Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Добір засобів навчання




Читайте также:
  1. Аналіз методичної системи навчання інформатики
  2. Б21_3. “Основи роботи з дисками". Розкрити тему і запропонувати послідовність та методику навчання.
  3. Вимоги до викладачів дистанційного навчання
  4. Д) податок з власників транспортних засобів.
  5. Диференційоване навчання інформатики
  6. Добір змісту навчання
  7. Добір методів навчання
  8. Добір форм навчання
  9. Етапи навчання писемного мовлення. Система вправ.

Засоби навчання - матеріальні і ідеальні об'єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії інформації і інструменти діяльності вчителя і учнів. Засоби навчання - це засоби діяльності вчителя і учнів, які застосовуються ними як окремо, так І спільно. До них належать: природне і соціальне оточення, обладнання, підручники, книги, комп'ютери з відповідним інформаційним забезпеченням, наукова допомога, електронні довідники, енциклопедії тощо.

Існують різні класифікації засобів навчання. Одна з них класифікація за дидактичною функцією:

1.Інформаційні засоби (підручники і навчальні допомоги).

2.Дидактичні засоби (таблиці, плакати, відеофільми, програмні засоби навчального призначення, демонстраційні приклади),

3.Технічні засоби навчання (аудіовізуальні засоби, комп'ютер, засоби телекомунікацій, відео комп'ютерні системи, мультимедіа.

При цьому під системою засобів навчання будемо розуміти сукупність взаємопов'язаних (у рамках методики їх використання) дидактичних компонентів, які утворюють певну цілісність, єдність.

Разом з тим засоби навчання інформатики можна умовно поділити на дві групи: традиційні та нові інформаційно-комунікаційні технології, які потрібно гармонійно поєднувати і взаємодоповнювати в процесі навчально-пізнавальної діяльності (рис. 2.4.1) Розглянемо їх більш детально.

Підручники і навчальні допомоги відіграють істотну роль у методичній системі навчання. їх, з одного боку, можна віднести до складової частини змісту навчання в його широкому розумінні, з іншого, - можна розглядати як важливий елемент системи засобів навчання.

Навчальні компакт диски. Останнім часом одержали розповсюдження лазерні компакт-диски з навчальними матеріалами для вивчення різних предметів. На таких носіях інформації розміщуються різні види екранно-звукових засобів, пристосованих для використання за допомогою комп'ютера. Такі засоби можна використовувати в навчальному процесі для демонстрації, фронтальної і індивідуальної роботи учнів на уроці, для домашньої самостійної роботи. Компакт-диски допомагають забезпечиш індивідуальне використання учнем навчального матеріалу, індивідуальну траєкторію його сприйняття, інтенсифікувати зворотній зв'язок „учень-вчитель".



Електронна бібліотека та електронні навчальні курси. Електронна бібліотека створюється у вигляді централізованого сховища, побудованого на поєднанні апаратних та інформаційних ресурсів. Інформація відшуковується в системі запам'ятовуючих пристроїв за допомогою відповідних методів пошуку.

До інформаційних ресурсів належать інформаційно-навчальні матеріали: лекції, словники, посилання на літературні джерела, посилання на віддалені мережеві ресурси (бази даних, WWW-сервери, програмне забезпечення та ін.). Ці інформаційні ресурси є

 

 

 


основною складовою електронних курсів - навчальних курсів, поданих мовою HTML.

Електронні навчальні курси, крім інформаційних матеріалів, повинні містити ще і матеріали для організації контролю та самоконтролю: завдання для самостійного виконання, питання для самоконтролю, тести та ін.

Електронний навчальний курс виконується в форматі, який допускає гіперпосилання, графіку, анімацію, реєстраційні форми, інтерактивні завдання, мультимедійні ефекти тощо.

За допомогою електронного навчального курсу можна автоматизувати не тільки діяльність учнів в процесі навчання, але і діяльність вчителя:



• підготовку вчителя до читання лекцій і проведення лабораторних занять;

• проведення колоквіумів і контрольних робіт, приймання заліків, проведення практичних і лабораторних занять;

• організація навчально-дослідницької роботи учнів.

Безперечно, що знання є головним, системо утворюючим компонентом всякої освіти, і формування інших компонентів в структурі індивідуального досвіду особистості без знання принципово неможливе. Маючи на увазі категорію "знання" з позицій діяльнісного підходу, виходять з наступних принципових положень:

• для того, щоб передати знання необхідно "подати його як спосіб впорядкування певного предметного різноманіття і організувати пізнавальну діяльність учнів щодо оперування цим різноманіттям"[33, сії];

• знання можуть бути засвоєними лише як результат своєї власної пізнавальної активності;

• формою існування знання є свідомість; способом існування свідомості, в свою чергу, є діяльність. Щоб сформувати знання як елемент свідомості особистості, необхідно організувати пізнавальну діяльність відповідного типу, рівня і об'єму.

