Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Кредитування.




Фінансуванння базується на таких принципах : безповоротність, безплатність, безстроковість, цільове призначення.

Фінансування здійснюється шляхом міжбюджетних трансфертів- кошти, які безоплатно та безповоротно передабться з одного бюджету до іншого.

Трансферти- кошти одержані від інших органів державної влади, органів влади АР Крим, органів мусцевого самоврядування, інших держав, міжнар організзацій на безоплатній та безповоротній основі.

Трансфертиподіляються на :

· дотація вирівнювання ( міжбюджетний трансфер на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його вирівнює );

· субвенція ( міжбюджетний трансфер для використання на певну мету в порядку визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції );

· субсидія ( допомога, яка надається з бюджету юридичним та фізичним особам);

· кредитування ( надання фінансових ресурсів, яке здійснюється на принципах зворотності, строковості, платності, цілеспрясованості наданих фінансових ресурсів; здійснюється шляхом запозичення. Це операції повязані з отриманням бюджетн коштів в результаті яких виникають зобовязання держави чи органів місцевого самоврядування перед $ особами або третіх осіб перед державою ).

Методи використання коштів :

· готівкові платежі

· безготівкові платежі

Організація грошового обігу здійснюється націонадьним банком. Національний банк здійснює емісію грлшової одиниці, визначає форми безготівкових розрахунків, платіжні інструменти, порядок здійснення безготівкових розрахунків, а також порядок та обмеження щодо здійснення розрахунків готівкою.

Методи контролю за формуванням, розподілом та викоористанням фондів коштів:

· ревізія;

· перевірка.

Додаткові методи :

· обстеження;

· інспекція;

· інвентаризація;

· аудит;

· спостереження.

 

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ КЕРІВНИЦТВО ФІНАНСОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ.

 

 

3. ПРАВОВИЙ СТАТУС РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ В УКРАЇНІ.

Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.



Рахункова палата є юридичною особою, має свою печатку із своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України. Місцезнаходженням Рахункової палати є місто Київ.

Завданнями Рахункової палати є:

· організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням; · здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів; · контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля; контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України; · контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках · регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати
здійснення інших контрольних функцій; · виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.

 



 

4. ПРАВОВИЙ СТАТУС МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ.

1. Міністерство фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Мінфін України забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших
центральних органів виконавчої влади.
2. Мінфін України у своїй діяльності керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
Мінфін України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів
України.
У межах своїх повноважень Мінфін України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
3. Основними завданнями Мінфіну України є: · розроблення та проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики; · здійснення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу сучасної економічної та фінансової ситуації в Україні, а також перспектив її розвитку; · розроблення стратегії щодо внутрішніх та зовнішніх запозичань держави і погашення та обслуговування державного боргу; · розроблення проекту Державного бюджету України та прогнозних показників зведеного бюджету України, забезпечення в установленому порядку виконання Державного бюджету України, контроль за дотриманням правил складання звіту про виконання Державного бюджету України та зведеного бюджету України; · забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України; · забезпечення ефективного використання бюджетних коштів та здійснення в межах своєї компетенції державного фінансового контролю; · удосконалення методів фінансового і бюджетного планування, фінансування, а також звітності та системи контролю за витрачанням бюджетних коштів; · розроблення і проведення державної політики у сфері виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння; · забезпечення впровадження єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та звітності (крім бухгалтерського обліку та звітності в банківських і кредитних установах); · інформування громадськості про економічні та фіскальні цілі держави.

 



5. ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ, ЇЇ СКЛАД.

Фінансову систему держави можна розглядати у кількох аспектах. Зокрема, фінансова система -це сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню відповідних централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави, тобто діяльності з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів для виконання завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування.

З іншого боку (в організаційному аспекті), фінансову систему можна розглядати як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють у межах своєї компетенції керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ, організацій, що беруть у ній участь.

Якщо характеризувати фінансову систему з позицій економіки, то вона буде значно ширшою і включатиме державні фінанси (бюджет держави, фонди цільового призначення, державний кредит, фінанси державних підприємств), фінанси суб'єктів господарювання, міжнародні фінанси (валютний ринок, фінанси міжнародних організацій, міжнародні фінансові інституції) та фінансовий ринок. (ринок грошей, ринок капіталів, кредитний ринок та ринок цінних паперів).

Фінансова система України як предмет дослідження фінансового права складається з таких основних ланок: державний бюджет та місцеві фінанси, фінанси державних підприємств, установ та організацій, спеціальні цільові фонди та кредит.

Державний бюджет - це найбільший централізований фонд коштів, що перебуває у розпорядженні уряду, який виконує державну політику. За його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, що перерозподіляється фінансовими методами. Саме у цій ланці фінансової системи зосереджуються найбільші доходи та найважливіші у політичному та економічному відношенні загальнодержавні видатки. У державному бюджеті органічно пов'язані основні фінансові інститути - податки, позики й видатки.

Наступною за своїм значенням фінансовою ланкою є місцеві (муніципальні) фінанси, які поступово розвиваються. В Україні спостерігається поступове збільшення масштабів місцевого господарства, їх зв'язок та залежність від великого капіталу, розширення та ускладнення функцій місцевої влади, компетенція якої визначається чинним законодавством України, зокрема Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування", "Про місцеві державні адміністрації" тощо. У сфері фінансової діяльності їх компетенцію встановлює, в першу чергу, Бюджетний кодекс України та періодичні акти про бюджет місцевих органів.

 

 

6. Правові форми фінансової діяльності.

Правові форми фінансової діяльності.

Фінансова діяльність здійснюється у кількох формах, що за своїм характером можуть бути правовими і неправовими.

Правові форми фінансової діяльності виражаються у прийнятті правових актів у зв’язку зі встановленням чи застосуванням норм права.

Змістом неправових норм є фінансово-економічний аналіз, проведення правових нарад, засідань бюджетного комітету, роз'яснення фінансового законодавства тощо.

Вони створюють передумови для правових форм фінансової діяльності та відбуваються в межах правозастосування.

Правовими формами фінансової діяльностіє :

фінансово-правові акти (нормативні та індивідуальні, зак. і підзаконні...)

Серед фінансово-правових актів виділяють фінансово-планові акти– це акти, що приймаютья у процесі фінансової діяльності держави, (чогось там), які є плновими з мобілізації, розпорядження і використання фінансових ресурсів у визначений період.

До фінансових планових актів належать :

· державний бюджет України

· місцеві бюджети

· кошториси доходів та видатків нац. банку

· кошториси бюджетних установ

· бюджетний розпис

Фінансова діяльність базується на фінансовій політиці. Фінансова політика- сукупність заходів, які здійснює держава органами місцевого самоврядування у сфері управління держ фінансами та їх використання для здійснення їх завдань та функцій з метою впливу на стан фінансової системи держави.

 

 

7. Фінансове право як галузь права. Зв’язок фінансового права з іншими галузями.

8. Предмет і метод фінансово-правового регулювання.


Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 18; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты