Умови та причини виникнення корупції та встановлення організованими злочинними спільнотами корумпованих зв’язків

Під корумпованими зв'язками ми пропонуємо розуміти взаємовигідні відносини між окремими особами або ОЗФ і особами, що володіють владними, управлінськими і розпорядницькими повноваженнями в державній, підприємницькій і суспільній сферах, які спрямовані на використання службового статусу чи суспільного впливу останніх шляхом здійснення протиправних дій, і засновані для одержання різного роду благ, послуг, пільг і інших переваг.

Можна зробити висновок, що поки існує корупція, збережеться і організована злочинність, також як і наявність організованої злочинності обумовлює наявність і формування корумпованих зв'язків, через те, що існує взаємозалежність виникнення та існування даних явищ.

Вивчення причин і умов виникнення, росту та існування корупції в цілому є предметом кримінології. Однак, для більш повного й об'єктивного представлення процесів формування корумпованих зв'язків, визначення сфер і напрямків їхнього налагодження, а також з метою криміналістичної розробки методичних рекомендацій, спрямованих на їх попередження, припинення і викриття, необхідне визначення головних умов, що сприяють розвитку й існуванню цих явищ і в цьому плані представляють інтерес для криміналістики.

На наш погляд, ґрунтуючись на деяких літературних джерелах по своєму змісту дані умови можна розподілити на політичні, економічні, управлінські, соціально-психологічні.

Так, до умов політичного характеру можна віднести:

відсутність програмності, предметності і комплексності в проведенні демократичних реформ у різних сферах громадської організації, зокрема у системі управління суспільством;

відсутність системи діючого виховання у службовців моральних, професійних якостей;

декларативність, недостатня визначеність, непослідовність у проведенні антикорупційної політики

До економічних умов варто віднести:

відсутність режиму сприяння діяльності вітчизняного виробника, особливо, що стосується стягування податків, відрахувань у бюджет, одержання бюджетних засобів, кредитів і т.ін.;

відсутність ясності процесів роздержавлення власності, вирішення різних економічних і господарських питань, одержання пільг і т.ін.;

наявність протиріччя, коли на фоні збільшення кількості багатих людей і росту їх доходів деякі державні службовці, що наділені істотними повноваженнями в забезпеченні умов для одержання цих доходів, не мають необхідного статку.

Правовими умовамиє:

прогалини законодавства, що повинне регулювати рішення політичних, економічних, соціальних, організаційно-управлінських проблем попередження корупції і корупційних діянь;

неврегульованість на законодавчому рівні відповідальності за скоєння різних корупційних діянь, у тому числі з кваліфікуючими ознаками;

формальний характер діючої системи декларування доходів державних службовців;

нечіткість і прогалини в законодавстві, що регламентує діяльність державних органів, які ведуть боротьбу з корупцією;

недоліки в правозастосовній діяльності по боротьбі з організованою злочинністю, зокрема відсутність обов'язкової практики виявлення корумпованих зв'язків при розслідуванні економічних і інших злочинів, скоєних ОЗФ [докладніше, див.: 154, с. 69-74].

Організаційно-управлінськими умовамиварто вважати:

відсутність чіткої регламентації діяльності державних службовців по процедурі виконання службових функцій; наявність у посадових осіб надмірно широких розпорядчо-дозвільних повноважень на прийняття рішень за своїм розсудом;

поширеність випадків заняття посад службовцями не на основі їх ділових і моральних якостей, а за результатами знайомства по попередній роботі, особистій відданості, близькості політичних поглядів; відсутність порядку конкурсного добору і розміщення кадрів, у зазначених випадках їхньої спеціальної перевірки (наприклад, по обліках правоохоронних органів про причетність до здійснення тих чи інших протиправних діянь), тестування на відповідність професійних і моральних якостей, їх періодичної ротації, однорівневого переміщення, атестації;

відсутність механізмів обмеження прийняття на службу і можливості подальшого просування лідерів і учасників злочинних формувань;

відсутність у міністерствах, відомствах, інших управлінських структурах окремих підрозділів чи спеціально виділених у кадровому апараті працівників, на яких покладаються обов'язки організації роботи з попередження корумпованих діянь і інших посадових правопорушень;

пасивність і нецілеспрямованість діяльності правоохоронних органів по виконанню правових вимог у виявленні корупційних діянь, викритті винних у їх здійсненні, особливо у вищих органах державної влади, найважливіших управлінських ланках.

Соціально-психологічними умовамиє:

поширеність корисливої спрямованості в діяльності ряду державних службовців, їх готовність до порушення закону; професійна і моральна деформація частини керівників і посадових осіб, що виявляється в здійсненні чи поблажливому відношенні до корупційних діянь, порушенні службової етики;

призупинення практики обговорення в трудових колективах виявлених фактів корупційних діянь з метою попередження;

відсутність відповідної реакції керівників чи посадових осіб на зведення, що містяться в засобах масової інформації;

переконаність значної частини населення в неможливості вирішення більшості питань, навіть цілком законного характеру, без яких-небудь відповідних «хабарів».

Усі ці фактори супроводжуються загостренням криміногенної обстановки, удосконаленням способів і методів скоєння злочинів ОЗФ і обумовлюють ріст злочинності, як загальнокримінальної спрямованості, так і в сфері економіки, що здобуває організований характер, підштовхують ОЗФ до більш тісного «контакту» з представниками правоохоронних органів, органів державної влади і управління.