Критичний обсяг виробництва це такий обсяг виробництва при якому підприємство не отримує ні прибутків ні збитків, тобто прибуток дорівнює “0”.

Визначення критичного обсягу необхідно при аналізі та плануванні діяльності фірми бо це така межа, нижче якої виробництво продукції (робіт, послуг) стає невигідним.

Критичний обсяг виробництва можливо визначити у натуральному , умовно – натуральному та вартісному виразі.

При розрахунках критичного обсягу виробництва робиться припущення, що обсяг випуску продукції дорівнює обсягу реалізації, а також, що витрати на виробництво та реалізацію продукції чітко поділяються на постійні (незалежні від обсягу виробництва) та змінні (залежні від обсягу виробництва)

Критичний обсяг виробництва у вартісному виразі будемо називати критичною виручкою, пом’ятаючи про рівняння обсягу випуску обсягу реалізації.

В умовах виробництва одного виробу критичний обсяг виробництва (Vк) визначаєтся за формулою:

, (8.36)

Тоді у вартісному виразі критичний обсяг або критичний виторг :

, (8.37)

Якщо підприємство виробляє декілька видів виробів, методика визначення критичних співвідношень змінюється. У першу чергу визначають критичний виторг за формулою :

, (8.38)

де – загальна сума маржинального доходу підприємства;

– фактична виручка

Фактична виручка – це та виручка яка є, чи планується у наступному періоді виходячи не з розрахункових критичних обсягів, а з фактичних (чи запланованих) обсягів виробництва (реалізації).

Після визначення загальної суми критичної виручки визначають критичну виручку за кожним виробом :

, (8.39)

де - питома вага і-го виду продукції у загальному обсязі товарного випуску (виручки)

У разі випуску однотипних виробів виробів питома вага визначається виходячи з обсягу виробництва у натуральному виразі, якщо випускаються різні вироби – виходячи з обсягу виробництва (реалізації) у вартісному виразі:

; , (8.40) (8.41)

Після розрахунку критичної виручки для кожного виробу маючи значення ціни виробу розраховують критичний обсяг виробництва цього виробу у натуральному виразі за формулою:

, (8.42)

Користуючись відповідними вихідними даними таблиць (5) (8.2) та пам’ятаючи , що тис.грн тис.грн визначимо критичний виторг за планом та фактично :

тис.грн

тис.грн

Далі маючи розрахункові данні про структуру товрного випуску, у фактичному періоді та за планом (табл.5. графи 8,9) та користуючись формулою 8.39 визначимо критичну виручку за кожним виробом:

тис.грн

тис.грн

тис.грн

тис.грн

тис.грн

тис.грн

Маючи дані про ціни на вироби (табл. 5) визначимо критичний обсяг виробництва для кожного виробу:

шт

шт

шт

шт

шт

шт

На базі розрахунків складаємо таблицю:

Таблиця 8.3 Аналіз критичного обсягу виробництва

Слідуючий показник який аналізується, – запас фінансової міцності (ЗФМ). Він визначається в абсолютному та відносному виразі. Запас фінансової міцності в абсолютному виразі показує на скільки грошових одиниць можливо знизити фактичну виручку до рівня критичної. У відносному виразі - показує на скільки відсотків можливо знизити виручку до рівня критичної. Це дуже важливий показник бо свідчить про стійкість фірми до можливих коливань цін та обсягів продаж у зв’язку зі зміною кон’юктури.

Запас фінансової міцності в абсолютному виразі визначається :

, (8.43)

у відносному :

, (8.44)

або перетворюючи формулу (8.44) маємо:

(8.45)

Для прийняття оптимальних управлінських рішень можливо порівнювати критичні обсяги та запас фінансової міцності фірми за різними варіантами плану, порівнювати запас фінансової міцності (у відносному виразі) різних фірм.

Треба зазначити, що критичний обсяг, критична виручка, запас фінансової міцності змінюється під впливом таких факторів, як собівартість продукції у частині змінних витрат, постійні витрати, ціна продукції, структура виробництва продукції та факторів які впливають на ці перелічені складні фактори. Тому при зміні ціни, собівартості і т. д. буде змінюватися критичний обсяг і критична виручка.

Аналіз критичної виручки та запасу фінансової міцності наведено у таблиці 8.4

Таблиця 8.4 Аналіз фінансових показників та критичних співвідношень

Анализуючи данні таблиць 8.3 та 8.4 можемо зробити наступний висновок.

На підприємстві в фактичному періоді порівняно з планом відбувається зростання критичної виручки на 1,338 тис.грн або 8,36%. Це пов’язано з тим що росте обсяг випуску продукції та відповідно обсяг реалізації (зростання масштабу діяльності). У цьому випадку зростання критичної виручки не є негативним явищем, про що свідчить і зростання запасу фінансової міцності як у абсолютному так і у відносному виразі.

Детально аналізуючи критичний обсяг виробництва кожного виробу (табл. 8.3) необхідно відмітити зростання критичного обсягу виробництва виробу А та зниження критичного обсягу виробництва виробів Б та С. Зниження критичного обсягу виробу Б пов’язано з ростом моржинального доходу цього виробу (табл. 8.2), а зміни критичного обсягу за виробами А та С пов’язані в основному зі зміною структури виробництва табл. (5__). Оскільки у структурі виробництва збільшується питома вага продукції “А” та зменьшується питома вага продукції “С” – то відповідні зміни відбуваються і в критичному обсязі виробництва цих виробів.

8. Аналіз резервів зростання прибутку від операційної та звичайної діяльності підприємства

Основна частина прибутку підприємства формується від основного виду діяльності – виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг), тому найбільшу увагу приділяють аналізу резервів підвищення валового прибутку. Але, як ми вже вказували, більш точні результати дає аналіз маржинального доходу, тому доцільніше розрахувати резерви підвищення саме цього показника.

Аналіз резервів зростання маржинального доходу виконують окремо за кожним виробом по кожному організаційно-технічному заходу. По-перше, встановлюють резерви зростання обсягу виробництва ( ) та підвищення цін, зниження змінної собівартості по виробу ( ), а потім встановлюють резерв підвищення маржинального доходу ( ) за кожним виробом:

Потім встановлюють резерви зниження постійних витрат виробничої діяльності, зниження витрат від фінансової та інвестиційної діяльності, оцінюють можливості підвищення доходів від іншої операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Особливу увагу приділяють аналізу причин виникнення непродуктивних витрат: штрафів, втрат цих витрат від знецінювання, нестач, псування запасів, втрат від неповернення дебіторської заборгованості та шляхів їх запобігання.

Загальна модель аналізу резервів збільшення прибутку від звичайної діяльності наведена на рис. 8.10

Рис.8.10 Модель аналізу резервів збільшення прибутку від звичайної

Діяльності

Таблиця Склад доходів та витрат за видами діяльності