висновок. Зростання рівня цін переміщує графік споживання вниз, а графік заощадження – вверх. Крім того це означає, що коли ми будували графіки споживання і заощадження (рис. 4.1), то допускали, що рівень цін постійний, тобто на даних графіках на осях абсцис відкладений реальний, а не номінальний дохід після сплати податків.

3. Очікування. Очікування домогосподарств стосовно майбутніх цін, доходів, наявності товарів може суттєво вплинути на поточні витрати і заощадження.

Висновок. Очікування підвищення цін, зниження доходів, зменшення обсягів виробництва спонукає домогосподарства до збільшення витрат і зменшення заощаджень, тобто графік споживання переміщується вверх, а графік заощаджень – вниз.

4. Заборгованість споживачів. Можна сподіватися, що рівень споживчої заборгованості викличе у домогосподарств бажання або більше споживати, або більше заощаджувати.

Висновок. Якщо рівень заборгованості у домогосподарств відносно низький, то рівень заощаджень може зрости, а це означає, що графік заощаджень переміститься вверх, а графік споживання – вниз.

5. Податки. Зміни у податках призводять до змін у величині самого доходу. Тому податки виплачують частково за рахунок споживання і частково за рахунок заощаджень[2].

Висновок. Зростання податків переміщує вниз одночасно і графік споживання і графік заощадження