Склад та завдання ремонтного господарства на промисловому підприємстві.

Розділ 2 Організація технічного обслуговування та матеріального забезпечення виробництва

Тема 6 Система технічного обслуговування виробництва

Ключові поняття і терміни: ремонтне, транспортне, енергетичне, інструментальне обслуговування виробництва, матеріально-технічне забезпечення.

Після вивчення теми студент повинен:користуватися методикою кількісної оцінки організації ремонтного, транспортного, енергетичного, інструментального вироб-ництва, обгрунтовувати оптимальні форми постачання, знати суть різних запасів, розраховувати різні форми постачання, гарантійні, поточні та сезонні запаси, знати організацію доставки матеріальних ресурсів у виробничі підрозділи підприємства.

Мета: засвоєння теоретичних знань про систему технічного обслуговування виробництва.

Тема 6.1 Органiзацiя ремонтного обслуговування виробництва

Ключові поняття і терміни : ремонтне господарство, завдання, функції та його структура, системи, види та форми ремонтів.

Після вивчення теми cтудент повинен :

знати:

- мету та завдання технічного обслуговування та ремонту;

- структуру ремонтного господарства на підприємстві;

- системи технічного обслуговування і ремонту устаткування:

- форми організації ремонтного обслуговування;

- шляхи вдосконалення роботи ремонтного господарства;

вміти:

- характеризувати завдання ремонтного господарства на підприємстві;

- складати структуру ремонтного господарства для різних типів виробництва;

- характеризувати види та принципи системи технічного обслуговування та ремонту устаткування;

- розрізняти форми організації ремонтного обслуговування;

- розраховувати ремонтні нормативи в різних типах виробництва;

- складати заходи щодо вдосконалення роботи ремонтного господарства на підприємствах.

Мета: використання теоретичних знань про завдання технічного обслуговування і ремонту устаткування, структуру ремонтного господарства, форми організації для вироблення навиків та вмінь розраховувати ремонтні нормативи для підприємств з різними типами виробництва.

План

1 Склад та завдання ремонтного господарства на промисловому підприємстві.

2 Методика оцінки рівня організації ремонтного обслуговування виробництва.

3 Шляхи вдосконалення та підвищення ефективності ремонтного господарства промислового підприємства.

Склад та завдання ремонтного господарства на промисловому підприємстві.

Приступаючи до характеристики роботи ремонтного господарства, слід відмітити, яке значення та завдання виконуються для раціональної системи технічного обслуговування устаткування в процесі його експлуатації зметою запобігання прогресуючому зносу та аваріям на підприємстві.

Слід відмітити, що на промисловому підприємстві залежно від типу та характеру виробництва організаційна структура ремонтної служби різноманітна.

Також слід знати, що являє собою типова система технічного обслуговування і для чого вона існує. Для повного висвітлення питання слід знати склад та завдання ремонтного господарства підприємств ( в тому числі враховуючи специфіку діяльності ремонтних служю підприємств нафтогазового комплексу).

Для характеристики ремонтного обслуговування використовують централізовану, децентралізовану і змішану форму, суть яких наведено на рис. 6.2.

Найбільш прогресивною (як показала практика) є централізована форма організації ремонтів. Їй притаманна ціла низка переваг, серед яких найголовнішими можна назвати:

- ефективне застосування передової технології та сучасних досягнень практики організації ремонтних робіт;

Рис. 6.1 - Сутнісно-функціональна характеристика ремонтного господарства

Рис. 6.2- Класифікація форм організації ремонту

- повне та рівномірне завантаження ремонтних баз незалежно від погодних умов та періоду року;

- рівномірне розміщення ремонтних баз по найважливіших районах;

- нормальні умови для підвищення кваліфікації робітників;

- підвищення продуктивності праці та зниження собівартості ремонтних та інших робіт;

- скорочення планових простоїв обладнання в ремонті;

- широке використання спеціального обладнання, пристроїв та інструментів для виконання ремонтних робіт та виготовлення запасних частин;

- високий рівень спеціалізації при виконанні ремонтних робіт;

- висока якість виконання ремонтних робіт і операцій.

Централізована форма організації ремонтів створює передумови для кращої організації робочих місць, оснащення їх необхідним обладнанням, що забезпечить як високий технічний рівень, так і якість виконуваних робіт, збільшення строків служби всіх видів ремонтованих об’єктів.

Разом з тим дана форма організації ремонтів має два досить істотні недоліки. Це - значні витрати часу та грошових коштів на доставку обладнання на ремонтну базу і назад та неможливість проведення ремонтів великогабаритного обладнання в закритих приміщеннях. Це повністю стосується ремонту лінійної частини магістральних газопроводів. Строки проведення ремонтів на таких об’єктах залежать від підготовчих робіт, які охоплюють: забезпечення ремонтованих об’єктів необхідними ремонтними (будівельними) матеріалами, конструктивними елементами, запасними частинами; облаштування тимчасових споруд та під’їзних шляхів; перевірку наявності необхідних для ремонту інструментів, спеціальних пристроїв, такелажного обладнання, підіймальних механізмів; укомплектування та інструктаж ремонтних бригад. При ремонтах магістральних трубопроводів потрібно також знати територію, по якій проходить дільниця, що потребує ремонту, зокрема її орогідрографію.

Враховуючи все сказане, можна зробити висновок, що централізовану форму організації ремонтів доцільно використовувати, коли ремонтні бази розміщені відносно недалеко та коли підприємство-замовник має належний фонд підмінного (запасного) обладнання.

Порівняно з централізованою децентралізована форма організації ремонтів має ряд недоліків:

-необхідність розміщення ремонтних засобів по окремих об’єктах (майстернях);

-відсутність кваліфікованого керівництва та нормального матеріально-технічного постачання;

-відносно низький рівень кваліфікації ремонтників;

-низький коефіцієнт використання ремонтного парку та іншого ремонтного обладнання;

-відносно низький рівень якості робіт.

Вказані недоліки звужують сферу використання даної форми організації ремонтів. Найчастіше її можна використовувати при значних відстанях між підприємством та ремонтними базами, і тому така форма є найхарактернішою для геологорозвідувальних і бурових підприємств, що часто працюють в нових районах.

Головною проблемою децентралізованої форми організації ремонтів в межах підприємства є організація раціонального використання ремонтного персоналу та матеріальних ресурсів. У випадку запровадження децентралізованої форми організації ремонтів виробництво запасних частин (у крайньому разі частково) доцільно організовувати за централізованою формою.

Даній формі організації ремонтів притаманні всі недоліки децентралізованої форми, і тому вона використовується на великих та середніх підприємствах, що мають міцну ремонтну базу. Крім того, її можна використовувати на інших підприємствах як проміжний варіант при переході до централізованої форми організації ремонтів, що дає найкращі результати.

Вибір методу ремонту обладнання залежить головним чином від конструктивних особливостей та рівня стійкості режиму експлуатації обладнання. Залежно від масштабів робіт, видів використовуваного обладнання та місцевих конкретних умов ремонт обладнання може бути виконаний одним з таких методів: післяоглядових ремонтів, періодичних ремонтів та попереджувальних ремонтів.