Пояснювальна записка. Запропонована комп’ютерна програма тестових завдань з граматики англійської мови має на меті контроль сформованості активної граматичної навички студентів

Запропонована комп’ютерна програма тестових завдань з граматики англійської мови має на меті контроль сформованості активної граматичної навички студентів ІІ-ІІІ курсів денної та заочної форм навчання Інституту іноземних мов та груп поєднаних спеціальностей Інституту журналістики.

У ході виконання тесту множинного вибору перевіряється автоматизованість навички оперування граматичними структурами всіх часових форм (активного та пасивного стану), безособових форм дієслова, модальних дієслів, дієслів умовного способу.

Програма виконується в досить швидкому темпі. Студентам пропонуються 22 фрагменти речень, які вони повинні завершити за 15 хвилин, добираючи відповідні закінчення з 8 запропонованих варіантів. Лексична подібність варіантів унеможливлює випадкове вгадування студентами правильної відповіді.

Відносна гнучкість програми полягае в тому, що завдяки чітким інструкціям вона є простою для виконання та не потребує безпосереднього керівництва з боку викладача. Студенти можуть працювати у зручному для них режимі; у разі потреби вони можуть зробити паузу та звернутися по допомогу до довідкової літератури, якщо програма виконується з навчальними цілями. Якщо ж дана програма застосовується для рубіжного контролю, то після виконання всіх тестових завдань за вказаний проміжок часу студенти отримують результат – кількість правильних та неправильних відповідей та відповідну оцінку.

Розроблена програма може виконуватись в аудиторний час як форма підсумкового (рубіжного) контролю відповідних знань та навичок, в позаурочний час з метою здійснення студентами самоконтролю, а також в режимі “on-line” з навчальною метою.

Виконання студентами програми в рамках самтостійної роботи надасть їм змогу працювати в індивідуальному, зручному для них режимі, виявити прогалини у знаннях та вчасно їх заповнити.

Навчання монологічного мовлення

1. Суть і характеристика монологічного мовлення.

Монолог – це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи.

Особливості монологічного мовлення (ММ):

а) комунікативні –виконує такі комунікативні функції:

- інформативну;

- впливову (спонукання до дії, переконання щодо справедливості тих чи інших думок, переконань);

- експресивну (емоційно-виразну) –використання спілкування для опису стану, в якому знаходиться мовець);

- розважальну;

- ритуально-культову (виступ на ювілеї).

б) психологічні:

- однонаправленість (не розраховане на мовну реакцію вголос);

- зв’язність (відповідність темі та володіння мовними засобами між фразового зв’язку);

- тематичність;

- контекстуальність;

- відносно безперервний спосіб мовлення;

- послідовність і логічність.

в) мовні особливості:

- структурна завершеність речень;

- розгорнутість та різноструктурність фраз;

- досить складний синтаксис;

- зв’язність (використання мовних засобів між фразового зв’язку);

Уміння монологічного мовлення:

- правильно складати одну завершену фразу;

- комбінувати різноструктурні фрази;

- трансформувати, розширювати, доповнювати вже засвоєні мовленнєві зразки;

- вільно викладати свої думки;

- обговорювати факти, події;

- розкривати причинно-наслідкові зв’язки подій та явищ;

- описувати предмети, явища, людей;

- послідовно розповідати про події;

- користуватися засобами між фразового зв’язку.

Отже, метою навчання монологічного мовлення у школі є формування певних монологічних умінь, а саме: правильно з погляду мовних засобів, логічно й послідовно, комунікативно вмотивовано, творчо користуватися засвоєним мовним матеріалом для вираження своїх думок іноземною мовою.

2. Види монологічних висловлювань.

Основні види монологічних висловлювань: опис, розповідь, роздум.

В основі їх класифікації лежать такі логічні категорії як простір, час, причина і наслідок.

Монолог-опис є констатуючим типом монологічноговисловлювання, в якому описуються людина, пророда, погода, предмети тощо, вказується просторове розміщення предметів, перераховуються їхні ознаки.

Монолог-розповідь є динамічним типом монологічноговисловлювання, в якому розповідається про розвиток подій, пригод, дій чи станів. Різновидами монологу-розповіді є монолог-оповідь і монолог-повідомлення. Якщо в розповіді йдеться про об’єктивні факти з життя суспільства в цілому, то в оповіді – про факти з життя самого оповідача. Монолог-повідомлення є відносно коротким викладом фактів чи подій реальної дійсності у стислій, інформативній формі.

Монолог-міркування (роздум) спирається на умовиводи як процес мислення, в ході якого на основі вихідного судження робиться висновок.

- синтаксичні особливості мнологу-опису:

- переважна використання простих і складносурядних речень з перелікові-приєднувальним і послідовно-приєднувальним зв’язком;

- вживання граматичних структур із зворотом there is/ there are;

- вживання переважно таких часово-видових форм як Present Continious, Present Indefinite, Past Indefinite;

- синтаксичні особливості монологу-розповіді:

- видо-часові форми дієслова в Past Indefinite, Past Perfect;

- сполучники, сполучникові прислівники, адвербіалії;

- прості й складнопідрядні речення з підрядними часу.

- Синтаксичні особливості монологу-повідомлення:

- прості розповідня речення;

- дієслова в Present Indefinite, Present Perfect.

- Синтаксичні особливості монологу-роздуму:

Складнопідрядні речення з підрядними причини і наслідку.

3. Етапи формування монологічних умінь.

Уміння монологічного мовлення формуються у ході 3-х етапів. Мета 1 етапу – навчити учнів продукувати зразки мовлення рівня фрази та об’єднувати їх у понадфразові єдності (ПФЄ). Кожен учень вимовляє одну фразу та приєднує її до інших фраз, сказаних його однокласниками. Будь-які фрази вважаються правильними, якщо вони відповідають темі і грамотно оформлені у мовному відношенні. На цьому етапі можна запропонувати учням опори – слова, словосполучення, граматичні структури. Наприклад. Для тексту-розповіді такими опорами можуть бути in the morning, at first, then, after an hour, soon, finally; для тексту-роздуму – firstly, secondly, finally; для опису характерні there is, there are.

На 2 етапі учні вчаться самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих. Зображальні опори: окремі малюнки, слайди, тематичні та сюжетні картинки, композиції на магнітній дошці.

Вербальні зорові опори: підстановча таблиця, логіко-структурна схема, висловлювання-зразок у звуковому чи зоровому (друкований текст) варіанті.

Мета 3 етапу – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в обсязі, передбаченому програмою.

4. Система вправ для навчання монологічного мовлення.

Згідно з трьома етапами формування умінь монологічного мовлення виділяють три групи вправ:

Мета 1 групи вправ – навчити учнів об’єднувати засвоєні раніше зразки мовлення рівня фрази у висловлювання понадфразового рівня. Сюди відносяться умовно- комунікативні продуктивні вправи на приєднання (коли продукована учнем фраза приєднується до фрази, висловленої вчителем), та на об’єднання структурно-однотипних і різнотипних ЗМ. Вони виконуються в режимах “учитель-учень”. “учень-клас”.

Напр.: Let’s describe our school. I’ll begin. You join your sentences to mine. –Це вправа на приєднання.

До вправ 1 групи належать також мовні вправи на усвідомлення учнями засобів між фразового зв’язку, характерних для певного типу монологу. Це вправи на знаходження потрібних засобів зв’язку, їх виписування, з’єднання за їх допомогою 2-3 речень.