КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Право законодавчої ініціативи, його суб'єкти та процедура внесенняЗаконодавча ініціатива - це офіційно встановлений порядок внесення законопроекту до парламенту уповноваженими суб'єктами. Розробка проектів законів може здійснюватися в різний спосіб: 1) законодавчо уповноваженими суб'єктами; 2) за доручення Верховної Ради України, зокрема відповідним комітетом чи комісією парламенту; 3) відповідними суб'єктами, наприклад, окремими вченими або науково-дослідними інститутами на договірній основі; 4) в ініціативному порядку, зокрема окремими громадянами, громадськими організаціями та ін. Суб'єктами законодавчої ініціативи у Верховній Раді України згідно зі ст. 93 Конституції України є: 1) Президент України; 2) народні депутати України; 3) Кабінет Міністрів України; 4) Національний банк України. Суб'єкти законодавчої ініціативи, які мають виключне право вносити на розгляд парламенту ті чи інші законопроекти: Кабінет Міністрів України має виключне право на внесення проекту Закону про Державний бюджет України; Президент України або Кабінет Міністрів України уповноважені вносити проект закону про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України; Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України згідно зі ст. 156 Конституції України подається до парламенту законопроект про внесення змін до розділів І, III, XIII Конституції України тощо. Право законодавчої ініціативи здійснюється шляхом внесення до парламенту (ч. 5 ст. 89 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"): 1) проектів законів, постанов - законів, постанов Верховної Ради, які містять положення нормативного характеру; 2) проектів інших актів Верховної Ради України - проекти декларацій, постанов, резолюцій, звернень, заяв, що випливають з установчих, організаційних, контрольних та інших функцій парламенту; 3) пропозицій до законопроектів - внесення змін до тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), зміни порядку розміщення, об'єднання розділів, глав, статей, їх частин і пунктів, а також виділення тих чи інших положень в окремі розділи, глави, статті; 4) поправок до законопроектів - виправлень, уточнень, усунення помилок і текстових суперечностей. Попередній розгляд законопроектів. Кожен законопроект після його реєстрації не пізніш як у п'ятиденний строк направляється Головою Верховної Ради України або його заступниками: в комітет, який відповідно до предметів відання визначається головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту в комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, для підготовки експертного висновку на відповідність оформлення та реєстрації законопроекту. Головний комітет не пізніш як у тридцятиденний строк попередньо розглядає законопроект, ухвалює висновок щодо доцільності включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України Питання включення законопроектів до порядку денного сесії розглядається парламентом протягом 30 днів після ухвалення висновку головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії.
|