Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Санітарно-показові мікроорганізми повітря, методи їх виявлення. Критерії оцінки чистоти повітря закритих пФСриміщень.

Читайте также:
  1. II. 1. Методические указания к выполнению контрольных заданий
  2. II.2. Методика построения напорной и пьезометрической линий
  3. SWOT-анализ и методика его использования. Стратегический анализ, PEST-анализ, SNW-анализ в менеджменте.
  4. Авторы работ по методике преподавания литературы
  5. Алгебраический материал в курсе математики начальной школы и методика его изучения.
  6. Амортизация основных фондов, методика расчета амортизационных отчислений.
  7. Анализ платежеспособности организации: понятие, цели, информационная база, методика расчета показателей, оценка их изменения. По данным бухгалтерской отчетности проведите анализ.
  8. Анализ показателей себестоимости: ее виды, цели, задачи, последовательность и методика анализа. Анализ затрат на 1 руб. продукции.
  9. Анализ прибыли до налогообложения: понятие, источник информации; методика расчета и оценка влияния факторов.
  10. Аналіз методичної системи навчання інформатики

Основними джерелами розповсюдження патогенних мікроорганізмів у навколишньому середовищі є люди та теплокровні тварини (хворі, бактеріо- та вірусоносії). Виділення мікроорганізмів до оточуючого середовища відбувається переважно фекальним та повітряно-крапельним шляхами.

Безпосередньо виявити патогенні мікроорганізми в об'єктах зовнішнього середовища надзвичайно важко. Пов'язано це з їхньою низькою концентрацією, коливанням вмісту (наявністю під час епідемії та відсутністю в міжепідемічний період

. Санітарно-показові мікроорганізми, які визначаються в повітрі це стрептококи, стафілококи.

Кількісний і якісний склад мікрофлори повітря досліджують різними методами.Найпростішим методом визначення мікрофлори повітря є седиментаційний. Набагато точнішим є аспіраційний метод, розроблений Ю.А.Кротовим.

Видову характеристику мікрофлори повітря визначають після мікроскопічного дослідження колоній.

Фарбування за Грамом (або метод Грама) — емпірично виведений метод розрізнення бактерій за допомогою фарбування їх певним методом на дві великі групи: Грам-позитивні і Грам-негативні), що розрізняються хімічними та фізичними властивостями їх клітинної стінки.

Для виявлення грам-негативних бактерій препарати додатково фарбують фуксином або сафраніном (2—5 хв.).

Метод називається на честь його винахідника, данського ученого Ганса Хрістіана Грама (1853—1938), який розробив цей метод у 1884 році.

Фарбування за Грамом — одна найпростіших фарбувальних процедур у лабораторних дослідженнях в мікробіології. Процедура широко використовується як інструмент для розрізнення Грам-негативних і Грам-позитивних бактерій, що звичайно є першим кроком мікроскопічного метода дослідження.

Для закритих приміщень санітарними показниками повітря є наявність у ньому стафілококів, золотистих стрептококів, а показником прямої епідеміологічної небезпеки — гемолітичних стрептококів і стафілококів. Орієнтовним критерієм чистоти повітря учбових приміщень вважають такий стан, коли в 1 мЗ міститься не

Дослідження мікрофлори повітря методом Ю. А. Кротова. В стерильні чашки Петрі заливають розплавлене простерилізоване просте поживне середовище і залишають на 5-

10 хв для застигання. Після цього чашки Петрі з поживним середовищем закріплюють на рухомому диску апарата Кротова, і вмикають прилад.



Завдяки обертанню відцентрового вентилятора повітря через клиноподібну щілину втягується всередину апарата і потрапляє на поверхню твердого поживного середовища в чашці Петрі. Обертання чашки забезпечує рівномірний посів мікробів. Про кількість повітря, яке проходить через прилад, дізнаються за манометром.