Таким чином, елементи "знання" і "діяльність" в процесі освіти тісно взаємопов'язані і взаємозалежні.

Звернемося до поняття засобів нових інформаційно-комунікаційних технологій, які вважаються базовими (нарівні з етапами діяльності) при технології добору дидактичних І технічних засобів навчання.

Під засобами нових інформаційних технологій будемо розуміти програмно-апаратні засоби й пристрої, що функціонують на базі комп'ютерної техніки, а також сучасних засобів І систем інформаційного обміну, забезпечення операцій щодо пошуку, збирання, накопичення, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації.



До засобів інформаційно-комунїкаційних технологій належать: комп'ютери, комплекти термінального обладнання для комп'ютерів всіх класів, локальні комп'ютерні мережі, пристрої введення-виведення; засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією (на базі технології мультимедиа і систем "віртуальна реальність"); сучасні засоби зв'язку; системи штучного інтелекту; системи машинної графіки; програмні комплекси (мови програмування, транслятори, компілятори, операційні системи, пакети прикладних програм загального та навчального призначення тощо).

З усього різноманіття педагогічних застосувань засобів інформаційно-комунікаційних технологій особливо потрібно виділити використання програмних засобів у зв'язку з їх широкою популярністю в практиці освітнього процесу.

Наведемо класифікацію програмного забезпечення курсу інформатики (рис. 2.4.2)

Прикладним програмним засобом навчального призначення будемо називати ПЗ, в якому відображається деяка предметна галузь, тією чи іншою мірою реалізовується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення і комп'ютерної підтримки різних видів навчально-пізнавальної діяльності.

Програмні засоби навчального призначення для навчання інформатики розробляються для використання в навчально-виховному процесі з метою розвитку особистості учня, інтенсифікації процесу навчання і поділяються за ознаками функціонального і методичного призначення.

У свою чергу розподіл за функціональним призначенням передбачає в своєму складі:

• педагогічні програмні засоби (ППЗ), призначені для організації і комп'ютерної підтримки навчально-пізнавальної діяльності:

• діагностичні тестові програми, мета яких - констатація причин помилкових дій учня, оцінка його знань, умінь, навичок,

» інструментальні програмні засоби (ІПЗ), призначені для конструювання програмних засобів (систем) навчального і іншого призначення, підготовки або генерування навчально-методичних і організаційних матеріалів, створення графічних або музичних включень, сервісних "надбудов" програми;

• предметно-орієнтовані програмні середовища, що дозволяють здійснювати моделювання об'єктів, що вивчаються, або їх взаємозв'язків у певному предметному середовищі;

• програмні засоби, призначені для формування культури навчальної діяльності, інформаційної культури ка основі застосування системи підготовки текстів, електронних таблиць, графічних і музичних редакторів або інтегрованих систем їх комплексного використання;

• програмні засоби, призначені для автоматизації процесу опрацювання результатів навчального експерименту, в тому числі вимірюючи і контролюючі програми для датчиків, які дозволяють отримувати, записувати і візуалізувати інформацію про реальний перебіг процесів;

Рис. 2.4.2.

• навчальні середовища програмування, призначені для початкового навчання програмування і формування основних компонентів алгоритмічного стилю мислення;

• сервісні програмні засоби, що забезпечують комфортність роботи користувача (автоматизація процесу контролю результатів навчання, генерування і розсилання організаційно-методичних матеріалів, завантаження і передавання програмних засобів у мережі, управління ходом заняття);

• ігрові програмні засоби, що є засобом, який забезпечує комп'ютерну підтримку різних видів ігрової і навчально-ігрової ДІЯЛЬНОСТІ.

• Методичне призначення кожного виду педагогічних програмних засобів відображає методичну мету (або цілі) його використання в процесі навчання і ті можливості використання програмних; засобів, реалізація яких інтенсифікує навчальний процес, переводить його на якісно вищий рівень.

• Розподіл за методичним призначенням передбачає наступну типологію:

• навчаючі програмні засоби, методичне призначення яких повідомлення суми знань, формування умінь і (або) навичок навчальної і (або) практичної діяльності і забезпечення необхідного рівня засвоєння, який встановлюється через зворотний зв'язок, що реалізовується засобами програми;

• програмні засоби (системи) - тренажери, призначені для відпрацювання умінь, навичок навчальної діяльності, здійснення самопідготовки;

• контролюючі програмні засоби, призначені для контролю(самоконтролю) рівня опанування навчальним матеріалом;

• інформаційно-пошукові програмні системи. інформаційно-довідкові програмні засоби, призначені для пошуку, добору і виведення потрібної користувачеві інформації. їх методичне призначення - формування умінь і навичок щодо систематизації інформації;

