Статус суддів як носіїв судової влади. Гарантії незалежності

Правовий статус суддів України визначається Конституцією України, ЗУ «Про статус суддів», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій України» і «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та ін.

Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді й, у визначених законом випадках, народні засідателі та присяжні. Розгляд справ в апеляційному й касаційному порядку здійснюють тільки професійні судді. У своїй діяльності судді незалежні й не підзвітні ніяким органам, а підкоряються тільки Конституції та законам України. Рішення суддів, їхні вимоги і розпорядження є загальнообов’язковими для виконання всіма державними органами, громадськими об’єднаннями, посадовими особами, іншими юридичними та фізичними особами.

Для реалізації судової влади судді мають відповідний статус, тобто сукупність прав і обов’язків, закріплених у законі. Такий статус єдиний для всіх суддів України незалежно від того, в якому суді вони працюють. Єдність статусу суддів України забезпечується єдиними в цілому вимогами до кандидатів на посаду судді; порядком наділення суддів повноваженнями (конкурсна основа, рекомендація кваліфікаційної комісії суддів); сукупністю прав та обов’язків суддів; незалежністю, самостійністю суддів і неприпустимістю втручання в їхню діяльність; незмінюваністю суддів; недоторканністю суддів тощо. Незалежність суддів забезпечується: установленим законом порядком їх обрання (призначення), призупинення їхніх повноважень і звільнення з посади; особливим порядком присвоєння військових звань суддям військових судів; передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя; забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду або судді; правом судді на відставку; недоторканністю суддів; створенням необхідних організаційно-технічних і інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їхнього статусу; особливим порядком фінансування суддів; системою органів суддівського самоврядування. Усі державні органи, установи й організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судових органів і не зазіхати на неї. Гарантії незалежності судді, а також заходи їх правового захисту, матеріального й соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів України й не можуть бути скасовані або знижені іншими нормативними актами України й Автономної Республіки Крим. Кожне непередбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється й тягне за собою відповідальність відповідно до закону. Суддя не зобов’язаний давати які-небудь пояснення з розглянутих і тих, що знаходяться в його провадженні, справ, а також надавати їх кому б то не було для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, що належить йому, майно та документи.