За ступенем суспільної небезпеки норма про умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть (ч. 2 ст. 121 КК України) відноситься до ... складів злочинів

1) кваліфікованих;

2) забороняючих;

3) заохочувальних;

4) описових;

5) привілейованих;

6) бланкетних;

7) дозволяючих;

8) називних;

9) особливо кваліфікованих;

10) роз’яснюючих (дефінітивних).

За ступенем суспільної небезпеки норма про ненасильницький грабіж (ч. 1 ст. 186 КК України) відноситься до ... складів злочинів

1) кваліфікованих;

2) простих (основних);

3) заохочувальних;

4) описових;

5) привілейованих;

6) бланкетних;

7) дозволяючих;

8) називних;

9) особливо кваліфікованих;

10) роз’яснюючих (дефінітивних).

19. Оберіть правильні відповіді:

1) для норм Особливої частини КК характерна абстрактність формулювання;

2) норми Особливої частини КК сформульовані без узагальнень (вказівки на типові моделі) з жорсткою конкретизацією суспільно небезпечних діянь;

3) принцип nullum crimen sine lege не застосовується у чинному КК;

4) аналогія у чинному КК не застосовується;

5) розділи Особливої частини КК побудовані з урахуванням хронологічного підходу.

20. Вкажіть відповіді, які на Вашу думку є правильними:

1) в нормах Загальної частини КК проведено диференціацію кримінальної відповідальності за конкретні суспільно небезпечні діяння;

2) в нормах Особливої частини КК міститься перелік обставин, які обтяжують або пом’якшують кримінальне покарання;

3) в нормах Особливої частини КК не передбачено жодних підстав для звільнення від кримінальної відповідальності;

4) положення, що стосуються добровільної відмови від доведення злочину до кінця містяться у Загальній частині КК, однак щодо деяких складів злочинів у Особливій частині КК здійснено уточнення підстав добровільної відмови;

5) жодна з відповідей не є правильною.

У якому із перелічених визначень вказано, що таке криміналізація?

1) встановлення кримінальної відповідальності за діяння, які раніше не визнавалися злочинами лише шляхом прийняття кримінально правових норм;

2) встановлення кримінального покарання за конкретний злочин, вчинений фізичною осудною особою, що досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність;

3) встановлення більш суворої кримінальної відповідальності за певні діяння;

4) встановлення кримінальної відповідальності за діяння, які раніше не визнавалися злочинами, шляхом прийняття нової кримінально-правової норми, внесення відповідних змін у існуючі кримінально-правові норми чи інші норми (розширення змісту термінів, зменшення розміру обов’язкового наслідку тощо);

5) встановлення кримінального покарання способами, визначеними відповідними статтями чинного КК і Постановами Пленуму Верховного Суду України.