Швидкість пропускання повітря можна регулювати в межах 20—50 л на 1 хв. За 1 год можна засіяти 20—25 чашок. Дослід треба повторити 3—4 рази. Засіяні середовища витримують в термостаті при 37°С протягом 2 діб, або одна доба в термостаті і додатково 24 години на світлу при кімнатній температурі. Кількість колоній мікробів, які виросли на поживному середовищі, обчислюють і аналізують візуально і мікроскопічно.

Знаючи кількість пропущеного повітря і час відбору проб, визначають загальний об'єм повітря, з якого робляють посів. За кількістю колоній, що виросли в чашці Петрі, визначають кількість бактерій в 1 куб.м повітря.

Для кількісного визначення мікроорганізмів у повітрі ггроводять обчислення:

Приклад підрахунку: пропущено 100 л повітря (по 25 л за хвилину), число колоній, що виросли, 80 в 1 кубічному метрі повітря міститься:



80 х 1000

X =---------= 800.

При аналізі, наприклад, Коки і спороносні форми бактерій, а також дріжджі грам-позитивні забарвлюються в синяво-чорний (темно-синій) колір, а решта бактерій грам-негативні забарвлюються в червоний колір, ядра клітин еукаріот набувають яскраво-червоного кольору, а цитоплазма рожевого.

Досліджуваний матеріал розподіляють тонким шаром по поверхні добре знежиреного скла. Приготований мазок висушують на повітрі і після повного висихання фіксують.

При фіксації мазок закріплюється на поверхні скла, і тому при подальшому фарбуванні препарату мікробні клітки не змиваються. Крім того, убиті мікробні клітки забарвлюються краще, ніж живі. Розрізняють фізичний спосіб фіксації, в основу якого покладена дія високої температури на мікробну клітку, і хімічні способи, що передбачають застосування хімічних засобів, зумовлених коагуляцію білків цитоплазми.

Скло з препаратом беруть пінцетом і плавним рухом проводять 2-3 рази над верхньою

частиною полум'я спиртівка, ьесь процес фіксації повинен займати не оільш 2 с. Надійність фіксації перевіряють наступним прийомом: вільну від мазка поверхню скла прикладають до тильної поверхні лівої кисті. При правильній фіксації мазка скло повинне бути гарячим, але не викликати відчуття опіку (70—80 °С).

№ 68. Харчові отруєння мікробної етіології. Класифікація харчових отруєнь, які їх спричиняють.

Харчовими отруєннями називаються гострі захворювання органів травлення, що виникають при вживанні їжі, масивно засіяної мікроорганізмами або утримуючої токсичні для організму речовини бактеріальної або небактеріальної природи

На відміну від кишкових інфекцій харчові отруєння не є контагіозними, тобто не передаються від хворої людини здоровішому занедужує лише той, хто вживав недоброякісну їжу.

Ці захворювання виникають раптово й, як правило, швидко закінчуються, завдяки чому одержали назву 'спалахів'. Звичайно спалахи припиняються протягом декількох днів після вилучення із уживання продукту або кулінарного виробу, щопослужив причиною захворювання

Харчові отруєння можна розділити на наступні групи: перша - харчові отруєння мікробної этиологии; друга - харчові отруєння небактеріальної этиологии; третя - неуточненої этиологии.

Отруєння мікробної этиологии, у свою чергу, діляться на токсикоінфекції й токсикози (бактериотоксикозы, микотоксикозы), небактеріальної этиологии - на три підгрупи: 1) отруєння продуктами, токсичними по своїй природі; 2) отруєння продуктами рослинного й тваринного походження, що здобувають токсичні властивості за певних умов; 3) отруєння домішками до харчових продуктів

Донеуточнених харчових отруєнь віднесена аліментарна пароксизмально-токсична миоглобинурия ( гаф-фская хвороба).

Харчові отруєння мікробної этиологии. Харчові отруєння бактеріального походження займають головне місце в цій групі захворювань. На їхню частку доводиться основна маса харчових отруєнь

Бактеріальні харчові отруєння виникають переважно в теплий період року, коли висока температура повітря створює сприятливі умови для швидкого розмноження мікроорганізмів у харчових продуктах і готовій їжі, при вживанні продуктів, кулінарних виробів, що містять велику кількість живих кліток специфічного збудника або їх токсинів

У першому випадку захворювання звуться токсикоин-фекций, у другому - інтоксикацій, або токсикозів

На фіксований мазок наливають один з основних фарбників на 2—3 хвилини. Щоб уникнути осаду фарбують через фільтрувальний папір. Зливають фарбу, акуратно видаляють фільтрувальний папір. Мазок заливають на 1—2 хв. розчином Люголя або йодистим розчином по Граму (водний розчин йодиду калія і кристалічного йода в співвідношенні 2:1) на 1—2 хвилини до почорніння препарату.

Розчин зливають, мазок прополіскують 96° етиловим спиртом або ацетоном, наливаючи і зливаючи його, поки і мазок не знебарвиться і стікаюча рідина не стане чистою (приблизно 20-40-60 секунд).

Ретельно промивають стекла в проточній або дістілірованій воді 1—2 хв

Фарбування за Грамом — одна найпростіших фарбувальних процедур у лабораторних дослідженнях в мікробіології. Процедура широко використовується як інструмент для розрізнення Грам-негативних і Грам-позитивних бактерій, що звичайно є першим кроком мікроскопічного метода дослідження.

При аналізі, наприклад, Коки і спороносні форми бактерій, а також дріжджі грам-позитивні забарвлюються в синяво-чорний (темно-синій) колір, а решта бактерій грам-негативні забарвлюються в червоний колір, ядра клітин еукаріот набувають яскраво-червоного кольору, а цитоплазма рожевого.

Досліджуваний матеріал розподіляють тонким шаром по поверхні добре знежиреного скла. Приготований мазок висушують на повітрі і після повного висихання фіксують.

При фіксації мазок закріплюється на поверхні скла, і тому при подальшому фарбуванні препарату мікробні клітки не змиваються. Крім того, убиті мікробні клітки забарвлюються краще, ніж живі. Розрізняють фізичний спосіб фіксації, в основу якого покладена дія високої температури на мікробну клітку, і хімічні способи, що передбачають застосування хімічних засобів, зумовлених коагуляцію білків цитоплазми.

Скло з препаратом беруть пінцетом і плавним рухом проводять 2-3 рази над верхньою частиною полум'я спиртівка. Весь процес фіксації повинен займати не більш 2 с. Надійність фіксації перевіряють наступним прийомом: вільну від мазка поверхню скла прикладають до тильної поверхні лівої кисті. При правильній фіксації мазка скло повинне бути гарячим, але не викликати відчуття опіку (70—80 °С).

На фіксований мазок наливають один з основних фарбників на 2—3 хвилини. Щоб уникнути осаду фарбують через фільтрувальний папір. Зливають фарбу, акуратно видаляють фільтрувальний папір. Мазок заливають на 1—2 хв. розчином Люголя або йодистим розчином по Граму (водний розчин йодиду калія і кристалічного йода в співвідношенні 2:1) на 1—2 хвилини до почорніння препарату.

Розчин зливають, мазок прополіскують 96° етиловим спиртом або ацетоном, наливаючи і зливаючи його, поки і мазок не знебарвиться і стікаюча рідина не стане чистою (приблизно 20-40-60 секунд).

Ретельно промивають стекла в проточній або дістілірованій воді 1—2 хв

Для виявлення грам-негативних бактерій препарати додатково фарбують фуксином або сафраніном (2—5 хв.).


Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 31; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Мікробне число і санітарно-показові мікроорганізми повітря закритих приміщень, методи визначення, їх оцінка. | Збудники харчової токсикоінфекції. Принципи санітарно-бактеріологічних досліджень харчових продуктів.
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты