Загальна характеристика судових ланок.

Поняття «ланка» — суто судоустрійне, воно застосову­ється для відокремлення в окремій судовій підсистемі судових установ, що за своїм статусом знаходяться на одному рівні. Зміст поняття «ланка судової системи» визначається колом повноважень, наданих тій чи іншій судовій установі, і обсягом обов’язків, які вона виконує. Суди, які утворюють певну ланку судової системи, мають однакову предметну компетенцію, аналогічну структуру, ті ж самі функції і діють в межах територіальних одиниць, прирівняних одна до одної. Так, основну, нижню ланку в системі загальних судів утворюють районні, районні в містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Другою ланкою є апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Отже, юридично коректним є застосування поняття «ланка» лише в кожній підсистемі судів: загальних, адміністративних, господарських, тому що систему судів загальної юрисдикції утворюють не тільки загальні, а й спеціалізовані суди. Вони відрізняються як від загальних, так і поміж собою. У загальних, господарських та адміністративних судах різні предмет компетенції, структура, інстанційні повноваження, територія. Тому й суди, що утворюють певну ланку в підсистемі господарських чи адміністративних судів, не є ідентичними за вказаними ознаками ланці такого ж рівня в підсистемі загальних судів. Тому застосовувати поняття «ланка судової системи» необхідно поряд з визначенням певної підсистеми: загальної чи спеціалізованої, адміністративної чи господарської.

У спеціалізованих судах нижчу ланку судової системи утворюють.

Судові органи влади: вищі — Конституційний суд, Верховний Суд, Вищий арбітра­жний суд. Військова колегія Верховного Суду в Збройних Силах.

Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрис­дикції в Україні. Він вирішує питання про відповідність Кон­ституції законів та інших правових актів Верховної Ради; актів Президента; актів Кабінету Міністрів; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ці питання розглядаються у зв'язку зі зверненнями:

— Президента;

— 45-ти і більше народних депутатів України;

— Верховної Ради України;

— Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

— Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Заперечення конституційності закону становить сутність конс­титуційної скарги.

Конституційний Суд дає офіційне тлумачення Конституції і законів України. Рішення Конституційного Суду із зазначених питань є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Законодавець не має права видавати законоположення, які Конституційний Суд ви­знав невідповідними Конституції [4].

Конституційний Суд за зверненням Президента чи Кабінету Міністрів дає висновок про відповідність Конституції України чинних або внесених на розгляд Верховної Ради міжнародних договорів.

Конституційний Суд має межі своїх повноважень. Він не по­винен підміняти законодавця, улагоджувати політичні конфлік­ти, що виходять за правові рамки. До його повноважень не на­лежать питання законності актів органів державної влади, орга­нів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетен­ції судів загальної юрисдикції.

Конституційний Суд складається з 18 суддів, що призначають­ся в однаковому кількісному співвідношенні (по 6 суддів) відпо­відно Президентом, Верховною Радою, з'їздом судів України на строк 10 років.

Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного суду із складу суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування на трирічний строк без права його продовження.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин Украї­ни, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридич­ну освіту і стаж роботи за фахом не менш як 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років і володіє українською мо­вою.

Повноваження Конституційного Суду визначені Конститу­цією України (розділ XII) і Законом України від 16 жовтня 1996 p. «Про Конституційний Суд України».

Верховний Суд є найвищим судовим органом у системі су­дів загальної юрисдикції. Він очолює загальну судову систему і здійснює вищий судовий контроль і нагляд за судовою діяль­ністю всіх загальних судів. Верховний Суд має право перегля­нути будь-яке рішення нижчих судів, уповноважений розгля­нути і вирішити кримінальні і цивільні питання особливої скла­дності і винятковості. Вироки та інші рішення Верховного Суду є остаточними, їх перегляд можливий тільки в порядку нагля­ду Пленумом Верховного Суду — найвищою судовою інстан­цією держави.

Голова Верховного Суду обирається на посаду шляхом таєм­ного голосування Пленумом Верховного Суду.

Вищий арбітражний суд є вищим судовим органом у системі судів спеціальної — господарської юрисдикції. Він очолює сис­тему арбітражних судів; контролює і наглядає за судовою діяль­ністю арбітражних судів, які здійснюють правосуддя в господар­ських відносинах (вирішення господарських спорів, що виника­ють між підприємствами, установами, організаціями при укладанні господарських договорів, їх розірванні і виконанні;

спорів між цими суб'єктами з приводу визнання права власності на майно, вимоги вилучення його з чужого незаконного воло­діння та ін.; вирішення спорів, що виникають у сфері управлін­ня, які не відповідають законодавству і порушують права та ін­тереси юридичних осіб, які охороняються законом).

Повноваження Вищого арбітражного суду, а також арбітраж­ного суду Автономної Республіки Крим, обласних арбітражних судів визначені Законом України від 4 червня 1991 р. «Про арбіт­ражний суд».

Вищим органом для військових судів є Військова колегія Вер­ховного Суду України. Військові суди регіонів — Південного, Західного. Центрального і Військове- Морських сил — дорівню-ються до загальних судів обласного рівня. У місцях дислокації військ діють військові суди гарнізонів, які фактично дорівню-ються до районних, міських судів. Усього в Україні функціонує 120 військових судів.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій» військові суди здійснюють правосуддя в Збройних Силах та інших військових формуваннях, які створюються Верховною Радою і Президен­том України. Вони також здійснюють правосуддя відносно до військовозобов'язаних під час проходження ними зборів. Діяль­ність військових судів спрямована на охорону від будь-яких по­сягань на безпеку країни, боєздатність її Збройних Сил та інших військових формувань; захист прав і законних інтересів військо­вих частин, установ і організацій [2].

Місцеві суди — Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний (Київський і Севастопольський міський) суд, між­районні (окружні), районні міські народні суди; військові суди в Збройних Силах України (гарнізонні, регіональні, Військово-Морських сил); арбітражний суд Автономної Республіки Крим та обласні арбітражні суди.

Місцеві загальні суди здійснюють правосуддя шляхом роз­гляду і вирішення цивільних, кримінальних, адміністративних справ. До компетенції загальних судів також належить розгляд скарг громадян на рішення і дії виконавчих органів та їх посадо­вих осіб, якщо вони, на думку скаржника, порушують його пра­ва, свободи або законні інтереси.

30. Поняття статусу суддів. Суддя як носій судової влади.

Статус суддів — це сукупність прав і обов'язків, закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів, їхніх повноважень, гарантій їхньої діяльності та відповідальності. Статус суддів закріплено та гарантовано Конституцією України, законами України «Про статус суддів», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій України». Згідно ст. 96 Закону України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.04р., за порушення законодавства у сфері цивільного захисту, створення перешкод у діяльності посадових осіб у цій сфері винні особи притягуються до дисциплінарної, цивільно-правової, кримінальної відповідальності згідно з законом. Захист прав цих осіб відбувається також у судовому порядку.

1. Професійні судді (далі - судді) та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади.
2. Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати
правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції.
31. Присяга та обов’язки професійного судді.