• імітаційні програмні засоби (системи), за допомогою яких імітують певний аспект реальності для вивчення його основних структурних або функціональних характеристик з врахуванням деякої обмеженої кількості параметрів;

• моделюючі програмні засоби довільної композиції, через які в розпорядження учня надаються основні елементи і типи функцій для моделювання певної діяльності. Вони призначені для створення моделі об'єкта, явища, процесу або ситуації (як реальних, так і "віртуальних") з метою їх вивчення, дослідження;

• демонстраційні програмні засоби, які забезпечують наочне подання навчального матеріалу, візуалізацію явиш, процесів і взаємозв'язків між об'єктами;

• навчально-ігрові програмні засоби, призначені для "програвання" навчальних ситуацій (наприклад, з метою формування вмінь приймати оптимальне рішення або вироблення оптимальної стратегії дій);

• програмні засоби для дозвілля, які використовуються для організації діяльності учнів у позакласній, позашкільній роботі з метою розвитку уваги, реакції, пам'яті і т.д.

• Доцільність проведення такої типології програмних засобів викликана рядом обставин, з яких основними є необхідність:

• добору викладачем, методистом потрібного програмного засобу із запропонованого набору;

• порівняння програмних засобів в рамках одного типу для добору найкращого:

• створення ієрархії програмних засобів за складністю;

• орієнтування користувача у безлічі програмних засобів різного методичного призначення.

Хоча розробники і аналітики не можуть прийти до згоди стосовно програмного забезпечення для колективного користування, поступово визначилися контури наступних функціональних вимог, які воно повинно забезпечувати: передавання повідомлень з інтелектуальною фільтрацією і маршрутизацією; планування; підтримку відео конференцій; комбінування ядра функцій програмного забезпечення для колективного користування.

Електронна пошта - перше колективне програмне забезпечення. Для організації відео конференцій потрібні: підтримка електронних нарад, екрани, що спільно використовуються, електронна лекційна дошка (графічний екран колективного користування), оперативні засоби діалогу, електронні дошки оголошень.

1.В.Роберт [231, с. 121] запропонувала наступний склад системи засобів навчання нового покоління, до якого входять засоби навчання, що функціонують на базі інформаційно-комунікаційних технологій:

• засоби навчання, призначені для підтримки процесу подання навчального предмета (курсу), включаючи програмні засоби;

• об'єктно-орієнтовані програмні системи. призначені для формування інформаційної культури і зокрема культури навчальної діяльності;

• навчальне демонстраційне обладнання, яке з'єднується з комп'ютером, призначене для самостійного вивчення навчального матеріалу при забезпеченні предметності діяльності, її практичної спрямованості і, крім того, що дозволяє учневі реалізовувати спектр можливостей використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій (управляти реальними об'єктами, здійснювати введення і маніпулювання текстовою і графічною інформацією, отримувати і використовувати в навчальних цілях інформацію про регульований фізичний параметр або процес тощо);

• системи штучного інтелекту, призначені для організації процесу самонавчання;

• предметно-орієнтовані середовища навчального і розвивального призначення, в тому числі одна з можливих реалізацій --інформаційно-предметне середовище з вбудованими елементами технології навчання.

Засоби навчання, в тому числі й ті, що функціонують на основі інформаційно-комунікаційних технологій, разом з навчально-методичними матеріалами (підручники, навчальні посібники для учнів, методичні посібники, рекомендації для вчителя) утворюють цілісність, з певним набором компонентів і структурою - навчально-методичний комплекс на базі засобів інформаційно-комунікаційних технологій або комп’ютерно-орієнтовану систему навчання.

Під структурою навчально-методичного комплексу на базі засобів інформаційно-комунікаційних технологій будемо розуміти певні взаємозв'язки, взаємо розташування його складових частин.

Склад навчально-методичного комплексу на базі засобів інформаційно-комунікаційних технологій можна варіювати в залежності від цілей, задач і змісту навчального предмета (курсу), вивчення якого проводиться з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Навчально-методичний комплекс на базі засобів інформаційно-комунікаційних технологій можна запропонувати для використання в процесі навчання будь-якого загально світнього предмета при умові забезпечення можливості перекомплектації окремих його блоків і наповнення компонентів (окремі засоби навчання, програмні засоби, навчально-наочні допомоги і т.д.) відповідним предметним змістом.

Ефективність засобів навчання визначається наступним:

• наскільки вони відповідають тим або іншим потребам навчально-пізнавальної діяльності; традиційно функції засобів навчання розглядаються у взаємозв'язку з діяльністю вчителя; при такому підході виділяються дві основні функції; інформаційна і функція управління пізнавальною діяльністю учнів;

• умовами, в рамках яких ці засоби використовуються. До таких умов відносяться навчальна ситуація, вчитель і аудиторія, що сприймає навчальну інформацію.


Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 43; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты