КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Перекладні коефіцієнти для різних НХР для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії
на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті
| № пп | Вид НХР | Коефіцієнт |
| Анілін | 0,01 | |
| Вініл хлористий | 0,01 | |
| Водень фтористий | 0,31 | |
| Водень ціаністий | 0,97 | |
| Дивініл | 0,01 | |
| Диметиламін | 0,24 | |
| Етиленхлорангідрид | 0,12 | |
| Етилмеркаптан | 0,22 | |
| Етилхлорангідрид | 0,12 | |
| Метиламін | 0,24 | |
| Метил хлористий | 0,06 | |
| Нітрил акрилової кислоти | 0,79 | |
| Нітробензол | 0,01 | |
| Окис етилену | 0,06 | |
| Окисли азоту | 0,28 | |
| Олеум | 0,08 | |
| Стирол | 0,02 | |
| Тетраетилсвинець | 0,08 | |
| Фурфурол | 0,01 | |
| Фосген | 1,14 |
Таблиця 21
Час випарювання (термін дії джерела забруднення) для деяких НХР, годин
| №№ п/п | Найменування НХР | V, м/с | Характер розливу | |||||||||||||||
| “вільно” | “у піддон” | |||||||||||||||||
| Н=0,05 м | Н=1 м | Н=3 м | ||||||||||||||||
| температура повітря, 0С | ||||||||||||||||||
| -20 | -20 | -20 | ||||||||||||||||
| 1. | хлор | 1,50 1,12 0,90 0,75 0,65 0,40 | 23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0 | 83,7 62,9 50,1 41,8 35,8 20,9 | ||||||||||||||
| 2. | аміак | 1,40 1,05 0,82 0,68 0,58 0,34 | 21,8 16,4 13,1 10,9 9,31 5,45 | 76,3 57,4 45,7 38,2 32,6 19,1 | ||||||||||||||
| 3. | серністий ангідрид | 3,00 | 1,50 1,12 0,90 0,75 0,64 0,38 | 47,8 | 23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0 | 167,0 | 83,6 62,8 50,0 41,8 35,7 20,9 | |||||||||||
| 2,24 | 36,9 | 126,0 | ||||||||||||||||
| 1,80 | 28,6 | 100,0 | ||||||||||||||||
| 1,50 | 23,9 | 83,6 | ||||||||||||||||
| 1,30 | 20,4 | 71,4 | ||||||||||||||||
| 0,75 | 12,0 | 41,8 | ||||||||||||||||
| 4. | сірководень | 1,15 0,86 0,70 0,60 0,50 0,30 | 18,4 13,8 11,0 9,20 7,85 4,60 | 64,3 48,3 38,5 32,2 27,5 16,1 | ||||||||||||||
| 5. | сірковуглерод | 15,0 | 7,52 | 3,00 | 1,43 | 48,1 | 22,9 | 80,2 | ||||||||||
| 11,3 | 5,65 | 2,26 | 1,08 | 90,5 | 36,2 | 17,3 | 60,3 | |||||||||||
| 9,00 | 4,50 | 1,80 | 0,86 | 72,0 | 28,8 | 13,7 | 48,1 | |||||||||||
| 7,52 | 3,76 | 1,50 | 0,72 | 60,1 | 24,1 | 11,5 | 84,2 | 40,1 | ||||||||||
| 6,42 | 3,21 | 1,28 | 0,61 | 51,4 | 20,6 | 9,80 | 72,0 | 34,3 | ||||||||||
| 3,80 | 1,90 | 0,75 | 0,40 | 60,2 | 30,1 | 12,1 | 5,75 | 24,1 | 20,1 | |||||||||
| 6. | соляна кислота | 28,5 | 9,50 | 2,85 | 1,80 | 45,7 | 28,6 | 99,8 | ||||||||||
| 21,5 | 7,15 | 2,15 | 1,35 | 34,3 | 21,5 | 75,1 | ||||||||||||
| 17,1 | 5,70 | 1,70 | 1,10 | 91,1 | 27,4 | 17,1 | 95,7 | 59,8 | ||||||||||
| 14,3 | 4,75 | 1,45 | 0,90 | 76,1 | 22,8 | 14,3 | 79,9 | 50,0 | ||||||||||
| 12,2 | 4,10 | 1,25 | 0,80 | 65,0 | 19,5 | 12,2 | 68,3 | 42,7 | ||||||||||
| 7,10 | 2,40 | 0,70 | 0,45 | 38,1 | 11,4 | 7,15 | 40,0 | 25,0 | ||||||||||
Продовження таблиці 21
| №№ пп | Найменування НХР | V, м/с | Характер розливу | ||||||||||||||
| “вільно” | “у піддон” | ||||||||||||||||
| Н=0,05 м | Н=1 м | Н=3 м | |||||||||||||||
| температура повітря, 0С | |||||||||||||||||
| -20 | -20 | -20 | |||||||||||||||
| 7. | хлорпікрин | 42,5 | 14,3 | біля 1 року | |||||||||||||
| 31,2 | 10,8 | ||||||||||||||||
| 82,8 | 24,9 | 8,60 | |||||||||||||||
| 69,1 | 20,8 | 7,15 | |||||||||||||||
| 59,1 | 17,7 | 6,15 | 97,9 | ||||||||||||||
| 34,6 | 10,4 | 3,60 | 57,2 | ||||||||||||||
| 8. | формальдегід | 1,20 0,90 0,72 0,60 0,51 0,30 | 19,2 14,5 11,5 9,60 8,20 4,80 | 67,2 50,5 40,2 33,6 28,7 16,8 | |||||||||||||
Таблиця 22
Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць
і хімічно небезпечних об`єктів (крім залізниць)
| №№ пп | Найменування об`єкту, що класифікується | Критерії класифікації | Одиниця виміру | Чисельне значення критерію, що використовується при класифікації ХНО і АТО для присвоєнням ступеня хімічної небезпеки | ||||
| Ступінь хімічної небезпеки | ||||||||
| I | II | III | IV | |||||
| 1. | Хімічно небезпечний об`єкт | Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на хімічно небезпечному об`єкті | тис. чол. | більше 3,0 | більше 0,3 до 3,0 | більше 0,1 до 0,3 | менше 0,1 | |
| 2. | Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця | Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах | % | більше 50 | більше 30 до 50 | більше 10 до 30 | менше 10 | |
Додаток 1
до Методики
1. ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКІВ
Приклад 1. Для складання планів реагування і захисту населення необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижчевизначених умов.
На хімічно небезпечному об`єкті, який знаходиться на відстані 9 км від населеного пункту, розташовано 2 ємкості по 50 і 100 тонн хлору. Навколо ємкостей побудовано обвалування висотою 2,3 метра.
Додаткові дані: На карті визначаємо, що населений пункт має глибину 5км і ширину 4 км. Площа населеного пункту складає 18 кв. км, в ньому проживає 12 тис. осіб.
Метеоумови: для оперативного планування приймаються тільки такі метеоумови – інверсія, швидкість вітру – 1 м/с, температура повітря +200С (дивись абзац 3.2.1). Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 3600.
Рішення : Для оперативного планування розрахунки виконуються по максимальному об`єму одиничної ємкості. Глибина розповсюдження для 100 т хлору рівняється 82,2 км (таблиця 8).
З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2,3 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2,4 (таблиця 1), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря складає
Г = 82,2/2,4=34,25 км
Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення складає
Шпзхз=0,3*34,250,6 =2,5 км
Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, складає
2,5 *4 км =10 кв. км
Площа населеного пункту складає 18 кв. км. Доля площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, складає 10*100/18=55,6 %.
Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, складає
12000*55,6/100=6672 особи
Втрати населення розподіляються
легкі – до (6672*25/100)=1668 осіб
середньої тяжкості – до (6672*40/100)=2669 осіб
зі смертельними наслідками – до (6672*35/100)=2335 осіб
Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (5 км/год) (таблиця 2) складає 9/5=1,8 год.
Для оперативного планування приймається j=3600.
Площа ЗМХЗ: Sзмхз=8,72*10-3*Г2*j, кв. км (формула 1),
Sзмхз=8,72*10-3*34,252*360=3682,48 кв. км
Площа ПЗХЗ: Sпрог.=К*Г2*N0,2, кв. км (формула 2),
Sпзхз=0,081*34,252*40,2=125,38 кв. км
Примітки:
якщо об`єкт знаходиться у населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді усі дані з кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки по ПЗХЗ;
при наявності на території АТО більше одного ХНО, загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано по ізолініях зон забруднення і тільки після цього виконуються подальші розрахунки стосовно кількості і втрат населення в зонах;
після закінченні розрахунків виконується присвоєння ступеня хімічної небезпеки для кожного об`єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) (таблиця 22).
Приклад 2. На ХНО, який знаходиться поза населеного пункту, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.
Додаткові дані:
на відстані 2 км від осередку ураження знаходиться лісовий масив глибиною 3 км;
на відстані 6 км від осередку ураження знаходиться населений пункт, в перпендикулярному напрямку який має ширину 5 км і глибину 4 км, в якому проживає 12 тис. осіб
Площа населеного пункту складає 18 кв. км
Метеоумови: температура повітря + 250С, ізотермія, вітер 1 м/с, напрямок – північно-східний.
Виконати розрахунки для аварійного планування.
Рішення : З урахуванням лісового масиву розрахунок глибини розповсюдження забрудненого повітря виконується таким чином:
2 км забруднене повітря розповсюджується без перешкоди;
коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження без урахування лісового масиву становить 1,7 (таблиця 3);
глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина для 3 км лісу складає
| Г= 3 км*1,7 | = | 5,1 км |
глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина в населеному пункті, глибиною 4 км складає
| Г= 4 км*3 | = | 12 км |
Таким чином, загальна глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря складає 82,2-5,1-12=65,1 км.
Приклад 3. Внаслідок аварії на ХНО на місцевості розлилось 10 тонн хлору. Швидкість вітру - 2 м/с, інверсія. Температура повітря +200С. Напрямок вітру 600 (південно-східний). Здійснити аварійне прогнозування.
Рішення : З урахуванням, що для швидкості вітру 2 м/с j=900 (таблиця 5), а глибина розповсюдження хмари НХР рівна 11,3 км (таблиця 8).
1.Площа ЗМХЗ: Sзмхз=8,72*10-3*Г2*j, кв. км (формула 1),
Sзмхз = 8,72 * 10-3 * 11,32 * 90 = 100,21 кв. км
2. Площа ПЗХЗ: Sпрог.=К*Г2*N0,2, кв. км (формула 2),
Sпрог.= 0,081*11,32* 40,2 = 13,648 кв. км
Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 167; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |