КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Автомобільний транспорт.
Товарні організації укладають з автогосподарствами договори на перевезення вантажів, у яких обумовлюються всі умови постачання. Залежно від терміну дії розрізняють разові і довгострокові договори постачання. Крім вищевказаних, можуть укладати договори транспортної експедиції – це перевезення вантажу, забезпечення відправлення, одержання та інші обов’язки.
Як додаткові послуги можуть виконуватися такі операції: виконання митних формальностей, навантаження і розвантаження вантажу, сплата мита та інші операції.
При укладанні транспортного договору клієнт повинен переконатися, що перевізник має ліцензію на здійснення тих або інших робіт, пов’язаних з перевезення вантажів.
Перед початком місяця затверджуються декадні завдання на перевезення вантажів, відповідно до яких відправники вантажу повинні завчасно подати автогосподарству замовлення на автомобілі.
Перед видачею вантажу у водія перевіряють наявність дорожнього листа і документа, що засвідчує особу. Приймання товарів до перевезення засвідчується підписом водія на завчасно підготовлених примірниках товарно-транспортних документів. Одержання в місці призначення також засвідчується підписом і штампом вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній.
Підготовка та приймання та відправлення вантажів
Вантажі, призначені для перевезення, мають бути у транспортабельному стані, тобто упаковані в стандартну тару, мати правильне маркування, при потребі спресовані.
Навантаження і кріплення вантажів, не передбачені технічними умовами, здійснюють так:
1) вантажовідправник не пізніше ніж за 5, днів до початку навантаження вантажу, не передбаченого технічними умовами, подає начальнику станції заяву з додаванням масштабних креслень чи ескізів способів навантаження та кріплення, а також пояснювальну записку про надійність кріплень;
2) відділення залізниці разом зі спеціалістами підприємства, що розробили спосіб кріплення вантажів, а в окремих випадках із залученням інших компетентних спеціалістів розглядає схеми навантаження та кріплення вантажів, перевіряє розрахунки кріплення та складає відповідний акт (перший примірник акта видається вантажовідправнику, другий з додаванням креслень та пояснювальною запискою — начальнику станції, а третій — залишається у справах відділення залізниці);
3) на основі затвердженої документації відбуваються навантаження та кріплення вантажів під керівництвом відповідальної особи вантажовідправника та під наглядом старшого вагаря станції. Після закінчення навантаження правильність розміщення вантажів та їх кріплення (відповідно до затверджених креслень) перевіряє начальник станції або його заступник, а на великих станціях — інший робітник станції, якого для цього виділяє керівництво залізниці;
4) після закінчення перевіряння правильності навантаження та кріплення відповідальна особа вантажовідправника і начальник станції на зворотному боці накладної письмово підтверджують правильність навантаження;
5) наступні відвантаження таких самих вантажів з використанням рухомого составу відповідного типу здійснюються з посиланням на раніше складений та затверджений акт навантаження.
За діючими правилами швидкість доставки визначають до моменту вивантаження чи подачі під навантаження. Відправник, пред'являючи вантаж для перевезення, подає станції відправлення на кожну відправку накладну, яка є основним перевізним документом.
Дату приймання вантажу для перевезення засвідчують відбитком на накладній календарного штемпеля станції. Накладна супроводжує вантаж до станції призначення і видається одержувачу разом з ним. Вона має як розрахункове, так і юридичне значення, тому її слід заповнювати чітко. У разі зміни відомостей, що були в накладній, відправник зобов'язаний заповнити новий бланк. Відправник несе відповідальність за правильність даних, зазначених у накладній.
У графі «Місце для особливих відміток та штемпелів» відправник зобов'язаний зазначити всі вимоги, яких треба дотримуватись при перевезенні. Наприклад, для небезпечних вантажів ставляться штемпелі: «Небезпечний», «Отруйний» тощо. Найменування станції та шляху повинно суворо відповідати алфавітному списку залізничної станції.
