Рівень забезпеченості худоби кормами визначаються як. 1) відношення фактичних витрат кормів га 1голову до планових;

1) відношення фактичних витрат кормів га 1голову до планових;

2) відношення фактичних витрат кормів до планових;

3) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на 1 голову;

4) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на усе поголів’я .

108. В процесі аналізу забезпеченості худоби кормами не суттєвими факторами є:

1) визначення рівня годівлі;

2) дотримання раціонів годівлі;

3) спосіб заготівлі і доставки кормів;

4) ефективність використання корму.

109. При аналізі ефективності використання корму основним показником у розрахунках є:

1) витрати кормів на 1 голову;

2) витрати кормів на 1 ц продукції;

3) витрати кормів на усе поголів’я ;

4) витрати кормів на фактично отриману продукцію.

110. Економію або перевитрати кормів на виробництво продукції обчислюють, як:

1) добуток різниці між фактичними і плановими витратами кормів на 1 ц та фактичним обсягом продукції;

2) добуток різниці між фактичним і плановим обсягом продукції на планові витрати кормів на 1 ц;

3) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на увесь обсяг продукції;

4) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на 1 голову помножити на плановий обсяг продукції.

111. Можливий резерв збільшення обсягів виробництва окремого виду продукції тваринництва за рахунок покращення породного складу стада в економічному аналізі обчислюють, використовуючи методику розрахунку впливу фактора:

1) кількісного;

2) якісного;

3) структурного;

4) немає правильної відповіді.

112. Резерв збільшення обсягів виробництва молока за рахунок ліквідації яловості корів обчислюють як:

1) добуток кількості недотриманого молока від ялової корови на маточне поголів’я ;

2) різниця між фактичним валовим надоєм молока та надоєм від ялових кормів;

3) різниця між фактичним і плановим валової надоєм молока;

4) кількість недотриманого молока від ялової корови помножити на кількість ялових корів в стаді.

113. Аналіз ринків збуту продукції починають з вивчення:

1) попиту на продукції;

2) його структури;

3) пропозиції продукції;

4) кількість учасників ринку.

114. Місткість товарного ринку (U) визначається обсягом товарів, які на ньому реалізуються протягом оку, і обчислюється за формулою:

1) U=В – З + І – Е , де В – виробництво товарів;

2) U=В + З – І – Е ; З – залишки товарних запасів;

3) U=В + З + І + Е; І – імпорт товарів;

4) U=В – З – І + Е . Е – експорт товарів.

115. Показник ринкової частки (сегмент ринку) обчислюють як відношення:

1) обсягу продажу певного товару окремим підприємством до сумарного обсягу продажу цього товару на ринку;

2) сумарного обсягу продажу певного товару на ринку до обсягу продажу цього товару окремим підприємством;

3) загального обсягу імпортного товару до обсягу його експорту;

4) загального обсягу експорту певного товару до обсягу його імпорту.

116. При аналізі змін обсягів реалізації продукції сільського господарства (I) здійснюють розрахунки за формулою:

1) , де q – кількість реалізованої продукції;

р – ціна реалізації одиниці продукції;

2) ; і – вид продукції

3) ; п, ф – плановий і фактичний показник

4) .

117. Рівень товарності окремих видів продукції обчислюють як:

1) відношення кількості виробленої продукції до реалізованої;

2) різниця між кількістю виробленої та реалізованої продукції;

3) сума кількості виробленої та реалізованої продукції;

4) відношення кількості реалізованої продукції до виробленої.

118. При факторному аналізі суми доходу від реалізації продукції с.-г. до чинників першого порядку не входять:

1) обсяг реалізованої продукції;

2)структура реалізованої продукції;

3) якість реалізованої продукції;

4) середня ціна реалізованої продукції.

119. Можливий резерв збільшення обсягів реалізації окремих видів продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва обчислюють як:

1) добуток резерву збільшення обсягу виробництва на рівень товарності;

2) різницю між фактичним і плановим обсягом реалізації;

3) добуток планового обсягу реалізації на рівень товарності;

4) різницю між фактичним обсягом реалізації та резервом його збільшення.