КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Пояснювальна записка. Запропонована комп’ютерна програма тестових завдань з граматики англійської мови має на меті контроль сформованості активної граматичної навички студентів
Запропонована комп’ютерна програма тестових завдань з граматики англійської мови має на меті контроль сформованості активної граматичної навички студентів ІІ-ІІІ курсів денної та заочної форм навчання Інституту іноземних мов та груп поєднаних спеціальностей Інституту журналістики. У ході виконання тесту множинного вибору перевіряється автоматизованість навички оперування граматичними структурами всіх часових форм (активного та пасивного стану), безособових форм дієслова, модальних дієслів, дієслів умовного способу. Програма виконується в досить швидкому темпі. Студентам пропонуються 22 фрагменти речень, які вони повинні завершити за 15 хвилин, добираючи відповідні закінчення з 8 запропонованих варіантів. Лексична подібність варіантів унеможливлює випадкове вгадування студентами правильної відповіді. Відносна гнучкість програми полягае в тому, що завдяки чітким інструкціям вона є простою для виконання та не потребує безпосереднього керівництва з боку викладача. Студенти можуть працювати у зручному для них режимі; у разі потреби вони можуть зробити паузу та звернутися по допомогу до довідкової літератури, якщо програма виконується з навчальними цілями. Якщо ж дана програма застосовується для рубіжного контролю, то після виконання всіх тестових завдань за вказаний проміжок часу студенти отримують результат – кількість правильних та неправильних відповідей та відповідну оцінку. Розроблена програма може виконуватись в аудиторний час як форма підсумкового (рубіжного) контролю відповідних знань та навичок, в позаурочний час з метою здійснення студентами самоконтролю, а також в режимі “on-line” з навчальною метою. Виконання студентами програми в рамках самтостійної роботи надасть їм змогу працювати в індивідуальному, зручному для них режимі, виявити прогалини у знаннях та вчасно їх заповнити. Навчання монологічного мовлення 1. Суть і характеристика монологічного мовлення. Монолог – це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи. Особливості монологічного мовлення (ММ): а) комунікативні –виконує такі комунікативні функції: - інформативну; - впливову (спонукання до дії, переконання щодо справедливості тих чи інших думок, переконань); - експресивну (емоційно-виразну) –використання спілкування для опису стану, в якому знаходиться мовець); - розважальну; - ритуально-культову (виступ на ювілеї). б) психологічні: - однонаправленість (не розраховане на мовну реакцію вголос); - зв’язність (відповідність темі та володіння мовними засобами між фразового зв’язку); - тематичність; - контекстуальність; - відносно безперервний спосіб мовлення; - послідовність і логічність. в) мовні особливості: - структурна завершеність речень; - розгорнутість та різноструктурність фраз; - досить складний синтаксис; - зв’язність (використання мовних засобів між фразового зв’язку); Уміння монологічного мовлення: - правильно складати одну завершену фразу; - комбінувати різноструктурні фрази; - трансформувати, розширювати, доповнювати вже засвоєні мовленнєві зразки; - вільно викладати свої думки; - обговорювати факти, події; - розкривати причинно-наслідкові зв’язки подій та явищ; - описувати предмети, явища, людей; - послідовно розповідати про події; - користуватися засобами між фразового зв’язку. Отже, метою навчання монологічного мовлення у школі є формування певних монологічних умінь, а саме: правильно з погляду мовних засобів, логічно й послідовно, комунікативно вмотивовано, творчо користуватися засвоєним мовним матеріалом для вираження своїх думок іноземною мовою.
2. Види монологічних висловлювань. Основні види монологічних висловлювань: опис, розповідь, роздум. В основі їх класифікації лежать такі логічні категорії як простір, час, причина і наслідок. Монолог-опис є констатуючим типом монологічноговисловлювання, в якому описуються людина, пророда, погода, предмети тощо, вказується просторове розміщення предметів, перераховуються їхні ознаки. Монолог-розповідь є динамічним типом монологічноговисловлювання, в якому розповідається про розвиток подій, пригод, дій чи станів. Різновидами монологу-розповіді є монолог-оповідь і монолог-повідомлення. Якщо в розповіді йдеться про об’єктивні факти з життя суспільства в цілому, то в оповіді – про факти з життя самого оповідача. Монолог-повідомлення є відносно коротким викладом фактів чи подій реальної дійсності у стислій, інформативній формі. Монолог-міркування (роздум) спирається на умовиводи як процес мислення, в ході якого на основі вихідного судження робиться висновок. - синтаксичні особливості мнологу-опису: - переважна використання простих і складносурядних речень з перелікові-приєднувальним і послідовно-приєднувальним зв’язком; - вживання граматичних структур із зворотом there is/ there are; - вживання переважно таких часово-видових форм як Present Continious, Present Indefinite, Past Indefinite; - синтаксичні особливості монологу-розповіді: - видо-часові форми дієслова в Past Indefinite, Past Perfect; - сполучники, сполучникові прислівники, адвербіалії; - прості й складнопідрядні речення з підрядними часу. - Синтаксичні особливості монологу-повідомлення: - прості розповідня речення; - дієслова в Present Indefinite, Present Perfect. - Синтаксичні особливості монологу-роздуму: Складнопідрядні речення з підрядними причини і наслідку.
3. Етапи формування монологічних умінь. Уміння монологічного мовлення формуються у ході 3-х етапів. Мета 1 етапу – навчити учнів продукувати зразки мовлення рівня фрази та об’єднувати їх у понадфразові єдності (ПФЄ). Кожен учень вимовляє одну фразу та приєднує її до інших фраз, сказаних його однокласниками. Будь-які фрази вважаються правильними, якщо вони відповідають темі і грамотно оформлені у мовному відношенні. На цьому етапі можна запропонувати учням опори – слова, словосполучення, граматичні структури. Наприклад. Для тексту-розповіді такими опорами можуть бути in the morning, at first, then, after an hour, soon, finally; для тексту-роздуму – firstly, secondly, finally; для опису характерні there is, there are. На 2 етапі учні вчаться самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих. Зображальні опори: окремі малюнки, слайди, тематичні та сюжетні картинки, композиції на магнітній дошці. Вербальні зорові опори: підстановча таблиця, логіко-структурна схема, висловлювання-зразок у звуковому чи зоровому (друкований текст) варіанті. Мета 3 етапу – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в обсязі, передбаченому програмою.
4. Система вправ для навчання монологічного мовлення. Згідно з трьома етапами формування умінь монологічного мовлення виділяють три групи вправ: Мета 1 групи вправ – навчити учнів об’єднувати засвоєні раніше зразки мовлення рівня фрази у висловлювання понадфразового рівня. Сюди відносяться умовно- комунікативні продуктивні вправи на приєднання (коли продукована учнем фраза приєднується до фрази, висловленої вчителем), та на об’єднання структурно-однотипних і різнотипних ЗМ. Вони виконуються в режимах “учитель-учень”. “учень-клас”. Напр.: Let’s describe our school. I’ll begin. You join your sentences to mine. –Це вправа на приєднання. До вправ 1 групи належать також мовні вправи на усвідомлення учнями засобів між фразового зв’язку, характерних для певного типу монологу. Це вправи на знаходження потрібних засобів зв’язку, їх виписування, з’єднання за їх допомогою 2-3 речень.
|