Особливе значення має правильність найменування вантажу відповідно до Тарифного посібника № 1 (кн. 1, розд. В). Під найменуванням вантажу у відповідних випадках роблять помітки: «За пломбами відправника», «Провідник відправника (чи одержувача), зазначаючи його прізвище, ім'я та по батькові, номер паспорта і посвідчення про відрядження. У графі «Відправник» розбірливо ставить підпис представник останнього, який має довіреність на оформлення здачі вантажу для перевезення.
На зворотному боці накладної у графі «Вантаж розміщений та закріплений згідно з гл ... технічних умов вірно» відправник ставить підпис. У товарній конторі, одержавши накладну, перевіряють правильність оформлення приймання вантажу. Провізні платежі та додаткові збори, а також відомості, необхідні для використання тарифу, зазначають у главах «Тарифні відмітки» та «Розрахунок платежів». Залізничну накладну складають з 4 частин: 1) сама накладна; 2) дорожна відомість; 3) корінець дорожної відомості; 4) квитанція про приймання вантажу для перевезень.
Дорожчу відомість разом з накладною відправляють до станції призначення вантажу. В ній одержувач ставить підпис, засвідчуючи ним одержання вантажу, після чого її пересилають до фінансової служби шляху.
Корінець дорожної відомості залишається на станції відправлення і слугує основним документом для обліку та звітності про виконання плану перевезень.
Квитанція про приймання вантажу для перевезення — важливий юридичний документ, який свідчить про приймання залізницею вантажу від відправника. Після розрахунку за перевезення її видають на руки відправникові в обмін на приймальну марку.
Для дотримання спеціальних умов при перевезенні небезпечних вантажів (як і в накладній) у правому верхньому куті дорожної відомості ставлять відповідний штемпель червоного кольору. У верхній частині зазначають термін доставки вантажу. На зворотному боці дорожної відомості на відривному талоні вантажної квитанції та корінці ставлять календарний штемпель станції про час прийняття вантажу для перевезення.
Накладна на перевезення вантажів
Дорожня відомість на перевезення вантажів 
Корінець дорожньої відомості на перевезення вантажів 
Квитанція про прийом вантажу до перевезення в універсальному контейнері 
Організація вантажно-розвантажувальних робіт та правила безпеки
На упаковці з небезпечними вантажами, крім стандартного маркування, повинні бути знаки небезпеки. Знак має форму квадрата, який окантований чорною рамкою, повернений на кут і поділений на два однакових трикутника. У верхньому трикутнику наносять символ небезпеки. У нижньому кутку нижнього трикутника робиться напис про небезпечність вантажу. Під ним можуть бути нанесені написи про заходи обережності.
Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом відповідальної особи, що призначається адміністрацією підприємства. Ця особа перевіряє справність вантажопідіймальних механізмів, такелажу, пристосувань та іншого інвентаря, інструктує робітників, пояснюючи їм їх обов' зки, послідовність виконання операцій та значення застосовуваних при цьому сигналів. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати із застосуванням засобів малої механізації (візки, лебідки, вагонетки) та за допомогою підіймально-транспортного обладнання. Проведенню цих робіт передує складання технологічних карт і проектів виконання робіт. На місці виконання робіт вивішуються знаки безпеки.
Для штучних вантажів застосовуються піддони, контейнери, пакетоформувальні засоби, а для сипких — пневмотранспорт, що виключає забруднення повітря. При виникненні небезпечної ситуації особа, відповідальна за проведення робіт, повинна вжити запобіжних заходів або припинити їх.
До робіт з вантажопідіймальними пристроями допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і одержали посвідчення. У випадку, коли вага вантажу перевищує 50 кг, а також при підійманні вантажів на висоту понад 3 м слід застосовувати засоби механізації.
Про кожний нещасний випадок, аварію потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно доповісти керівникові. Керівник організує надання першої медичної допомоги, транспортування потерпілого в лікувальну установу.
Для розслідування причин нещасного випадку до прибуття комісії необхідно зберегти обстановку на місці випадку такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю інших працівників, не посилить аварійну ситуацію.
Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.
Треба знати медичну допомогу при:
- ураженні електричним струмом;
- при пораненні;
- при переломах і вивихах;
- при опіках кислотами і лугами;
- при теплових опіках;
- при кровотечі;
- при попаданні сторонніх тіл під шкіру чи в очі.
‘ Збереження вантажів під час вантажо-розвантажувальних робіт
Правила вантажо-розвантажувальних робіт:
1.Вантажовідправник або транспортна організація мають здійснювати завантаження рухомого складу до використання повної його місткості, але не вище його вантажопідйомності.
2.При масових перевезеннях легких товарів слід підвищувати вантажопідйомність рухомого складу (наприклад, нарощування бортів). Проте загальна висота транспортного засобу не повинна перевищувати 4м від поверхні дороги.
3.Експедитор, шофер, агент по поставкам повинен перевірити укладку і кріплення вантажів вимогам безпеки руху і схоронності рухомого складу, а також сповістити вантажовідправника щодо помічених невідповідностей (перевіряється відповідність габаритів вантажу ПДР, а також стан кріплення та зв’язання вантажів, що має попереджувати зміщення внтажу за межі кузова).
4.Перед навантаженням має бути перевірений автомобіль або контейнер. В разі виявлення несправностей, вантажовідправник має відмовитись від погрузки на автомобіль або контейнер і зробити відмітку про це в ТТН або дорожньому листі. У разі виявлення розбіжностей, складається акт.
Зберігання вантажів:
1.При завантаженні сипучих вантажів, що перевозяться навалом, поверхня вантажу не повинна виступати за краю бортів рухомого складу в цілях запобігання висипанню вантажу при русі.
2.Поштучні вантажі, що перевозяться без тари (метал. труби, прути і т.п.), приймання і навантаження яких неможливі при значній втраті часу, повинні бути об’єднані в більш крупні одиниці. Якщо вони перевищують рівень бортів кузова, їх треба зв’язувтаи міцним справним такелажем (канатами, вірьовками), а зв’язування металевим канатом або тросом забороняється
3.Важкі вантажі без тари повинні мати спеціальні пристосування для настройки: виступи, рами, петлі.
4.Ящики, бочки слід вантажити таким чином, щоб вони не зсовувались під час поворотів (для цього між окремими місцями вантажу не дозволяється залишати проміжків або між ними треба вставляти прокладки та розпірки відповідної довжини.
5.Крихкі та ламкі вантажі перекладають соломою, деревною стружкою, або іншими матеріалами, які захищають від пошкоджень і бою.
6.Якщо вантажі мають напис «Обережно», «Скло», «Не кидати», «Верх» розміщують в кузові автомобіля так, щоб ці написи було видно.
7.Вантажі мають бути укладені в рухомому складі та надійно закріплені так, щоб не було здвигу, падіння, тиску на двері, затирання чи пошкодження вантажу при перевезенні, а також забезпечити схоронність рухомого складу при навантаженні, завантаженні у шляху руху.
8.При вантаженні, розвантаженні вантажів масою більше 50кг і при підніманні вантажів на висоту понад 2м застосування засобів механізації обов’язкове.
9.Якщо навантажо-розвантажувальні роботи відбуваються ручним способом:
− гострі та колючі вироби переносяться тільки в чохлах;
− вантажі в жорсткій тарі та лід без упаковки переносять з використанням рукавиць;
− вантажі в пошкодженій тарі, з виступаючими цвяхами не допускаються до перенесення;
− скляний посуд встановлюють на стійкі підставки; порожню скляну тару слід зберігати в ящиках з гніздами; не можна користуватися розбитим посудом;
− для завантаження вантажів на транспортні засоби або при їх розвантаженні забороняється застосовувати доки завтовшки 50мм; для запобіганню прогину дощечок під них встановлюються підпорки; перенесення вантажу вантажником допускається, якщо маса не більша 50кг (якщо від 50-80кг – за допомогою інших вантажників).
Час прибуття автомобіля під навантаження вираховується з моменту надання подорожнього листа водієм, а час прибуття автомобіля під розвантаження – з часу пред’явлення водієм ТТН в пункті розвантаження. Навантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належно оформлених товарно транспортних документів.
’ Організація і технологія розвантажуваня транспортних засобів
При здійсненні цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання, зазначені в укладеній угоді (розділ «Базис поставки»). Відповідно до цього готуються місця розвантаження під указаний транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) та необхідне вантажно-розвантажувальне обладнання. Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розвантажувальних автомобільних чи залізничних рампах та контейнерних площадках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального обладнання дають змогу ефективно здійснювати розвантаження (у стислі строки і з мінімальними втратами вантажу), у зв’язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а отже, знижуються витрати обертання.
Технологія розвантаження передбачає використання:
- лебідок;
- вагонеток;
- підйомних кранів;
- доків (автомобільні рампи);
- пневмообладнання (для сипучих);
- автонавантажувачів;
- кари (авто для перевезення);
- та інше.
Операції, що проводяться на даному етапі, включають:
–розвантаження транспортних засобів;
–контроль документарної і фізичної відповідності замовлень поставки;
–документарне оформлення вантажу, що прибув, через інформаційну систему;
–формування складської вантажної одиниці.
Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різноманітними зонами складу: з розвантажувальної рампи до зони приймання, звідси до зони зберігання, комплектації та на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за допомогою піднімально-транспортних машин та механізмів.
Транспортування вантажів на внутрішньоскладському рівні має здійснюватись за умов мінімальної протяжності у часі та просторі за наскрізними «прямоточними» маршрутами. Це дає змогу уникнути неефективного виконання операцій. Кількість перевалок (зодного виду обладнання на інше) має бути мінімальною.
“ Вади під час перевірки приймання товару та претензійно-іскова робота.Приймання товару за кількістю, якщо товар надійшов без супровідних документів
Перевірка продукції на складі одержувача проводиться у певні строки, незалежно від надходження рахунку та інших документів на продукцію. Так, вагу нетто і кількість товарних одиниць у кожному місці перевіряють водночас з відкриванням тари, але не пізніше 10 днів з моменту одержання продукції. Для перевірки продукції за якістю при місцевій поставці надається 10 днів, при іногородній — не більше як 20 днів. Акт про приховані недоліки має бути складений протягом п'яти днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції до складу одержувача.
Якщо під час приймання продукції виявлено недостачу або порушення умов щодо якості, комплектності тощо, одержувач повинен зупинити перевірку і забезпечити зберігання одержаної продукції в умовах, які запобігають погіршенню якості або змішуванню її з іншою однорідною продукцією. Про порушення, виявлені під час перевірки, складають акт за підписами сторін, уповноважених на приймання керівником підприємства-одержувача.
Подальше правове оформлення результатів перевірки може бути здійснено одним із таких способів:
а) складання двостороннього акта за участю представника відправника або виготовлювача, якщо продукцію одержано в оригінальній упаковці або непору-шеній тарі останнього. Виклик представника місцевого постачальника для участі в перевірці є обов'язковим. Представника іногороднього відправника викликають лише у випадках, передбачених обов'язковими правилами або договором;
б) відправник уповноважує на участь у прийманні іншу особу, яка перебуває в місці одержання продукції;
в) постачальник дає згоду на одностороннє приймання продукції покупцем;
г) у перевірці бере участь експертбюро товарних експертиз або представник відповідної інспекції з якості;
д) якщо представники вищезазначених організацій не з'явилися, перевірка проводиться з участю компетентного представника іншого підприємства, виділеного керівником цього підприємства на прохання одержувача;
е) до перевірки можуть залучатися компетентні представники громадськості самого підприємства-одержувача з числа осіб, затверджених для цього рішенням профспілкового комітету. Представниками громадськості не можуть бути матеріально відповідальні та підлеглі їм особи.
Результати перевірки продукції оформляють актом, що його підписують усі особи, які брали участь у перевірці, і затверджує керівник підприємства-одержувача. Акт приймання з необхідними додатками до нього є підставою для пред'явлення претензій і позовів у зв'язку з порушенням умов договору.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 239; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |